Ухвала суду № 120957568, 12.08.2024, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальнийномер 448/865/24

Провадження № 6/448/17/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

12.08.2024 м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючий - суддя Гіряк С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Семен І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», заінтересовані особи: Приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович, стягувач Акціонерне товариство «Ідея Банк», боржник ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача правонаступником

учасники справи не з`явились,

в с т а н о в и в :

І. Суть заяви

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» - Лигін В.В., звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником, у якій просить: замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису №1279, вчиненого приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк».

Заяву обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця, яким є ОСОБА_2 , перебуває виконавче провадження № 59422642, відкрите на підставі виконавчого напису №1279, вчиненого приватним нотаріусом Гуревічовим О.М. про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк».

Вказує, що 15.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» було укладено Договір факторингу №15/11/23, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №L01.106.78963 від 02.08.2016 р. укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум».

З огляду на наведене, просить суд замінити стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум».

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.05.2024 року заяву про заміну сторони стягувача прийнято до провадження.

Представник заявника в судове засідання не прибув, однак подав клопотання про слухання справи про заміну сторони у виконавчому провадженні за його відсутності.

Боржник ОСОБА_1 , представник стягувача АТ «Ідея Банк» та приватний виконавець Пиць А.А. в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи заяви про заміну сторони виконавчого провадження та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

ІІІ. Встановлені Судом обставини

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Пиць А.А. перебуває виконавче провадження № 59422642, відкрите на підставі виконавчого напису № 1279, вчиненого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором №L01.106.78963 від 02.08.2016 р. з боржника, яким є ОСОБА_1

15.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» було укладено Договір Факторингу № 15/11/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум», а «Фінансова компанія «Суперіум» набуло право вимоги щодо заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором №L01.106.78963 від 02.08.2016.

Наведені обставини підтверджуються копіями описаних документів, які долучені до заяви про заміну сторони виконавчого провадження та копіями виконавчого провадження.

ІV. Застосоване Судом законодавство

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У ч.1 ст.512 ЦК України передбачено заміну кредитора іншою особою у зобов`язанні внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст.512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10 провадження № 61-1207.

При цьому, суд в даному випадку враховує висновок щодо застосування норм права, висловлений Верховним Судом у постанові від 05 грудня 2018 № 643/4902/14, згідно з яким заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу, оскільки рішення суду залишиться без виконання, що призведе до порушення ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній стороні. Важко уявити щоб ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже для цілей ст. 6 Європейської конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення Європейський суд з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).

V. Висновок Суду

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд вважає, що заявником належними доказами доведено факт того, що ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум» є правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «Ідея Банк», у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 1279, вчиненого 20.03.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з боржника, ОСОБА_1 .

Отже, зважаючи, що процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви, а саме замінити АТ «Ідея Банк» на ТОВ «Фінансова компанія «Суперіум».

Керуючись статтями 260, 442 ЦПК України, суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

2. Замінити вибулого стягувача Акціонерне товариство «Ідея Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А, нежитлове приміщення №35А, код ЄДРПОУ: 42024152) у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису №1279, вчиненого 20.03.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення боргу з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк».

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

4.Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду виготовлена та підписана суддею в нарадчій кімнаті 12.08.2024.

Суддя Світлана ГІРЯК