Рішення № 120955854, 08.08.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/928/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання: Степанової Н.С.,

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу № 509/928/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2023 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області позовом до відповідача, в якому просив суд: стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 05.02.2022 року у розмірі 35 570 грн. 93 коп. станом на 09.02.2023 року, а також судові витрати у розмірі 2684, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач порушив умови договору кредиту № б/н від 05.02.2022, не повернув отриманий кредит своєчасно, не сплачував кошти (відсотки) за користування ним. В зв`язку із порушенням умов договору, відповідач повинен сплатити: заборгованість за тілом кредиту - 28954,65 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 6616,28грн.

В прохальній частині позову, сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи у відсутність свого представника, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та сторона не заперечує проти заочного розгляду справи.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.03.2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

В судове засідання 13.04.2023 року відповідач не з`явилася, надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває за межами України та не отримувала жодних документів ні від банку ні від суду, про наявність справи дізналася із додатку Дія.

28.06.2023 року відповідач звернулася до суду з заявою про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та написання пояснень. Також долучила роздруківку листів. Заявою відповідач просила відкласти розгляд справи.

15.08.2023 року відповідач звернулася до суду з заявою про доручення до матеріалів справи листа Чорноморської окружної прокуратури, також просила перенести судове засідання з метою надання доказів шахрайських дій інших осіб.

11.03.2023 року відповідач звернулася до суду з заявою якою просила зупинити провадження по справі до вирішення кримінальної справи №12022162250000123 від 20.02.2022 року, у якій її визнано потерпілою особою. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на неможливість розгляду даної цивільної справи до винесення судового рішення по кримінальному провадженню №12022162250000123 від 20.02.2022 року, в якому слідчим відділу Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, в якому постановою слідчого її визнано потерпілою.

Ухвалою суду від 16.10.2023 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі було відмовлено.

04.12.2023 року відповідач звернулася до суду з клопотанням про витребування доказів, за результатом розгляду якого було постановлено відповідну ухвалу, якою клопотання задоволено. Також було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

31.01.2024 року до суду надійшли витребувані документи від банку на виконання ухвали.

06.07.2024 до суду з клопотанням звернулася відповідач в якому просила повторно витребувати від банку докази, а також відкласти розгляд справи.

25.09.2024 року відповідач знову звернулася до суду з клопотанням про перенесення судового засідання.

12.04.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

29.04.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив.

15.07.2024 року від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

02.08.2024 року від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення.

В судовому засідання відповідач не визнала позовні вимоги банку, зазначила що кошти були перераховані шахраями з її карти на віртуальну карту, попередньо було також заблоковано термінал мобільного зв`язку, в подальшому його було відновлено, невідомі особи отримали доступ до її персональних даних та в подальшому заволоділи її грошовими коштами у розмірі 28 000, 00 грн., які знаходилися на балансі відкритого карткового рахунку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , здійснивши операцію у вигляді розрахунку. Відповідач також зазначила, що за даним фактом звернулася до правоохоронних органів та на теперішній час СВ ОРУП №2 ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом Чорноморської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. ОСОБА_1 наголосила на тому що списання грошових коштів з карткових рахунків відбулося поза її волі, тому вона й не повинна нести відповідальності, вважає вимоги банку безпідставними.

Представником банку у поясненнях та запереченнях викладена наступна позиція по справі.

Згідно руху грошових коштів по картці НОМЕР_6 PKMMD DEBIT CHIP CREDIT CARD видана на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

По інформації адмінки "PanLike" встановлено, що 05.02.2022 року по картці НОМЕР_1 PKMMD DEBIT CHIP CREDIT CARD видана на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 транзакція на суму 28000 грн., проведена з ручним вводом номеру картки (Posentrey mode-12), введенням сус2-коду (Resp code-1) та коду для інтернет-платежів 3D-Secure (Pos condition-82).

Тобто при здійсненні переказу було коректно введено номер карти, термін дії, CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure.

Так як мерчант (Е0112561) належить сторонньому банку, встановити деталі подальшого виведення списаних коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим.

