Ухвала суду № 120985896, 14.08.2024, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

===== ІНФОРМАЦІЯ_1

Справа №225/352/22

Провадження №1-кп/225/57/2024

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2024 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021052220000605 від 19.11.2021року,відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Торецька Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.3 ст.187 КК України, та

в с т а н о в и в:

У судовому провадженні перебуває дана кримінальна справа з обвинувачення ОСОБА_4 , щодо якого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії вказаного запобіжного заходу спливає 06.09.2024 року. При цьому, відповідно до затвердженого графіку щорічних відпусток головуючий у справі суддя буде перебувати у відсустці в період часу: з 26.08.2024 по 23.09.2024, а тому, з метою дотримання принципів кримінального процесуального законодавства, доцільно заздалегідь вирішити питання щодо строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка та вчинення іншого кримінального правопорушення, а інші запобіжні заходи не зможуть запобігти даним ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на відсутність підстав для продовження саме такого запобіжного заходу. Вважали можливим змінити тримання під вартою на інший, більш м`який вид запобіжного заходу.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши у відповідних межах матеріали справи, суд зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 09.07.2024 року обвинуваченому ОСОБА_4 був продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 06.09.2024 року.

Відповідно до вимог ч.2 ст.331 КПК Українивирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Порядок продовження строку тримання під вартою врегульовано ст.199 КПК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, неодружений, на утриманні дітей не має, тобто не має тісних соціальних зв`язків, з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, суд вважає, доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості переховуватися від суду.

Суд погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді незаконного впливу на потерпілого та свідка у кримінальному провадженні. Даний ризик підтверджується тим, що обвинуваченим заявлено клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 , яке судом задоволено та включено до порядку судового розгляду повторні допити потерпілого та свідка. У зв`язку із цим, перебуваючи на волі та маючи змогу вільно пересуватись територією України, ОСОБА_4 може встановити місцезнаходження потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_7 та почати незаконно на них впливати з метою зміни останніми показань на свою користь.

Враховуючи відсутність постійного джерела доходів, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 вже раніше неодноразово скоював кримінальні правопорушення, наявний ризик, передбачений п.5ч.1ст.177 КПК України, у виді можливостівчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим, розглядаючи питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, суд зауважує, що з огляду на характер інкримінованого злочину, який є насильницьким з заподіянням фізичних страждань, є чітким переконанням суду, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на більш м`який, оскільки обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, відповідає особі обвинуваченого, характеру, тяжкості, мотивам та обставинам злочину, що інкримінується обвинуваченому та покаранню, що може бути йому призначене, в разі визнання винуватими.

При судовому розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання прокурора суд оцінює підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) та тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Також суд вважає, що утримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, буде запобігати перешкоджанню встановленню істини у кримінальному провадженні.

Утримання під вартою не є передумовою покарання у виді позбавлення волі, але при збережені розумної підозри відносно затриманої особи у скоєні злочину є умовою законності та відповідає реальним вимогам суспільного інтересу.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту не наведено.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження, а саме: тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених, судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено, у зв`язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою, а тому суд приходить до висновку про доцільність збереження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без внесення застави, що забезпечить його належну процесуальну поведінку.

Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.

Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Суд вважає, що у клопотанні та безпосередньо в судовому засіданні прокурором доведена необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Будь-яких данихпрозменшеннячивідсутністьризиків,передбачених ст.177 КПК України длязастосування відноснообвинуваченого більшм`якого запобіжного заходу, ніжтриманняпідвартою,всудовомузасіданніневстановлено, а томусуддійшов висновку пронеобхідністьпродовження ОСОБА_4 запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюнастрок,що неможеперевищуватишістдесятиднів, без внесення застави.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 392, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, тобто до 12 жовтня 2024року включно, без внесення застави.

Копії ухвали направити: обвинуваченому, прокурору для відома; керівнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії судового рішення.

С у д д я: ОСОБА_1