Рішення № 120979104, 12.08.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 рокусправа № 380/6505/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницьк, вул.ЧекірдиГната, 10, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 № 134550025184 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії, про що прийняти відповідне рішення, періоди: половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання за період з 28.06.2003 по 31.08.2003, що становить 1 місяць і 1 день; з 01.05.2020 по 30.10.2023, що становить 3роки і 6 місяців;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років.

Оюґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він з червня 2004року працював в органах прокуратури. На підставі наказу №2012а від 06.12.2019 позивач був призначений на посаду начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області. 03.11.2023 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугу років, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, всупереч вимогам ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію не був зарахований час проходження служби період з 01.05.2020 по 30.10.2023. На думку позивача, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії (03.11.2023), вислуга років, що дає право на пенсію відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» становила більше 25років, при цьому стаж роботи на посадах прокурорів більше 15 років. Через викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з чим рішення від 10.11.2023 №134550025184 є протиправним та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою 28.03.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали. У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 08.04.2024 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

На адресу суду від відповідача - 1, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що за принципом екстериторіальності документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницікій області та відповідно рішення про відмову у призначенні пенсії за результатами розгляду поданих документів приймалося ним. Також відповідач зазначив, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.05.2020 по 30.10.2023, оскільки відсутні відомості про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування. Як видно із доданих до позовної заяви доказів, ОСОБА_1 у період з 07.04.2020 по 13.11.2021 перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 14.11.2021 до 08.10.2023 - у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду. Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи, однак не зараховується до прокурорського стажу який дає право на призначення пенсії за вислугу років у зв`язку із відсутністю сплачених страхових внесків. Відповідно до ст.24 Закону №1058 у разі якщо в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. До вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697 позивачу зараховано всі періоди. Згідно з доданими документами вислуга років позивача становить 20років 05днів, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 19років 03місяці 07днів. Враховуючи наведене, немає жодних підстав для призначення пенсії за вислугу років згідно із ст. 86 Закону № 1697 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років, а саме не менше 25 років при наявному 20років 05днів. Отже, Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 за №134450025184 про відмову у призначенні пенсії прийняте із дотриманням та у відповідності до норм та вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів України, а підстави призначити пенсію ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з ст. 86 Закону №1697 відсутні у зв`язку із відсутністю стажу за вислугу років. Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності вважаємо, що дії Головного управління є правомірними та таким, що ґрунтуються на Конституції, законах України та роз`яснювальних листах Пенсійного фонду України, а відтак позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Також на виконання ухвали суду від відповідача - 2, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Так, зазначає, що 03.11.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 №134550025184 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» через відсутність необхідного 25 річного страхового стажу, необхіного для призначення пенсії за вислугу років. Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше 25 років, в тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. Тривалість спеціального стажу ОСОБА_1 відповідно до ст.86 Закону №1697-VII складає 21 роки 7 місяць 3 дня (що є меншим ніж спеціальний стаж визначений ст. 86 Закону №1697-VII, а саме 25 років, тому відсутні правові підстави для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону «Про прокуратуру». За доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 01.05.2020 по 30.10.2023 (період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду), оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрів застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З урахуванням наведеного, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 за період роботи з 01.05.2020 по 30.10.2023 відсутні дані про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, підстав для врахування спірного періоду до стажу за вислугою років немає. Відтак, оскаржене рішення є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги позивача.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини 7 статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини 5 статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 24.06.2004 по 17.11.2023 працював в органах прокуратури, що підтверджується записами трудової книжки, а саме:

з 24.06.2004 до 02.05.2006 - помічник прокурора Личаківського району м. Львова;

з 03.05.2006 до 11.07.2007 - старший помічник прокурора Личаківського району м.Львова;

з 12.07.2007 до 30.06.2009 - помічник прокурора м. Львова;

з 01.07.2009 до 21.04.2010 - старший помічник прокурора м. Львова;

з 22.04.2010 до 31.10.2010 - старший слідчий прокуратури Шевченківського району м. Львова;

з 01.11.2010 до 30.06.2011 - заступник Миколаївського міжрайонного прокурора;

з 01.07.2011 до 16.04.2013 - заступник прокурора Сихівського району м. Львова;