Як повідомила клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 (Voice Record System 712683185 від 06.02.2022 року в 10:46:57) остання здійснювала через інтернет-сайт продаж автокрісла. 05.02.2022 року на її фінансовий телефон надійшов дзвінок, невідомий погодився купити товар, для цього через месенджер WhatsApp (з номеру НОМЕР_3 ) надіслав посилання нібито для підтвердження платежу, що остання і зробила, Згодом виявила, що на її ім`я було відкрито віртуальний рахунок

НОМЕР_1 PKMMD DEBIT CHIP CREDIT CARD, встановлено кредитний ліміт 28000 грн. і гроші були перераховані на інший рахунок.

Згідно облікового запису входу до Приват24 для фізичних - осіб в аккаунт НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 - змін не виявлено.

Проаналізувати "Архів повідомлень" клієнта за період оспорюваних транзакцій не надається можливим через обмеження тривалості запитів (більше року).

Аналізом логів входу до Приват24 для фізичних осіб в аккаунт НОМЕР_4 зафіксовано 05.02.2022 року вхід з невластивого для клієнта пристрою, а саме: НОМЕР_9 НОМЕР_4 НОМЕР_8 2022-02-05 18:06:32 TABLET PIXEL 2 XL|GOOGLE ANDROID, 7.1.2 null, null MOBILE 83B02D60C05168CD 0, 0 P24AOS2, 6.41.01

Таким чином можна зробити висновок, що клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 05.02.2022 року перейшовши за посиланням в месенджер WhatsApp каналі потрапила на фішінговий сайт ввела пароль входу до Приват24 для фізичних осіб в зв`язку з чим скомпрометувала паролі входу до Приват24, невідомим стала доступна інформація по рахункам останньої: номер карти, термін дії, CVV2 код, що і призвело до несанкціонованих транзакцій через термінал/мерчант (Е0112561) (зовнішній сервіс, не AT КБ ПриватБанку).

Вислухавши відповідача, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) 25.09.2021року анкету-заяву про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору , після чого за допомогою ОТП-паролю було підписано Заяву № б/н від 05.02.2022 року.

Бланк анкети-заяви містить відомості про те, що заявник надає згоду на підписання цією заявою договору про надання банківських послуг на Умовах і Правилах ПриватБанку які розміщені на відповідному сайті.

У зв`язку з укладенням вказаного договору № б/н, позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за його використання на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карти. В подальшому розмір кредитного ліміту змінювався.

Відповідач скористався послугами позивача. Станом на 09.02.2023 року заборгованість відповідача становить у сумі 35 570 грн. 93 коп., яка складається: із заборгованість за тілом кредиту - 28954,65 грн.; заборгованість за простроченими відсотками - 6616,28грн.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 на сайті ОЛХ було розміщено оголошення про продаж дитячого автокрісла.

05.02.2022 року на її фінансовий телефон надійшов дзвінок, невідомий погодився купити товар, для цього через месенджер WhatsApp надіслав посилання для підтвердження платежу, що ОСОБА_1 і зробила. Потім нею було виявлено відкритий віртуальний рахунок, на якому було встановлено кредитний ліміт 28000 грн. та кошти були перераховані на інший рахунок.

За результатами проведеної перевірки банком встановлено наступне:

клієнт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ID в НОМЕР_5 , зареєстрована по адресу: АДРЕСА_1 , ф.т. НОМЕР_4 .

Ознайомлена з Умовами та Правилами банківського обслуговування через анкету-заяву по ідентифікації клієнта (копія анкети-заяви додається).

Згідно документа обігу по клієнту ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за фактом несанкціонованих транзакцій05.02.2022 року зареєстровано по WEBVK

220215PBNKI0000Q0023118 та WEB VK

220215PBNKI000000024986 від 15.02.2022 року.

УБ на той час перевірку не проводило, клієнту ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 була надана відповідь за №20.1.0.0.0/7-220215/23118 (копія надається).

Згідно даних OPERETA: d9a752ae36914f5cb024422a3be5753a ОСОБА_1 (НОМЕР_9) 2022-02-06 10:56:00.0 сума 28000.0 ИЭ (не ПриватБанк) Социальный инжиниринг.

