Ухвала суду № 120977709, 07.08.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28487/24

Провадження № 1-кс/761/18720/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 241 001 000 025 90 від 14.06.2024 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Слатине, Дергачівського району, Харківської області, громадянки України, не працевлаштованої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 06.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах.

17.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.08.2024.

Постановою в.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києві від 06.08.2024, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців.

На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на волі, підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Оскільки строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 спливає, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваної під вартою в межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та продовження строку тримання під вартою відносно своєї підзахисної, оспорював наявність реальних ризиків на які посилався слідчий у своєму клопотанні, вважаючи його необґрунтованим. Просив застосувати інший більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Підозрювана підтримала позицію свого захисника, при цьому наголошувала, що переховуватися від органу досудового розслідування чи перешкоджати наміру не має.

Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

06.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах.

Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи огляду, допиту свідків, висновки експерта та інші, у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України визначено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

17.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваної ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.08.2024.

Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, слідчим суддею враховано наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , її вік, стан здоров`я, інші дані, що характеризують особу підозрювану,а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого вона обґрунтовано підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Постановою в.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури м. Києві від 06.08.2024, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців.

При цьому, слідчим достатньою мірою обґрунтовано обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та викладено обставини щодо необхідності проведення ряду слідчих (розшукових) дій, необхідних для беззаперечного встановлення істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування не є можливим.

Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваної під вартою в межах строку досудового розслідування.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу підозрювану, її вік, майновий та сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, а тому вважає за доцільне та співмірним визначити підозрюваному заставу в розмірі, що становить 280 розмірів неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчим суддею враховується, що згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 до 15.09.2024 року включно.

Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 280 (двісті вісімдесят) неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб, що становить 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.Б) згідно ухвали суду (назва суду) від (дата) по справі №, внесені (П.І.Б особи, що вносить заставу).

Документ, що підтверджує внесення застави, надається слідчому, а також адміністрації СІЗО.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 у випадку внесення застави обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи

роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України;

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали проголошений 09.08.2024 о 14 год. 45 хв.

Слідчий суддя: