Ухвала суду № 120965831, 06.08.2024, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/2349/23

провадження № 6/694/30/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2024 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Сакун Д.І.,

за участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 16 квітня 2024 року у справі позовом ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 ) в інтересах якого діє адвокат Бабенко Руслан Володимирович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №502 від 31.08.2012 року, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , тел.. НОМЕР_4 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_3 ), представник відповідача адвокат Дубовий Ігор Анатолійович (20202, Черкаська область, м.Звенигородка, проспект Шевченка, 64, офіс 212, тел.. НОМЕР_5 ), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, тел. 044 5026737) про відшкодування заподіяної шкоди,-

в с т а н о в и в:

27.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочення виконання судового рішення від 12.02.2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування заподіяної шкоди.

Свою заяву обґрунтовує тим, що він є інвалідом ІІІ групи з дитинства, має на утриманні матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду та лікування. Мати отримує невелику пенсію. Єдиним джерелом його доходів є його пенсія в розмірі 2520 грн. Такий розмір пенсії не дозволяє мати належний обсяг прибутку необхідний для прожиття, утримання матері та здійснювати повне погашення заборгованості за вказаним рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 435 ЦПК України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У зв`язку із винесенням ухвали про залишення заяви про розстрочку рішення без руху, і усунення вказаних недоліків лише 31.07.2024, розгляд такої заяви призначено на 06.08.2024 року.

06.08.2024 року від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про здійснення розгляду справи без його участі.

06.08.2024 року від ОСОБА_2 надійшла заява про здійснення розгляду справи без його участі, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення просить відмовити.

Згідно з вимогами ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що рішенням Звенигородського районного суду від 12.02.2024 та з урахуванням постанови Черкаського апеляційного суду від 29.05.2024, яким його частково скасовано, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 частково та стягнуто з ОСОБА_1 5000,00грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені позивачем витрати щодо сплаченого судового збору в розмірі 7,50 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч.5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до положень ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити одним платежем всю суму заборгованості на даний час у нього немає, просить суд врахувати його скрутне матеріальне становище, оскільки не має доходів та живе за рахунок пенсії а також на його утриманні перебуває матір, яка потребує стороннього догляду та лікування, у зв`язку з чим просить суд про розстрочку виконання рішення суду з виплатою 500 гривень щомісячно.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що відсутні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не працевлаштований, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, доказів непрацевлаштування не надає, оскільки виписка про рух коштів відносно банківської картки не може вважатися таким доказом. Доказів неможливості працевлаштування не надає, оскільки посвідчення інваліда ІІІ групи не свідчить про неможливість або ж про протипоказання до праці. Крім того доказів відсутності іншого майна на яке можна звернути стягнення також не надає, а матеріали справи навпаки містять відомості щодо наявності у останнього окрім житлового будинку земельної ділянки та транспортного засобу. Також відсутні докази перебування у заявника на утриманні матері, яка потребує стороннього догляду, оскільки свідоцтво про народження не може вважатися таким доказом.

Суд враховує, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, а доказів наявності будь-яких інших обставин чи надзвичайних подій, які б перешкоджали виконанню рішення суду ОСОБА_1 не надано. Суд не вбачає наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення і задоволення даної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення від 12 лютого 2024 року - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому копія ухвали суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної копії ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 06.08.2024 року.

Суддя Д.І. Сакун