Постанова № 120962533, 09.08.2024, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1001/24

Провадження№ 3/195/508/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.08.2024 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі Левкович І.В.,

за участі громадянина ОСОБА_1 ,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого ПАТ «Запоріжсталь»,

за ст. 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2024 року об 11 годині 50 хвилин громадянин ОСОБА_1 на автодорозі Т-0420, 73 км + 100 між с.Катьощине та с.Високе, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, залишив місце ДТП до приїзду працівників поліції, чим порушив п.2.10 «А» ПДР, за що передбачена відповідальність ст.122-4 КУпАП.

В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1 провину не визнав та просив суд закрити провадження, т.я. його дії були пов`язані з наявністю крайньої необхідності. Крім того, водій ОСОБА_1 суду пояснив, що після зіткнення дійсно покинув місце ДТП від`їхав приблизно на 100 метрів та зупинився. Його дії були викликані тим, що в салоні автомобіля знаходилася його дружина та діти. Місце скоєння ДТП це місце розташування крутого повороту та ухилу. У зв`язку саме з цим могла статися ще одна пригода. Вказані обставини свідчать, що він діяв в стані крайньої необхідності.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що дійсно після зіткнення водій ОСОБА_1 залишив місце ДТП. В час зіткнення в салоні знаходилися вона та двоє дітей.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що після зіткнення водій Кошелев дійсно залишив місце ДТП, від`їхавши метрів на 80.

Суд, заслухав пояснення громадянина ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , показання свідка ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові докази, приходить наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є наступне: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 122-4 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до вимог п.2.10А ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

На підтвердження факту скоєння громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП надані наступні докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 754600 від 13 червня 2024 року;

- письмові пояснення громадянина ОСОБА_3 від 13.06.2024 року;

- письмові пояснення громадянина ОСОБА_1 від 13.06.2024 року;

- копію полісу № 3163259 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на ім`я страхувальника ОСОБА_3 , забезпечений транспортний засіб ВАЗ 2107, д.р.н. НОМЕР_2 від 31.07.2023 року;

- копію схеми ДТП від 13.06.2024 року;

- фототаблиці транспортного засобу автомобіля ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_1 ;

- фототаблиці транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_2 ;

- довідку поліцейського СРПП ВП № 3 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Євгенія Андронова про відсутність даних станом на 13.06.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 протягом року;

- довідку старшого інспектора САП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Ольги Бойко про отримання громадянином ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_3 від 11.01.2023, виданого ТСЦ 5341.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що доводи водія ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення в стані крайньої необхідності - є безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Відповідно достатті 17 КУпАПособа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зіст.18 КУпАПне є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Крайня необхідність - це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і при якій заради збереження більш важливого інтересу, заподіюється шкода меншому інтересові.

Крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Так, в судовому засіданні з боку громадянина ОСОБА_1 не надано даних, що правопорушення дійсно вчинене в стані крайньої необхідності. З отриманих в судовому засіданні пояснень, показів свідків, письмових доказів, неможливо встановити факт вчинення правопорушення в стані крайньої необхідності.

Крім того, відповідно до вимог п.п.9.9 е) ПДР у разі скоення дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.

Крім того, відповідно до вимог п.п.9.10 а) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установитизнак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними.

Таким чином, виконуючи вищевикладені вимоги, водій ОСОБА_1 , мав можливість забезпечити безпеку транспортного засобу після ДТП та осіб, які знаходилися в ньому.

Таким чином, за таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить обгрунтованого та беззаперечного висновку про наявність в даному випадку події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а саме: залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Обставин, що обтяжують відповідальність громадянина ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Обставин, що пом`якшують відповідальність громадянина ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи вимоги діючого законодавства України, обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, ступінь його вини, його відношення до скоєних правопорушень, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 605 грн. 60 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 7, 9, 122-4, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400/тритисячі чотириста/гривень 00копійок в дохід держави.

Реквізити длясплати штрафу: отримувач ГУК у Дн-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA758999980313020149000004001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постановине пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу в 15-денний термін з дня повідомлення про винесення вказаної постанови, у порядку примусового виконання постановиз правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовийзбір на користь держави в розмірі 605 /шістсот п`ять/ гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Строк пред`явлення постанови до виконаннятри місяці з дня її винесення.

Повний текст судового рішення виготовлено 12.08.2024 року.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л. В. Колодіна