Рішення № 120983138, 06.08.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4706/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Штогрина В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяна Ярославівна (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стефаника, 6), Львівська міська рада (79006, м. Львів, пл.. Ринок, 1) про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом постійного проживання за однією адресою на момент відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився батько заявниці ОСОБА_3 , про що 13 жовтня 1973 року Львівським міським палацом урочистої реєстрації новонароджених внесено актовий запис №7053, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Відповідно до зазначеного свідоцтва про народження, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 08 травня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 ОСОБА_7 було укладено шлюб, про що міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції внесено актовий запис №635, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 . Заявниця зазначає, що під час перебування у шлюбі в ОСОБА_3 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька, ОСОБА_2 , про що 16.10.2004 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції внесено актовий запис №5842, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_5 . Заявниця стверджує, що на момент смерті ОСОБА_4 , останній зі своїм сином ОСОБА_3 проживали разом у квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 14 червня 2001 року. Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа заведена не була та у встановлений термін із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько заявниці ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 . Після його смерті заявницею було подано заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 приватному нотаріусу Львівського округу Львівської області Лаврик Т.Я. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 його мати ОСОБА_5 та дружина ОСОБА_8 звернулися до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Лаврик Т.Я. із заявами про відмову від спадщини за законом. Тому, заявниця вважає, що є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 . В той же час, відповідно до витягу про знятих з реєстрації у житловому приміщенні/ будинку осіб та витягу про відсутність зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб від 21.05.2024, батько померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за даними реєстру територіальних громад не були зареєстрованими за однією адресою. Тому заявниця звернулася до суду з метою встановлення факту, що має юридичне значення. Заявниця зазначає, що встановлення факту прийняття ОСОБА_3 спадщини за померлим батьком ОСОБА_4 заявниці необхідно для реалізації свого права на прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки заява про встановлення факту прийняття спадщини породжує юридичні наслідки для спадкоємців, а встановити його іншим шляхом неможливо. Тому просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.10.2023 року відкрито провадження у справі та залучено Львівську міську раду в якості заінтересованої особи.

Представник заявниці в судовому засіданні заяву підтримала з мотивів, наведених у ній. Просила таку задовольнити.

Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяна Ярославівна в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 25.07.2024 року.

Представник заінтересованої особи Львівської міської ради в судове засідання не з`явився. Належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на офіційну електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 25.07.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності заінтересованих осіб, які належним чином повідомлені про судове засідання, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши думку представника заявниці, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 .

Після його смерті залишилося спадкове майно, а саме: квартира площею 39 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 .

Вказана квартира належала померлому на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 17305/3 від 14.06.2001.

Після смерті ОСОБА_4 спадкова справа заведена не була, із заявою про прийняття спадщині ніхто не звертався.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_9 .

Як дитина спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_3 був спадкоємцем першої черги спадкування за законом. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини не звертався.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_8 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Його донька ОСОБА_2 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_4 ), яка є заявницею у справі, вважає, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , оскільки постійно проживав разом з ним.

Відповідно до статей 524, 529 ЦК УРСР чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Спадкоємцем за законом першої черги є син померлого ОСОБА_3 .

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. В разі неприйняття спадщини спадкоємцем за законом або за заповітом або позбавлення спадкоємця права спадкування (статті 528 та 534 цього Кодексу) його частка переходить до спадкоємців за законом і розподіляється між ними в рівних частках.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

На підтвердження цього заявниця надала довідку ЛКП «Левандівка» від 29.05.2024 № 502, згідно якої ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований та проживав разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно витягу про зняття з реєстрації у житловому будинку, отриманого приватним нотаріусом о 12 годині 31 хвилину 21.05.2024, ОСОБА_3 з 20.01.1998 до 02.04.2024 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК УРСР, прийняття спадщини могло підтверджуватися діями спадкоємців, які за своїм характером свідчать, що в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини вони фактично вступили в управління або володіння спадковим майном.

Разом з тим, сам витяг про реєстрацію ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2 , не може вважатися прийняттям спадщини, оскільки вказана квартира належала йому на праві спільної сумісної власності. Цей витяг лише підтверджує, що ОСОБА_3 зареєстрований у власній квартирі.

В той же час інформації про наявність реєстрації ОСОБА_4 за вищезазначеною адресою в реєстрі відсутня.

Суд критично оцінує довідку ЛКП «Левандівка» від 29.05.2024 № 502, оскільки вона суперечить витягу про зняття з реєстрації у житловому будинку, отриманого приватним нотаріусом о 12 годині 35 хвилину 21.05.2024, згідно якого інших осіб за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано не було.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємца ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічний паспорт, реєстраційний талон) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

В даному випадку, заявницею надано докази того, що ОСОБА_3 користувався належною йому на праві спільної сумісної власності квартирою адресою АДРЕСА_2 .

В той же час, належних, достовірних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , заявницею не надано.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 259, 351 355, 293,315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лаврик Тетяна Ярославівна (адреса: 79005, м. Львів, вул. Стефаника, 6), Львівська міська рада (79006, м. Львів, пл.. Ринок, 1) про встановлення факту, що має юридичне значення.

Повний текст судового рішення складено 12.08.2024 р.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Є. Радченко