Рішення № 120977599, 08.05.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38608/23

Провадження № 2/761/3908/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_2 . У зв`язку із довготривалим перебуванням у відрядженні за межами України позивач не мав змоги звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_1 повернувся на Україну та звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса №3025/02-31 від 25.08.2023 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого батька у зв`язку із пропуском встановленого законом строку на її прийняття. За таких обставин, ОСОБА_1 просить суд визначити додатковий строк терміном три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.10.2023 відкрито провадження в справі, відповідно до положень ст.ст. 19,274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Позивач про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, як свідчать матеріали справи просить розглядати справу за його відсутності. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про час, день розгляду справи повідомлявся належним чином. В адресу суду направив відзив на позов в якій просив прийняти рішення , згідно норм чинного законодавства та розглянути справу без його участі

Представник третьої особи про день та час розгляду справи також повідомлявся належним чином. Правом подати пояснення по суті спору не скористався, також направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 29.01.2023 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 30.01.2023, актовий запис №2210 (копія свідоцтва про смерть наявна в матеріалах справи), який є рідним батьком ОСОБА_1 .

Родинні зв`язки між позивачем та померлим підтверджуює свідоцтво про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , видане Московським РАЦС від 17.09.1971, копія якого наявна в матеріалах справи.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) відповідно до положень ст. 1216 ЦК України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як це визначено ст. 1217 ЦК України.

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили, що за свого життя ОСОБА_2 здійснив розпорядження щодо свого майна.

За положеннями ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово . Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Другої київської державної нотаріальної конториз заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за зазконом за померлим ОСОБА_2 .

Проте державним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину - частину квартири АДРЕСА_1 , в зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини та відсутністю документів про фактичне її прийняття, що підтверджується постановою №3025/02-31 від 25.08.2023 (копія постанови наявна в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що строк для подання заяви на прийняття спадщини пропущено з поважних причин, а саме в зв`язку з перебуванням у відрядженні за межами України що підтверджується довідкою з Міжнародної федерації хокею №253/2/2023 від 28.08.2023 та підтвердження міститься в паспорті громадянина України для виїзду за кордон номер № НОМЕР_3 від 18.05.2016, Орган що видав: 8001.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини .

Статтею 1272 ЦК України визначено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7 роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таку позицію висловив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1486цс15 у постанові від 04.11.2015 року та при розгляді 26.09.2012 року справи № 6-85цс12.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Так зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 13.03.2020 р. у постанові у справі № 314/2550/17.

Так, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , тренер-механік збірних команд України, брав участь у навчальному тренувальному зборі та чемпіонаті світу серед жінок у період 26 березня по 10 квітня 2023 р. у м. Брашов (Румунія) та у навчально-тренувальному зборі та чемпіонаті світу серед чоловіків у період 13 червня по 01 серпня 2023 р. у м. Таллінн (Естонія), про що свідчить довідка Федерації хокею України від 28.08.2023 р. № 253/2/2023.

Перебування позивача поза межами території України підтверджується і паспортом громадянтина України для виїзду за кордон , копія якого перебуває в матеріалах справи.

Аналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини позивачем є поважними.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що право позивача підлягає судовому захисту, шляхом надання додаткового строку для прийняття спадщини строком в три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-5,11-13,133-141,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. ст. 15, 1268,1270,1272 ЦК України, , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили,.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 травня 2024 року

Суддя