з 17.04.2013 до 21.10.2013 - старший прокурор відділу нагляду зг додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду зі додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратура Львівської області;

з 22.10.2013 до 07.05.2015 - заступник прокурора Личаківського району м. Львова;

з 08.05.2015 до 10.12.2015 - заступник прокурора м. Львова;

з 11.12.2015 до 14.01.2016 - виконувач обов`язків начальника відділу статистики, ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань ті інформатизації прокуратури Львівської області;

з 15.01.2016 до 11.04.2016 - виконувач обов`язків начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, інформаційно аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Львівсько області;

з 12.04.2016 до 23.06.2016 - прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинність управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 24.06.2016 до 31.07.2016 - заступник начальника відділу нагляду задодержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 01.08.2016 до 04.10.2016 - начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 05.10.2016 до 11.03.2018 - начальник відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратуриЛьвівської області;

з 12.03.2018 до 11.12.2018 - начальник першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Львівської області;

з 12.12.2018 до 29.08.2019 - заступник начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Львівську область прокуратури Львівської області;

з 30.08.2019 до 05.12.2019 - заступник начальника першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Львівську область прокуратури Львівської області;

з 06.12.2019 до 17.11.2023 - начальник управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області.

У період з 07.04.2020 до 13.11.2021 перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а з 14.11.2021 до 08.10.2023 - у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 03.11.2023 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Зауважень щодо форми звернення, обсягу матеріалів пенсійним органом позивачу не висловлено, наявності явних та очевидних дефектів у поданих документах не виявлено.

На дату звернення за призначенням пенсії позивач досягнув 41-річного віку.

Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

10.11.2023 за результатами розгляду заяви позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 134550025184 за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» через відсутність необхідного 25 річного стажу за вислугу років.

Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 №134550025184 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Страховий стаж встановлено 20 років 05днів. Спеціальний стаж ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону №1697-VII складає 21 роки 7 місяць 3 дня, у тому числі на посадах прокурорів слідчих прокуратури 19років 03місяці 07днівв та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі денної форми навчання (2роки 03місяці 26днів). Зазначено, що результати розгляду документів, доданих до заяви: до страхового стажу не зараховано періоди: 01.05.2020 по 30.10.2023 (період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду), оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрів застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тому відсутнє право на призначення пенсії за вислугою років відповідно до ст.86 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25років.

Відповідь на звернення надавалося за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Мін`юсті 16.03.2021 за № 359/35961.

Після надання відмови - відповіді, електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позивача повідомлено про відмову у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.46 Конституції України це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Зміст права громадян на пенсійне забезпечення полягає в їх матеріальному забезпеченні шляхом надання різноманітних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, у разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Відповідно до ст.4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Закон №1058-IV регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно Законом №1058-IV визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (ст.5 Закону №1058-IV).

Спеціальні умови пенсійного забезпечення за особливостями професійного статусу особи передбачені, зокрема, Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (Далі - Закон №1697-VII).

При введенні в дію Закону №1058-IV збережено пільгове пенсійне забезпечення, передбачене Законом №1697-VII у частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і пенсію за вислугу років. Наявність таких пенсій пояснюється особливістю окремих професій і складними умовами праці. Пенсія за вислугу років - це пенсійна виплата, що є регулярним (щомісячним) грошовим забезпеченням окремих категорій громадян зі спеціальною правоздатністю, у зв`язку з тривалою професійною діяльністю.

Пенсії за вислугу років встановлюються категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Цей вид пенсії слугує формою матеріального забезпечення осіб, які через специфічний характер своєї професії потребують, на думку законодавця, додаткового або підвищеного соціального захисту з поміж інших категорій громадян. На відміну від пенсії за віком, пенсії за вислугу років призначаються чітко визначеному в законодавстві колу осіб, в тому числі і прокурорам.

На час звернення позивача за призначенням йому пенсії (03.11.2023), пенсійне забезпечення працівників прокуратури врегульовано Законом №1697-VII, а саме ст.86.

Тому покликання позивача на застосування ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07.08.2011 через те, що означеним Законом було урегульовано відносини щодо призначення пенсії працівникам прокураткри на час, коли позивач почав працювати в органах прокуратури, є безпідставним

Відповідно до вказаної норми, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Таким чином, для набуття права на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку станом на 03.11.2023, тобто на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, стаж позивача мав становити - 25років, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 15років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч.2 ст.86 Закону №1697-VII).

Частиною 8 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

Позивач звернувся до відповідача-1 із заявою від 03.11.2023 про призначення пенсії за вислугу років.

Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 №134550025184 відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років. В цьому ж рішенні зазначено, що згідно з поданими документами, на дату звернення, 03.11.2024, вислуга років заявника становить 21рік 07місяців 03дні, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 19років 03 місяці 07 днів та половина навчання 02 роки 03місяців 26 днів.

Щодо зарахування трудового стажу за вислугу років, суд вказує на таке.

Суд зазначає, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.11.2023 №134550025184 відмовлено позивачу у призначенні пенсії відповідно до вимог статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, через відсутність на день звернення вислуги років, передбаченої частиною 6 названої статті, не менше 25 років. В цьому ж рішенні зазначено, що згідно з поданими документами, на дату звернення 03.11.2024 вислуга років заявника становить 21рік 07місяців 03дні, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів 19років 03 місяці 07 днів та половина навчання 02 роки 03місяців 26 днів.

Проаналізувавши трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 , суд встановив наступні записи:

з 24.06.2004 до 02.05.2006 - призначений на посаду помічника прокурора Личаківського району м. Львова;

з 03.05.2006 до 11.07.2007 - призначений на посаду старшого помічника прокурора Личаківського району м.Львова;

з 12.07.2007 до 30.06.2009 - призначений на посаду помічником прокурора м. Львова;

з 01.07.2009 до 21.04.2010 - призначений на посаду старшого помічника прокурора м. Львова;

з 22.04.2010 до 31.10.2010 - призначений на посаду старшого слідчого прокуратури Шевченківського району м. Львова;

з 01.11.2010 до 30.06.2011 - призначений на посаду заступника Миколаївського міжрайонного прокурора;

з 01.07.2011 до 16.04.2013 - призначений на посаду заступника прокурора Сихівського району м. Львова;

з 17.04.2013 до 21.10.2013 - призначений на посаду старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції управління нагляду зі додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратура Львівської області;

з 22.10.2013 до 07.05.2015 - призначений на посаду заступника прокурора Личаківського району м. Львова;

з 08.05.2015 до 14.01.2016 - призначений на посаду заступника прокурора м. Львова;

з 15.01.2016 до 11.04.2016 - призначений на посаду начальника відділу ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, інформаційно аналітичної роботи та інформаційних технологій прокуратури Львівсько області;

з 12.04.2016 до 23.06.2016 - призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинність управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 24.06.2016 до 31.07.2016 - призначений на посаду заступника начальника відділу нагляду задодержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 01.08.2016 до 04.10.2016 - призначений на посаду начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області;

з 05.10.2016 до 11.03.2018 - призначений на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратуриЛьвівської області;

з 12.03.2018 до 11.12.2018 - призначений на посаду начальника першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Львівської області;

з 12.12.2018 до 29.08.2019 - призначений на посаду заступника начальника відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Львівську область прокуратури Львівської області;

з 30.08.2019 до 05.12.2019 - призначений на посаду заступника начальника першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що поширює свою діяльність на Львівську область прокуратури Львівської області;

з 06.12.2019 до 17.11.2023 - призначений на посаду начальника управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області.

З урахуванням наведеного, відповідно до вказаних записів загальний стаж позивача за вислугу років становить 23роки 11місяців 06днів, що підтверджується записами у трудовій книжці та протоколом Львівської обласної прокуратури №86/2023 від 10.10.2023.

Водночас, в оскарженому рішенні відповідача зазначено, що згідно з поданими документами, на дату звернення 03.11.2024 страховий стаж позивача становить 20років 05днів.

Тобто до страхового стажу не зараховано періоди: 01.05.2020 по 30.10.2023 (період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та період перебування у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду), оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу в Реєстрів застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо означеного періоду перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною та незарахування його до страхового стажу, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно зст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, при обчисленні єдиного внеску платниками, зазначеними в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, за осіб, зазначених в абзацах восьмому - тринадцятому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 «Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», у розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожну особу за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування допомоги, компенсації або грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з пп. 2 п. 1 «Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 178, визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.

