Ухвала суду № 120958323, 13.08.2024, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6838/24

Провадження №2/592/1564/24

УХВАЛА

13 серпня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі головуючого судді Косолап М.М. розглянувши заяву представника позивачки ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Комишан Марина Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

у с т а н о в и в:

Ухвалою суду від 17.06.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.

12.08.2024 під час підготовчого судового засідання представник позивачки ОСОБА_1 усно заявив відвід судді Косолап М.М., у подальшому через систему «Електронний суд» подав письмову заяву. Заява про відвід мотивована тим, що під час судового засідання головуючий суддя повідомила про розгляд справи за участі ОСОБА_2 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що представнику позивачки відомо не було. При перегляді веб-сторінки Ковпаківського районного суду м. Суми на сайті Судової влади України встановлено, що суддею Косолап М.М. розглядалась справа №592/404/21 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 та 30.03.2021 прийнято постанову. Вважає, що у цього складу суду вже могло скластися суб`єктивне упереджене ставлення до позивачки у даній справі, та переконання щодо вирішення справи по суті до виходу в нарадчу кімнату.

За вимогамичастин 2,3,7-8статті 40ЦПК України,питання провідвід суддівирішує суд,який розглядаєсправу.Суд задовольняєвідвід,якщо доходитьвисновку пройого обґрунтованість. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Відвід суддізаявлений напідставі пункту5частини 1статті 36ЦПК України,яким передбачено,що суддяне можерозглядати справуі підлягаєвідводу (самовідводу)якщо єінші обставини,що викликаютьсумнів внеупередженості абооб`єктивності судді.

За змістом 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Зі змісту заяви вбачається, що підставою для відводу, на думку представника позивачки, є розгляд суддею Косолап М.М. справи №592/404/21 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_2 . Представник позивачки припускає, у цього складу суду вже могло скластися суб`єктивне упереджене ставлення до позивачки у даній справі, та переконання щодо вирішення справи по суті до виходу в нарадчу кімнату.

Положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, адже стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб спори щодо прав та обов`язків цивільного характеру вирішувались упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Розгляд суддею Косолап М.М. справи про адміністративне правопорушення №592/404/21 відносно ОСОБА_2 не може бути підставою для відводу згідно частини 4 статті 36 ЦПК України.

Будь-яких доказів на спростування презумпція особистої неупередженості судді представником позивачки не наведено.

Оскільки обставини, на які посилається представник позивачки, як на підставу для відводу судді не дають підстав для обґрунтованого сумніву у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді цієї справи, вважаю, що заява про відвід судді Косолап М.М. є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 37, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву представника ОСОБА_2 адвоката Пулинця БогданаАнатолійовича про відвід судді Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап М.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Комишан Марина Володимирівна про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності в порядку спадкування за законом залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Косолап