Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 349/1326/24
Провадження № 2-а/349/8/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13 серпня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу №349/1326/24за позовом ОСОБА_1 до Рогатинського сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження,
учасники справи:
представник позивача адвокат Логойда Я.В.
( у режимі відеоконференції)
представник відповідача Тихий А.Б.,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У липні 2024 року ОСОБА_2 , інтереси якого представляє адвокат Кравченко В.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Рогатинського сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 19 квітня 2022 року про примусове повернення докраїни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП від 19 квітня 2024 року, так і під час складання оскаржуваного рішення, відповідачем в порушення п.2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом МВС України від 28 серпня 2013 року №825, не було залучено перекладача.
Позивач також зазначає, що хоча він трохи володіє українською мовою, однак не в достатньому обсязі, тому під час провадження відповідачем справи державною мовою, йому не були зрозумілі юридичні терміни.
Таким чином, позивач наполягає на тому, що оскаржуване рішення, складене із грубим порушенням права особи на захист, що робить його недопустимим доказом, а тому наявні підстави для його скасування.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що під час прийняття рішення, відповідачем не було враховано, що він має сталі соціальні зв`язки на території України, зокрема, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є її сином від попереднього шлюбу.
На підставі наведеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує його права, які передбачені ст.55 Конституції України та ст.ст.8,13 Європейської конвенції з прав людини, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач Рогатинський сектор Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області не подав відзиву на позовну заяву.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Із позовом позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2024 року поновлено ОСОБА_6 строк для подання позову, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд у справі.
08 серпня 2024 року представник позивача адвокат Логойда Я.В. подала заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2024 року вказану заяву задоволено.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Логойда Я.В. позов підтримала повністю з підстав наведених у позовній заяві, просила задовольнити.
Представник Рогатинського сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області Тихий А.Б. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 КУпАП від 19 квітня 2024 року, так і під час складання оскаржуваного позивачем рішення йому було роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписами у вказаних документах.
Фактичні обставини, встановлені судом.
19 квітня 2022 року головним спеціалістом Рогатинського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_7 щодо громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МІФ № 000799, відповідно до якого 19 квітня 2022 року о 10 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 виявлено громадянина ОСОБА_3 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: ухилився від виїзду після закінчення дозволенного терміну перебування, відповідальність передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП.
В поясненнях особи щодо якої складено протокол записано: « Я ОСОБА_6 не покинув територію України, оскільки хотів одружитися з громадянкою України та в подальшому проживати в Україні». До протоколу додаються: паспорт, штамп про перетин кордону, дані бази « ОСОБА_9 ». В протоколі також міститься запис у вигляді друкованого тексту про те, що особа «перекладу протоколу не потребує « ( а.с. 14-15,21-24).
На підставі вказаного протоколу та доданих до нього документів, 19 квітня 2022 року начальником Рогатинського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області Цап Павліною Михайлівною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МІФ № 000797 щодо громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , якою накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 4 000,00 грн. Станом на 13 липня 2024 року штраф не сплачено ( а.с.16-17,20 ).
Також 19 квітня 2022 року начальником Рогатинського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області Цап Павліною Михайлівною було ухвалено рішення №3 про примусове повернення громадянина ОСОБА_3 до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства, та зобов`язано покинути територію України у термін до 09 травня 2022 року.
В рішенні зазначено, що 19 квітня 2022 року співробітниками Івано-Франківського РВ УСБУ в Івано-Франківській області, Рогатинського відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області та Рогатинського відділу УДМС в Івано-Франківській області виявлено громадянина ОСОБА_3 , який згідно бази даних «Аркан» востаннє прибув в Україну 07 травня 2019 року. До органів ДМС щодо легалізації свого статусу на території України не звертався. Підстав для проживання в Україні у зазначеного іноземця немає, знаходиться на території України незаконно. Також встановлено, що в графі перекладач записано: « не залучався « ( а.с. 11-13 ).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, яка набрала законної сили 01 липня 2024 року визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київської області від 22 квітня 2024 року про примусове видворення з України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В рішенні суду , зокрема зазначено, що свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні у суді першої інстанції повідомила, що вона є співмешканкою позивача, який проживає з нею з 2021 року за адресою її постійного проживання. Зазначила також, що позивач в побуті розмовляє з нею російською мовою, працює на шиномонтажі та матеріально допомагає її дитині ( а.с. 25-28 ).
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон № 3773-VІ) та Інструкцією про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23 квітня 2012 № 353/271/150 (далі - Інструкція № 353/271/150), які визначають правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.
Приписи ст.3 Закону № 3773-VІ, які кореспондують з положеннями ст. 26 Конституції України, визначають, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.
Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 3773-VІ ( в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення ) іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Порядок дій посадових осіб територіальних органів, територіальних підрозділів Державної міграційної служби України під час прийняття рішень про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, їх документування та здійснення заходів з безпосереднього примусового повернення та примусового видворення за межі України визначає Інструкція № 353/271/150.
Згідно з п. 4 Інструкції № 353/271/150 іноземці можуть бути примусово повернуті до країни походження чи третьої країни на підставі рішення органу ДМС або органу охорони державного кордону, або органу СБУ про примусове повернення чи примусово видворені на підставі винесеної за позовом цих органів/підрозділів постанови адміністративного суду про примусове видворення.
Підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців до країни походження або третьої країни є: дії, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України; затримання іноземців органами охорони державного кордону у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України (п. 5 Інструкції № 353/271/150).
Аналіз законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства дає підстави для висновку, що правовий статус іноземця передбачає обов`язок суб`єктів владних повноважень забезпечити йому реальну можливість реалізувати свої права, зокрема право на перекладача, яке перебуває у взаємозв`язку з правом знати за що він притягається до адміністративної відповідальності і яка саме санкція до нього застосовується, оскільки від цього безпосередньо залежить наявність у нього чіткої практичної можливості оскаржити дії, які становлять втручання в його права.
З матеріалів справи встановлено, що 19 квітня 2022 року працівниками Рогатинського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язано залишити територію України не пізніше 09 травня 2022 року.
Протокол про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2024 року складений за встановленою формою українською мовою. Всі відомості, які вносилися до нього, також викладені українською мовою у вигляді друкованого тексту.
В протоколі також міститься запис у вигляді друкованого тексту про те, що особа «перекладу протоколу не потребує «.
Вказаний запис викликає у суду обґрунтований сумнів у дотриманні права позивача, який є громадянином Азербайджану на залучення перекладача, вказує на формальний підхід з боку суб`єкта владних повноважень та незабезпечення реалізації прав особи-іноземця в ході адміністративної процедури , недотримання вимог ст.274 КУпАП.
Крім того п. 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною міграційною службою України, затвердженої наказом МВС України від 28 серпня 2013 року №825 передбачено, що у разі коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не володіє мовою, якою ведеться провадження, протокол про правопорушення складається за участю перекладача.
Оскаржуване позивачем рішення №3 про примусове повернення до країни походження або третьої країни від 19 квітня 2022 року також не містить відомостей про залучення перекладача.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки особа, яка була притягнута до адміністративної відповідальності є іноземцем, яка не розуміє української мови на належному рівні, а відповідачем не було залучено до участі у справі перекладача й не забезпечено при цьому участь адвоката, суд вважає, що в даному випадку, позивач фактично був позбавлений можливості подавати докази, заявляти клопотання та користуватись іншими правами, передбаченими ч.1 ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України. Вказане є безумовною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 2, 241-246, 288 КАС України,
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рогатинського сектору Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження -задовольнитиповністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення №3 Рогатинського відділу Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області від 19 квітня 2022 року про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення..
Позивач:ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Азербайджану, місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Рогатинський сектор Управління Державної міграційної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 37794486, місцезнаходження: вул. Шевченка,5 м. Рогатин Івано-Франківський район Івано-Франківська область.
Суддя Р.Г. Могила
Повний текст рішення складено 13 серпня 2024 року.
Судове рішення № 120963056, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 13.08.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1326/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: