Рішення № 120973312, 13.08.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 Справа № 917/981/24

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», код ЄДРПОУ 30859524, адреса: вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» код ЄДРПОУ 21870998, адреса: вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019

про стягнення 50 177,93 грн

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Позов обґрунтовано тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-0102-2300351 від 30.11.2023, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_1 , внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачене страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Porsche MACAN» д/н НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу автомобіля «RENAULT» д/н НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» суму страхового відшкодування в судовому порядку.

Згідно з ухвалою від 17.06.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 17.06.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 17.06.2024.

В ухвалі від 17.06.2024 суд запропонував відповідачу не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надати суду відзив на позов. У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не подав. Строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 03.07.2024.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

18.07.2024 суд отримав заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог разом з клопотанням про поновлення строку для подання вказаної заяви. Необхідність подачі такої заяви з`явилась після надходження на рахунок позивача 10.07.2024 коштів в розмірі 56076,15 грн від Моторного транспортного бюро згідно з платіжною інструкцією від 10.07.2024.

При вирішенні поданої заяви судом враховуються наступні обставини.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За ч. 3 ст. 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Провадження у даній справі здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Провадження у справі відкрито 17.06.2024.

Таким чином, із заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач мав право звернутись до суду до 17.07.2024.

Згідно відмітки канцелярії Господарського суду Полтавської області, заява про зменшення позовних вимог була подана позивачем 18.07.2024, тобто поза межами 30-ти денного строку з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Таким чином, можливість поновлення процесуального строку обумовлена поважністю причин його пропуску. При цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вже зазначалось, необхідність поновлення строку на подання заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач обґрунтовує сплатою Моторним транспортного бюро 50 177,93 грн страхового відшкодування на рахунок позивача 10.07.2024.

Задля дотримання розумності строків для вчинення процесуальних дій, принципу рівності учасників судового процесу перед законом та судом, з метою повного та всебічного розгляду справи, враховуючи, що пропуск строку є незначним (1 день) суд дійшов висновку про те, що слід поновити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УСГ» строк для подачі заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду. Нова ціна позову складає 50 177,93 грн страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УСГ» та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-0102-2300351 від 30.11.2023, предметом якого є страхування наземного транспортного засобу «Porsche MACAN» д/н НОМЕР_1 .

Строк дії Договору встановлено з 30.11.2023 по 29.11.2026 (п. 20 Договору).

12.01.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Porsche MACAN» д/н НОМЕР_1 , яким керува Буряк І.О. та «RENAULT» д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого за шкоду майну перед третіми особами застрахована в ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» за полісом № ЕР-217134922.

Згідно з постановою Дарницького районного суду міста Києва від 09.02.2024 у справі про адміністративні правопорушення № 753/2316/24, визнано ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вказана постанова набрала законної сили 09.02.2024.

Страхувальник звернувся до страховика ПАТ «Страхова компанія «УСГ» з заявою від 15.01.2024 про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.

30.01.2024 ПАТ «Страхова компанія «УСГ» на підставі рахунку № 1101371 від 19.01.2024 було складено страховий акт № ОСКА-423 та розрахунок суми страхового відшкодування в розмірі 107254,08 грн.

107254,08 грн сплачено позивачем на рахунок СТО філія «Віннер ПЦКА» ТОВ «Вінер Автомотів», що підтверджується платіжною інструкцією №° 54678 від 30.01.2024.

Цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у відповідача - ПрАТ «СК «Саламандра» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР 217134922 (Поліс), що підтверджується витягом централізованих даної бази даних МТСБУ, за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 160,000.00 грн, франшиза 1,000.00 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив виплату позивачу суми страхового відшкодування, останній звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь страхового відшкодування.

При розгляді спору по суті судом враховані наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Згідно з підп. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Отже, підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення з заявою про виплату страхового відшкодування є присічним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

Як встановлено судом, ДТП сталось 12.01.2024, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 05.06.2024, тобто у межах встановленого Законом річного строку.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Згідно з рахунком СТО - філія «Віннер ПЦКА» ТОВ «Вінер Автомотів» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Porsche MACAN» д/н НОМЕР_1 склала 107254,08 грн (№1101371 від 19.01.2024, а. с. 32).

В страховому акті №ОСКА-423 від 30.01.2024 (а.с. 35) позивачем була визначена сума страхового відшкодування 107254,08 грн, шляхом перерахування коштів на рахунок СТО - філія «Віннер ПЦКА» ТОВ «Вінер Автомотів».

Поліс договору обов`язкового страхування, який був укладений відповідачем на забезпечення цивільно-правової відповідальності за шкоду, спричинену транспортним засобом «RENAULT» д/н НОМЕР_2 , свідчить, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду майну складає 160 000,00 грн, франшиза 1000,00 (а.с. 37).

Позивач сплатив згідно з платіжною інструкцією № 54678 від 30.01.2024 107254,08 грн страхового відшкодування на рахунок СТО (а.с. 36).

Таким чином, беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого страховиком на користь страхувальника страхового відшкодування, суд дійшов висновку про те, що у відповідача у зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в заявленому позивачем розмірі 106254,08 грн.

Як свідчить надана позивачем платіжна інструкція від 10.07.2024 Моторним транспортним бюро 10.07.2024 на рахунок позивача були перераховані кошти розмірі 56076,15 грн в рахунок погашення заборгованості по транспортному засобу ДН КА1300МН.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов`язань зі сплати страхового відшкодування позивачу, відповідач факт наявності заборгованості не заперечує, доказів сплати коштів у повному обсязі матеріали справи не містять, тому позов про стягнення 50 177,39 грн визнається судом правомірним, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив із наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, як зазначено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правової допомоги № 2-12/2023-ю від 08.12.2023 (а.с. 52-55) відповідно до якого Адвокатське бюро «Гедз» зобов`язується надати клієнту (позивачу) правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, зокрема, представництва та захист інтересів Клієнта у господарських судах.

Згідно з п. 5.1. Договору за надання Бюро правової (правничої) допомоги Клієнту у справах де ціна позову перевищує 50 000,00 грн гонорар становить фіксовану суму в розмірі 7 000,00 грн.

Згідно з наданого позивачем акту виконаних робіт від 03.06.2024 до Договору Адвокатським бюро «Гедз» були надані позивачу послуги з надання правової (правничої) допомоги в Господарському суді Полтавської області в фіксованій сумі гонорару в розмірі 7 000,00 грн (страхова справа ОСКА-423; № договору КАСКО 28-0102-23-00351; страхувальник Ковтун О.В.).

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованим клопотання позивача про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката на суму 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн та витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 7 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 46, 129, 232-233, 237-238 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21870998, вул. Колективна, 10, м. Полтава, 36019) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», код ЄДРПОУ 30859524, адреса: вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038 50 177,93 грн страхового відшкодування; 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору; 7 000,00 грн витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Пушко І.І.