Ухвала суду № 120950057, 09.08.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/14458/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника відповідача про розгляд у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA205140/2024/000200/2 і картки відмови.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду надійшло клопотання представника відповідачів про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування вказує: "зважаючи на виключні повноваження митних органів щодо здійснення державної митної справи, в тому числі щодо перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару, що безпосередньо впливає на розмір необхідних до сплати митних платежів за митне оформлення, а також враховуючи характер спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду, та обраний позивачем спосіб захисту порушених на його думку прав".

Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 АС України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 5 та ч. 6 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та жодним чином не обмежує права стороні, які визначені статтею 44 КАС України.

Відтак, клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін є необґрунтованим. При цьому, підстав для переходу до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін заявником в обґрунтування заявленого клопотання не наведено та судом не встановлено, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись статтями 241-243, 256, 260 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

Залишити без задоволення клопотання представника Волинської митниці Державної митної служби України про розгляд адміністративної справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лавренчук