Опис:

PinCodeData: not-handed; idTicket: [61feal96a603f77524ab9787]; клієнт виконував продаж товару і покупець відправив посилання для зарахування коштів, клієнт перейшов за посиланням але даних не зазначав. Потім в Приват24 відкрилась ця нова карта і на неї встановилась сумма кредитного ліміту яка потім була списана. Клієнт операцію не підтверджував.

На підтвердження отримання Клієнтом кредитних карток з певним терміном дії, Банк направляє довідку. Водночас зазначаємо, що картка може бути видана при зверненні Клієнта до установи Банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено, та якщо клас картки було підвищено.

Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дав свою згоду на встановлення кредитного ліміту за рішенням Банку в тому числі і на право Банку в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком. Надаємо довідку про зміну кредитного ліміту.

Згідно руху грошових коштів по картці НОМЕР_6 PKMMD DEBIT CHIP CREDIT CARD видана на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

По інформації адмінки "PanLike" встановлено, що 05.02.2022 року по картці НОМЕР_6 PKMMD DEBIT CHIP CREDIT CARD видана на ім`я ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 транзакція на суму 28000 грн., проведена з ручним вводом номеру картки

(Posentrey mode-12), введенням сус2-коду (Resp code-1) та коду для інтернет-платежів 3D-Secure (Pos condition-82).

Тобто при здійсненні переказу було коректно введено номер карти, термін дії, CVV2 код, після чого транзакція була підтверджена 3Dsecure.

Так як мерчант (Е0112561) належить сторонньому банку, встановити деталі подальшого виведення списаних коштів на стороні "ПриватБанку" не надається можливим.

Згідно облікового запису входу до Приват24 для фізичних -осіб в аккаунт НОМЕР_4 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 - змін не виявлено.

Проаналізувати "Архів повідомлень" клієнта за період оспорюваних транзакцій не надається можливим через обмеження тривалості запитів (більше року).

Аналізом логів входу до Приват24 для фізичних осіб в аккаунт НОМЕР_4 зафіксовано 05.02.2022 року вхід з невластивого для клієнта пристрою, а саме: НОМЕР_9 НОМЕР_4 НОМЕР_8

2022-02-05 18:06:32 TABLET PIXEL 2 XL|GOOGLE ANDROID, 7.1.2 null, null MOBILE 83B02D60C05168CD 0, 0 P24AOS2, 6.41.01

Таким чином можна зробити висновок, що клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 05.02.2022 року перейшовши за посиланням в месенджер WhatsApp каналі потрапила на фішінговий сайт ввела пароль входу до Приват24 для фізичних осіб в зв`язку з чим скомпрометувала паролі входу до Приват24, невідомим стала доступна інформація по рахункам останньої: номер карти, термін дії, CVV2 код, що і призвело донесанкціонованих транзакцій через термінал /мерчант (Е0112561) (зовнішній сервіс, не AT КБ ПриватБанку).

За фактом несанкціонованої транзакції клієнт ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 звернулась до відділу поліції ОРУП №2 ГУНП в Одеській області де її заяву було внесено до ЄРДР №12022162250000123 від 20.02.2022 року по ст.190 ч.З КК України (шахрайство).

Досудове розслідування здійснюється по факту того, що 05.02.2022 року о 18:11 год невстановлені особи шляхом незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки відкрили в системі дистанційного обслуговування клієнтів інтернет банкінгу «Приват 24» картковий рахунок банку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_6 від імені заявниці, вхід до якого здійснено під авторизацією заявниці зо допомогою ї фінансового номеру, термінал мобільного зв`язку якого попередньо заблоковано та в подальшому відновлено, внаслідок чого отримали доступ до персональних банківських даних заявниці, та в подальшому заволоділи грошовими коштами у розмірі 28000 грн., які знаходилися на балансі відкритого карткового рахунку даного банку, здійснивши операцію у вигляді розрахунку «playonlineservices, DNIPRO», тим самим спричинили матеріального збитку ОСОБА_1 на суму 28000 грн.

На час судового розгляду цієї справи досудове розслідування триває, особи причетні до вчинення кримінального правопорушення не встановлені, справу до суду не направлено.

З встановленого слідує, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст. 526, 626, 628, 1049, 1050, 1054, 1073 ЦК України, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

На підставі частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків

в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів

у межах України, встановлення відповідальності суб`єктів переказу, а також визначення загального порядку здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.

Ініціювання переказу коштів може здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу (статті 21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Пунктами 14.14, 14.15 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що банк, зокрема, зобов`язанийу спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу; реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банка. У разі невиконання банком обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

При цьому обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.

Згідно з пунктом 1.14 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ.

Відповідно до пункту 3, 12 розділу ІІ Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (далі - Положення), електронний платіжний засіб, за допомогою якого можна ініціювати переказ з рахунку користувача, має дозволяти ідентифікувати користувача.

Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, набудь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 - 7, 9, 10 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається. Користувач зобов`язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.

Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України «Про звернення громадян». Строки встановлення емітентом правомірності переказу та повернення на рахунок користувача попередньо списаного неналежного переказу визначені пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Аналіз вказаних положень актів цивільного законодавства дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу.

Банк зобов`язаний інформувати користувача про всі операції з використанням платіжного засобу, а платник зобов`язаний повідомляти банк про всі оспорюванні ним операції, здійснені з використанням електронного платіжного засобу.

Крім того, у випадку повідомлення користувачем банку про платіжні операції, які він не використовував, банк зобов`язаний вжити заходів щодо збереження залишку коштів користувача та провести ретельне розслідування таких фактів і повідомити користувача про його наслідки.

При цьому на платника покладається відповідальність за здійснення несанкціонованих ним платежів за умови доведеності, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати або незаконного використання платіжного засобу чи інформації, які дають можливість ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Згідно з підпунктом 2.3.1.2.3 Умов і правил правила користування системою «Приват24», викладені на сторінці Банку у мережі Інтернет за адресою: https://privatbank.ua/udalenniy-banking/privat24.

Відповідно до п. 2.3.1.2.9.3. Умов і правил клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам.

Для доступу в Приват24 використовуються логін та пароль, встановлений особисто клієнтом.

Логін входу в Приват24 - це номер мобільного телефону (фінансовий номер) Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі.

Пароль - унікальна послідовність із символів і цифр, яка відома лише клієнту.

Наведене свідчить, що для входу в Приват24 потрібно ввести пароль входу, який відомий лише клієнту.

Для того щоб відновити/змінити пароль, необхідно зайти на сайт Приват24 та обрати «Вхід» та виконати такі дії: 1) ввести номер мобільного телефону; 2) обрати «забули пароль»; 3) обрати спосіб зміни паролю, це може бути або дзвінок банку та після цього натиснути 1, або інший спосіб - тоді на номер телефону прийде смс-повідомлення з кодом, який треба ввести; 4) в подальшому з`явиться віконце, в якому користувач обирає одну зі своїх карток; 5) ввести ПІН-код обраної картки; 6) ввести новий пароль.

Системний аналіз наведених алгоритмів свідчить про те, що особі, яка бажає змінити пароль входу в акаунт Приват24 та здійснювати управління рахунками, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номер хоч б однієї з банківських карток клієнта Приват24, прив`язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.

Таким чином, так як між позивачем та невідомою особою відбувалось в додатку месенджер WhatsApp з приводу продажу товару позивачем на платформі ОЛХ; позивач переходила за посиланням, що було надано абонентом - НОМЕР_7 ; вводила особисті дані; а спірні операції були здійснені до повідомлення відповідача про відсутність коштів на рахунку; позивачем не доведено факту списання грошових коштів з її рахунку саме з вини банку, наразі триває досудове розслідування де остаточне рішення не прийнято.

Відповідачем не доведено у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України ті обставини, що втрата грошей сталась внаслідок незаконних дій позивача - банку.

Суд ще раз зазначає, що при здійснені переказу були коректно введені номер картки, термін її дії та CVV2 код.

В свою чергу відповідачкою, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з її карткового рахунку та неправомірних дій банку.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окрему, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 35570, 93 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись 4, 5, 12, 13, 81, 76-81, 89, 133, 141, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.02.2022 року станом на 09.02.2023 року в розмірі 35570 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот сімдесят) грн. 93 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул Грушевського, 1Д) витрати за сплату судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12.08.2024 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко