Рішення № 120956128, 16.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2023 року Справа № 160/18690/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 27.08.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки та врахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідач для обчислення пенсії ОСОБА_1 застосовує показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховано для обчислення пенсії, за 2014-2016 роки та фактично відмовив у перерахунку її пенсії за заявою від 27.08.2022, не застосувавши показник за 2019-2021 роки, про що свідчить відповідь від 29.09.2022 №29568-22151/В-01/8-0400/22. Позивач вважає бездіяльність відповідача у перерахунку пенсії з врахуванням для обчислення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки незаконною, тому вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов; витребувано у сторін додаткові докази та встановлено строк для їх подання.

Копію означеної ухвали про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок на 2022 рік через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивачу направлено засобами електронного зв`язку 09.12.2022, що підтверджується матеріалами справи. Копію ухвали в паперовому вигляді отримано позивачем особисто 13.12.2022, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка. За даними КП «ДСС» копію адміністративного позову 22.11.2022 надіслало одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження - 01.12.2022 о 20:23 год., що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву на позов з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України до 19.12.2022.

05.03.2023 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позовні вимог не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). 27.08.2022 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України з питання пенсійного забезпечення, яке у межах наданої Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області компетенції було розглянуто відповідно до Закону України "Про звернення громадян" листом від 29.09.2022 з вих. № 29568-22151/В-01/8-0400/22. На звернення позивача від 28.08.2022 з питань пенсійного забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 26.09.2022 № 28983-21830/В-01/8-0400/22 надано вичерпні роз`яснення. Крім того, відповідач наголошує, що ОСОБА_1 з відповідною заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії не зверталася, а реалізувала своє звернення до територіального органу Пенсійного фонду України в рамках Закону України "Про звернення громадян", про що отримала змістовні та обґрунтовані відповіді.

До відзиву на позов було додано скановані копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.

Розгляд адміністративної справи за правилами ст.263 КАС України мав відбутися до 28.12.2022, проте оскільки у період з 26.12.2022 по 13.01.2023 головуючий суддя Юхно І.В. перебувала у відпустці та на лікарняному, а 14.01.2023-15.01.2023 були вихідними днями, суд на підстави положень ч.6 ст.120 КАС України розглядає справу по суті в перший робочий день - 16.01.2023.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 15.02.2000 Амур-Нижньодніпровським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області.

З матеріалів пенсійної справи позивача №912050185369 вбачається, що ОСОБА_1 з 21.04.2006 призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Позивач звернулась до відповідача із заявами від 27.08.2022 про перерахунок пенсії, одна з них довільного формату (вх.№21830/В-0400-22 від 29.08.2022), в якій заявник просила: здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У тексті означеної заяви було зазначено, що на думку позивача, з її заробітною платою повинен бути вищій коефіцієнт і пенсія повинна складати не менше 5111,63 грн, а також висловлено прохання для перерахунку врахувати її заробітну плату за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3. В якості додатків до заяви, зокрема, було додано копію вказаної архівної довідки.

Листом відділу застосування пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.09.2022 № 28983-21830/В-01/8-0400/22 на звернення від 28.08.2022 щодо пенсійного забезпечення повідомлено позивачу про таке:

«При визначенні права на пенсію органи Пенсійного фонду керуються вимогами чинного пенсійного законодавства, які діють на дату звернення за пенсією. Відповідно до норм пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788) Вам призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 21.04.2006.

Пунктом "б" статті 13 Закону №1788 передбачено, що працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема жінки, після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них на зазначених роботах не менше 10 років.

Пільговий стаж за Списком №2 враховується лише для підрахунку права виходу на пенсію при її призначенні.

Розмір Вашої пенсії обчислено виходячи із загального страхового стажу, зарахованого по 28.02.2015, який складає 39 років 08 місяців 15 днів, де коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,39667.

Заробітна плата обчислена за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2008, де індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації - 1,63616.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки складає 10121,81 грн (6186,32 грн х 1,63616).

Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.10.2022 складає 4400,15 грн, де:

4015,02 грн - розмір пенсії за віком (10121,81 грн х 0,39667);

385,13 грн - доплата за понаднормовий стаж за 19 років (2027,00 грн х 19%).

Для вирішення питання перерахунку пенсії згідно наданих документів до Вашого звернення, Вам необхідно звернутися з відповідною заявою та довідкою від 16.08.2022 №4/5-3, виданою Управлінням архівної справи Дніпровської у місті ради до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр) або скористатися вебпорталом електронних послуг за посиланням: portal.pfu.gov.ua, вкладка: "Заява на перерахунок пенсії".

Листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України від 29.09.2022 № 29568-22151/В-01/8-0400/22 «Про надання відповіді» на звернення 27.08.2022, яке надійшло з Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України, з питання пенсійного забезпечення позивачу повідомлено про наступне:

«Ви отримуєте пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально залежно від набутого ним страхового стажу та отриманої заробітної плати, з якої сплачувалися cтpaxoвi внески.

При обчисленні пенсії для кожного пенсіонера розраховується коефіцієнт страхового стажу (залежно від кiлькостi відпрацьованих мiсяцiв) та коефіцієнт заробітної плати, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено cтpaxoвi внески, за відповідний період у розрiзi кожного місяця.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини (розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом).

Згідно з пунктом 4-1 "Прикінцевих положень" Закону № 1058 для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011 року №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам.

Законом України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 липня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 2027,00 грн.

Ваш страховий стаж, зараховано по 28.02.2015, складає 39 років 8 місяців 15 дні.

Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини одного року страхового стажу 1 % складав 0,39667.

Пенсію обчислено відповідно до статей 27 і 28 Закону № 1058 виходячи із заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 30.04.2008.

Індивідуальний коефіцієнт заробітку для обчислення пенсії після оптимізації становить 1,63616.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 1 березня 2022 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14 (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17, з 01.05.2020 на 1,11 та з 01.03.2021 на 1,11).

Середньомісячний заробіток для обчислення Вашої пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, із застосуванням коефіцієнтів збільшення в розмірі 1,17; 1,11; 1,11 та 1,14 складає 10121,81 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн х 1,63616).

Загальний розмір пенсії станом на 01.09.2022 складає 4400,15 грн, де:

4015,02 грн - розмір пенсії за віком (10121,81 грн х 0,39667);

385,13 грн - доплата за 19 років понаднормового стажу (2027,00 грн х 19 %).

Також повідомляємо, що відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Враховуючи вищевикладене, для можливого збільшення розміру пенсії, Вам необхідно надати довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, окрім періодів за які вже наявні довідки у Вашій пенсійній справі (за умови підтвердження довідок первинними документами)».

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії з врахуванням для обчислення пенсії показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2019-2021 роки, а також вважаючи, що відповідач має здійснити перерахунок пенсі з врахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Однак, у разі, якщо особа продовжила працювати після призначення пенсії, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії підлягає обрахунку при призначенні пенсії, або ж при переведенні особи на інший вид пенсії за нормами іншого Закону.

Як встановлено судом, у 2006 році позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2. Розмір пенсії пенсійним органом на момент виникнення спірних правовідносин обчислено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки.

Суд звертає увагу, що у постанові від 17.05.2021 у справі № 185/1473/17 Верховний Суд, виснував наступне: «у випадку задоволення заяви позивача про переведення (призначення) його на пенсію за віком на загальних підставах, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах, призначена йому відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є різновидом пенсії за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що визначена частиною другою статті 40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

З огляду на викладене, заява позивача до пенсійного органу стосувалась призначення того ж виду пенсії (пенсії за віком), що призначена йому у 2007 році, а тому такий самий вид пенсії не може бути призначений повторно на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки.».

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.

За таких обставин, у відповідача відсутні правові підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати за 2019-2021 при перерахунку пенсії позивача, у зв`язку з чим суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Стосовно здійснення перерахунку пенсії позивача з 27.08.2022 з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3, суд звертає увагу на таке.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що заява ОСОБА_1 від 27.08.2022 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області містить, в тому числі прохання для перерахунку врахувати її заробітну плату за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3. В якості додатків до означеної заяви, зокрема, було додано копію вказаної архівної довідки.

Щодо посилання відповідача на те, що з заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач до управління не зверталася, суд враховує правові висновки Верховного Суду стосовно подання позивачем заяви в довільній формі, а не встановленого законом зразка, викладені, наприклад, у постановах від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20, щодо того, що у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Таким чином, суд вважає, що у обставинах цієї справи відповідно до вимог Порядку №22-1 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зобов`язане було прийняти та розглянути заяву про перерахунок пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3, чого відповідачем зроблено не було.

При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Фактично, необхідною передумовою застосування частини 2 статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Згідно Рішення ЄСПЛ по справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховує положення «Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

При цьому, суд враховує, що дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Разом із цим, суд зазначає, що не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок загального (страхового) стажу позивача, оскільки це є дискреційні повноваження органів Пенсійного фонду України.

Отже, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне частково задовольнити заявлені позивачем позовні вимоги, скоригувавши та вийшовши за їх межі на підставі ч.2 ст.9 КАС України, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 27.08.2022 в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2022 в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3, та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Таким чином, судовий збір у розмірі 992,40 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 17.11.2022 №0.0.2744841231.1, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 496,20 грн.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 27.08.2022 в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2022 в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 07.1995 року по 06.2000 року, відомості про яку містяться в архівній довідці від 16.08.2022 №4/5-3, та прийняти відповідне рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно