Рішення № 120970663, 07.08.2024, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7436/24-Е

Провадження № 2-а/522/126/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Одеси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 10.05.2024року звернувсячерез систему«Електронний суд»до судуз позовомдо Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, по якому просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від серії ЕНА №2087492 від 07.05.2024 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

2. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ 40108740, вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014) на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп.

Мотивує вимоги тим, що 07 травня 2024 року Інспектором відділення поліції № 4 (м. Южне) Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітан поліції Штонда Дмитро Іванович було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2087492 від 07.05.2024 р., якою на ОСОБА_1 (накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно фабули постанови, 07.05.2024 року о 10 год. 02 хв. м. Южне, вул. Хіміків 15/1, водій керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушив п.8.4.в ПДР порушення вимог заборонних знаків.

Вважає, що постанова серії ЕНА №2087492 від 07.05.2024 р., про адміністративне правопорушення винесена з порушенням його прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною, а тому підлягає скасуванню, оскільки Позивач не вчиняв адміністративне правопорушення, передбачене та ч. 1 ст. 122 КУпАП, а Інспектором всупереч вимогам ст. 245, 280 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови не було належним чином з`ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи наявна його вина у вчиненні такого правопорушення. Не були розяснено права як особі яка притягується до адміністративної відповідальності. В той момент як Інспектор підійшов до позивача в руках вже була повністю складена Постанова, також інспектор відхилив клопотання про перенесення розгляду справи і його право на юридичну допомогу через те що він Постанову вже склав

За результатами автоматизованого розподілу від 10.05.2024 року справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Суворовій О.В., яка отримана суддею 13.05.2024 року.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 20.05.2024 відкрито провадження у справі.

23.05.2024 до суду надійшло клопотання від представника відповідача про встановлення строку не менше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На підставі наказу №20-ос/с від 04 червня 2024 року голови Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 про відрахування зі штату Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_3 на виконання Рішення Вищої ради правосуддя від 04 червня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду м. Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку» та Розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Німас І.Я. №11 від 06 червня 2024 року, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, передаю до канцелярії для повторного авторозподілу адміністративної справи.

За результатами автоматизованого розподілу справа передана на розгляд судді Приморського районного суду міста Одеси Абухіну Р.Д..

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 25.06.2024 по справі відкрито провадження.

05.07.2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи

В судовому засіданні 18.07.2024 представник відповідача звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

29.07.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 порушуючи вимогу дорожнього знаку «В`їзд заборонено» здійснив в`їзд на територію автостанції на автомобілі «TESLA MODEL Y AA0677YA, що підтверджуються поясненнями свідка. Поліцейським у належний та відповідний спосіб було відібрано у даної особи пояснення щодо подій, які стались 07.05.2024.

31.07.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наполягає, що йому не надали можливість ознайомитись з матеріалами справи та отримати професійну правничу допомогу під час розгляду справи. Також звертає увагу, що Інспектором відмовлено у задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та надання правової допомоги без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Положеннями ч. 2ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст.9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що 07 травня 2024 року Інспектором відділення поліції № 4 (м. Южне) Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області капітан поліції Штонда Дмитро Іванович було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2087492 від 07.05.2024 р., якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В постанові зазначено, що 07.05.2024 року о 10 год. 02 хв. м. Южне, вул. Хіміків 15/1, водій керуючи ТЗ не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В`їзд заборонено», чим порушив п.8.4.в ПДР порушення вимог заборонних знаків

Позивач оскаржує зазначену постанову, оскільки йому службовою особою при винесенні оскаржуваної постанови, не враховано обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.33-35 КУпАП, а також дотримано вимоги ст.ст.278-280 КУпАП та з`ясовано інші обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.

Положенням ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279 4 цього Кодексу.

Твердження позивача про те, що при винесенні оскаржуваної постанови працівником поліції було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови, зокрема йому не було надано доказів вчинення адміністративних правопорушень, не надано можливості реалізувати свої права передбачені ст.268 КУпАП, які йому не було роз`яснено, а саме: не надано можливості заявляти клопотання, надавати докази, скористатись своїм правом на правничу допомогу, яким він бажав скористатись, заслуговують на увагу суду, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються поданим відповідачем відзивом і додатками до нього.

Суду не надані докази, що працівником поліції позивачу роз`яснювались його права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, зокрема й правом на отримання правничої допомоги, яким він бажав скористатись. Також не надані підтвердження, що оскаржувана постанова виносилась в присутності позивача та про надання позивачу можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП.

Порушення працівником поліції порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення, у тому числі й ненадання можливості реалізувати клопотання особи про надання правової допомоги під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а.

Відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростовували твердження позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення.

Суд, вважає, що візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно дост.19 Конституції Українивбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За змістом статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 24 Постанови ПВС України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд зазначає, що відповідач, як на обставини вчинення правопорушення покликається на складену постанову у справі про адміністративне правопорушення та долучені до матеріалів справи пояснення свідка.

Разом з цим, суд не вважає постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності беззаперечним доказом вчинення ним адміністративних правопорушень, оскільки сам по собі опис адміністративних правопорушень не може бути належним доказом вчинення особою таких порушень. Така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Водночас, приписами частини 3статті 283 КУпАПч ітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу,яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогамистатті 74 КАС Українине може вважатися допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17 та від 13 лютого 2020 року у справі №524/9716/16-а.

Будь-яких доказів, що свідчили б про вчинення саме позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1статті 121, частиною 4 статті 126 КУпАП, відповідачем не надано.

Поданий відповідачем відзив на позов і сама оскаржувана постанова не спростовують зазначених вище тверджень позивача.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, відповідачем не представлено належних та допустимих доказів в розумінні ст.251 КУпАП, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема його вини, як основної і обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони будь-якого адміністративного проступку.

Згідно ч.2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідач не представив суду належних та допустимих доказів, що підтверджують правомірність його дій та винність позивача у вчиненні даних правопорушень.

Також суд відхиляє доводи відповідача про правомірність оскаржуваної постанови, у зв`язку з тим, що наявне адміністративне правопорушення, оскільки вважає, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №537/2088/17.

Викладене дає підстави вважати, що відповідачем не вжито заходів для забезпечення всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Наявні у справі матеріали не містять беззаперечних доказів і є неналежними та не достатніми для однозначного висновку про винність позивача в порушенні Правил дорожнього руху.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій щодо прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення 07.05.2024.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/1-а, де суд касаційної інстанції вказав на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 , а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.21,122,238,245,246,252,254,258,278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2,10,11,70,71,28,134,139,159-163,167,171 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від серії ЕНА №2087492 від 07.05.2024 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 340 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань суб`єктавладних повноважень Головногоуправління Національноїполіції вОдеській області(КодЄДРПОУ 40108740,вул.Єврейська,12,м.Одеса,65014)на рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 )судові витратипо сплатісудового зборув сумі605грн.60коп.

Рішенняможе бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 12.08.2024.

Суддя Р.Д. Абухін

07.08.24