Відповідно до пп. 2 п. 2, пп. 2 п. 4 «Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 року № 178, єдиний внесок нараховується за осіб, зазначених у підпункті 2 пункту 1 цього Порядку, на суми допомоги при народженні дитини (крім суми, яка виплачується одноразово) та/або суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованої за базовий звітний період.

Обчислення єдиного внеску провадиться такими платниками єдиного внеску районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення - за осіб, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 1 цього Порядку.

Згідно з п. 8 ст. 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суд також ураховує, що відповідно до п. 16 Розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч.2 ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Таким чином, із зазначеного суд висновує, що зарахування до страхового стажу періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розумінні Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе лише у разі отримання допомоги по такому догляду, з якої сплачується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідним органом соціального захисту.

Отже, в даному випадку, оскільки в період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 01.05.2020 по 30.10.2023 він не отримував відповідну допомогу та відповідно в цей період не сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, тому такий період не включається до страхового стажу.

Таким чином, відповідач-2 зробив правильний висновок стосовно незарахування до страхового стажу період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку з 01.05.2020 по 30.10.2023, про що зазначив в оскаржуваному рішенні.

Щодо зарахування періоду навчання на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка періоду з 28.06.2003 до 31.08.2003, суд зазначає таке.

Частиною 6 ст.86 Закону №1697-VII передбачено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, (…) половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання (…).

З матеріалів справи видно, що позивач навчався в Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство», після закінчення якого 30.06.2004 йому видано диплом спеціаліста серії НОМЕР_3 за кваліфікацією «юрист».

Відповідач-2 не зарахував позивачу до стажу час навчання у Львівському національному університеі імені Івана Франка період з 28.06.2003 до 31.08.2003.

Також, як видно з протоколу №86/2023 засідання комісії з установлення періоду проходження служби (стажу роботи), який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років від 10.03.2023, до стажу роботи позивача зараховано навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка, право, денна форма період з 01.09.1999-27.06.2003 та з 01.09.2003-30.06.2004, що в цілому становить 03 роки 09 місяці 27 днів та 00 років 10 місяців 00 днів.

Позивач у позовній заяві покликається на ст.29 Закону України «Про освіту» в редакції, чинній на день вступу позивача до ЛНУ імені Івана Франка. Норма цієї статті передбачає структуру освіти без відсилання на те, що вища освіта, котра входила у структуру освіти здійснювалася на базі повної загальної середньої освіти безперервно, а не ступенево. При цьому суд також зауважує, що безперевність освіти та її ступеневість є поняттями несумісними, оскільки безперевність стосуються принципів освіти, тоді як ступеневість чи рівневість стосується струкутури освіти.

Водночас цим же Законом передбачено встановлення освітньо-кваліфікаційних рівнів: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст; магістр. Навчання за відповідною спеціальністю завершувалося присвоєнням відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, що засвідчувалося дипломом.

Таким чином, як видно з матеріалів справи, позивач здобував освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка право, денна форма у періоді з 01.09.1999-27.06.2003, що підтверджується дипломом бакалавра з додатком від 27.06.2003 та з 01.09.2003-30.06.2004, що підтверджується дипломом спеціаліста з додатком від 30.06.2004

Отже, доказів того, що з 28.06.2003 до 31.08.2003 позивач навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка, право, денна форма, позивач суду не надав.

Таким чином, період навчання позивача у Львівському національному університеті імені Івана Франка з 28.06.2003 до 31.08.2003 не підтверджений.

Отже, рішення відповідача-2 в частині незарахування позивачу стажу за період навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка з 28.06.2003 до 31.08.2003 є правомірним.

Згідно із нормами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень ч.2 ст.77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем, вимог ч.2 ст.2 КАС України, з огляду на що суд констатує відповідність оскаржуваного рішення критеріям правомірності рішення.

Таким чином, вимоги, що стосуються зобов`язання відповідачів вчинити відповідні дії задоволенню не підлягають, оскільки вони пов`язані із оскаржуваним рішенням.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд висновує про відмову в задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м.Хмельницьк, вул.Чекірди Гната, 10, код ЄДРПОУ 21318350), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Андрея Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лунь З.І.