Рішення № 120949924, 09.08.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року Справа№200/3608/24

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ: 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 052530003822 від 24.05.2024 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 16.05.2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до наявного пільгового стажу на підземних професіях 23 роки 11 місяців 20 днів ( станом на 04.04.2023 рік ) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 05.04.2023 року по 15.05.2024 рік 1 рік 1 місяць 10 днів та призначити мені з 16.05.2024 року пенсію на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначено те, що станом на 04 квітня 2023 року в нього був наявний пільговий стаж на підземних професіях для визначення права та становив 23 роки 11 місяців 20 днів, якого було не достатньо для призначення пенсії з 04 квітня 2023 року, у зв`язку з чим пенсійним органом, рішенням від 12 квітня 2023 року йому було відмовлено у призначенні пенсії, та позивач продовжив працювати ще 1 рік 1 місяць та 10 днів.

16 травня 2024 року через засоби вебпорталу Пенсійного фонду України позивач звертався до органів пенсійного фонду та надав заяву щодо призначення пенсії незалежно від віку. Заяву про призначення пенсії від 15 травня 2024 ( реєстраційний № 2242 ) було розглянуто, за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та рішенням відповідача № 052530003822 від 24 травня 2024 року було відмовлено у призначенні пенсії. За змістом оскаржуваного рішення позивач має страховий стаж роботи 44 років 03 місяці 14 днів, в тому числі пільговий стаж по пост. 202 ( 25 ) складає 24 роки 04 місяці 27 днів, у зв`язку з чим відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області подано відзив на позов ОСОБА_1 , у якому представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до наданих до заяви документів до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди роботи. Оскаржуваний період зараховано 05.04.2023 по 31.03.2024, згідно наданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів та відомостей з реєстру. Отже, для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 однією з головних умов є наявність у позивача пільгового стажу робіт затверджених Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202. Страховий стаж позивача складає 44 роки 03 місяці 14 днів, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах згідно Постанови № 202 (25 років) складає 24 роки 04 місяці 27 днів. Згідно наданих документів не підтвердилась наявність у позивача необхідного пільгового стажу по Постанові № 202 - 25 років, отже правових підстав на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 у позивача немає.

Представником позивача надано відповідь на відзив пенсійного органу, у якій додав, що позивачем виконано усі умови для отримання пенсії на пільгових умовах, зокрема набуто необхідного пільгового стажу, якого більше ніж 25 років, але при цьому відповідач, на думку представника позивача, порушив пенсійні права позивача та протиправно не зарахував спірний період роботи до пільгового стажу та протиправно відмовив у призначенні пенсії, тому позивач потребує судового захисту відповідним рішенням суду.

Ухвалою суду від 07 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано термін десяти днів, впродовж якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання позовної заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На виконання вимог ухвали суду, 10 червня 2024 року до суду надійшла позовна заява із зазначенням адреси електронної пошти позивача, та відомостей щодо наявності у позивача та інших осіб оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких було додано до первинної позовної заяви.

Отже, вимоги ухвали суду від 07 червня 2024 року були виконані позивачем.

Ухвалою суду від 12 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/3608/24.

Відповідач скористався правом на подання відзиву відповідно до вимог статті 162 КАС України.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 КАС України.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .

16 травня 2024 року позивач звернувся до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Заява позивача від 16 травня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах згідно пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 травня 2024 року за №052530003822 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Відмова обґрунтована тим, що під час розгляду поданих документів для призначення пенсії на пільгових умовах встановлено, що страховий стаж позивача становить 44 років 03 місяці 14 днів, в тому числі пільговий стаж по пост. 202 складає 24 роки 04 місяці 27 днів.

Результати розгляду заяви та доданих документів : зараховано всі періоди роботи.

Додатково повідомлено, що пільговий стаж в особливо шкідливих та підземних роботах врахований на підставі довідок від 30 серпня 2016 року №961, від 10 березня 2023 року №01/11-69/13, від 19 січня 2023 року №30, від 09 березня 2023 року №187, від 09 січня 2023 року №01, від 31 березня 2023 року №180 та відомостях про спеціальний стаж згідно даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки Покровська міська територіальна громада Донецької області розташована в районі проведення воєнних бойових дій.

Позивач не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 травня 2024 року за №052530003822 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Ст. 10 Закону № 1058 гарантує право вибору пенсійних виплат.

Так, у вказаній статті зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.

Згідно з частиною 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Аналогічні положення містяться в частині першій статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований статтею 62 Закону № 1788.

Ст. 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.

За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо).

Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.

Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за віком Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Згідно із пунктом 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Пунктом 4.10 Порядку 22-1 встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

З урахуванням вимог Порядку №22-1, суд приходить до наступних висновків:

з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України;

після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу. При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв`язку з прийняттям Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішення №052530003822 від 24 травня 2024 року, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача та зазначає, що страховий стаж позивача складає 44 років 03 місяців 14 днів, в тому числі пільговий стаж по пост.202 складає 24 років 04 місяців 27 днів.

Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У Постанові Верховного Суду від 11 вересня 2023 року у справі № 420/14943/21 викладено висновок щодо застосування пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якого критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

Також, у даній Постанові, Верховний Суд зазначив, що відповідне рішення суб`єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб`єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини другої статті 2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.

Відтак, враховуючи те, що відповідачем по суті не розглядалось питання щодо зарахування або незарахуванння періодів роботи до пільгового стажу, спірне рішення не містить мотивації його прийняття, суд приходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 24 травня 2024 року за №052530003822 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Суд вважає вищевказаний спосіб захисту достатнім, враховуючи обставини справи.

Слід врахувати і те, що адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.

Така правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву від 16 травня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до наявного пільгового стажу на підземних професіях 23 роки 11 місяців 20 днів ( станом на 04.04.2023 рік ) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 05.04.2023 року по 15.05.2024 рік 1 рік 1 місяць 10 днів та призначити з 16.05.2024 року пенсію на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до записі трудової книжки серії НОМЕР_3 , яка видана на ім`я позивача:

у період з 04 липня 1995 року по 27 травня 1996 року позивач працював у шахті «Центральна» на посадах учня гірничого робітника, гірничого робітника підземного ІІ та ІІІ розряду (записи 1-6);

у період з 04 червня 1996 року по 22 травня 2001 року позивач працював у шахті «Краснолиманська» на посадах гірничого робітника підземного ІІІ розряду з повним підземним робочим днем у шахті, учнем гірничого робітника очисного забою підземного (запис 7-9);

у період з 09 липня 2001 року по 12 липня 2001 року позивач проходив заняття у навчальному пункті у шахті « ОСОБА_2 » (запис 10);

у період з 13 липня 2001 року по 05 серпня 2002 року позивач працював у шахті « ОСОБА_2 » гірничим робітником очисного забою 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті, гірничим робітником очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (запис 11-13);

у період з 27 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року позивач працював в ТОВ «Углетехник» гірничим робітником підземним з повним підземним робочим днем (запис 14-15);

у період з 11 квітня 2009 року по 11 жовтня 2012 року позивач працював у ВАТ «Укрвуглебуд» (далі було перейменовано у ПАТ «Укрвуглебуд») на посаді гірничого робітника очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті (запис 16-18);

у період з 15 жовтня 2012 року по 20 вересня 2018 року позивач працював у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (далі було змінено найменування на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське») на посаді гірничого робітника очисного забою 4 та 5 розряду підземного з повним робочим днем у шахті (запис 19-22);

у період з 23 жовтня 2018 року по 23 січня 2020 року позивач працював у ТОВ «Краснолиманське» на посаді гірника очисного забою підземного 4 та 5 розряду з повним робочим днем у шахті (запис 23-25);

з 29 січня 2020 року позивач працює у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті (запис 26).

Досліджуючи копію трудової книжки, судом встановлено, що всі записи здійснені чітким правописом, у чіткій послідовності та у відповідності дати, номеру запису і завірені печаткою роботодавця.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Список № 202).

Згідно з Розділом І «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 правом на пенсію (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля.

Судом встановлено, що 04 квітня 2023 року позивач через засоби вебпорталу ПФУ звернувся із заявою щодо призначення пенсії незалежно від віку згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 квітня 2023 року за №052530003822 позивачу відмовлено в призначенні пенсії незалежно від віку у зв`язку із відсутністю 25 років пільгового стажу роботи у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202. Вказано, що пільговий стаж на підземних професіях для визначення права становить 23 роки 11 місяців 20 днів, в тому числі за провідними підземними професіями відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 - IV становить 11 років 09 місяців 28 днів (врахований в кратності відповідно до МСЗН від 20.01.1992 № 8).

Отже, з прийняттям рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 квітня 2023 року за №052530003822, у позивача виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пільгову пенсію за частиною 3 статті 114 Закону №1058, у зв`язку з цим позивач продовжив допрацьовувати необхідний стаж для виходу на пенсію за частиною 3 статті 114 Закону №1058 (25 років), у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті.

Звертаючись повторно до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах від 16 травня 2024 року, позивачу, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 24 травня 2024 року за №052530003822, було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах та визначено пільговий стаж по постанові №202 - 24 роки 04 місяці 27 днів, що є меншим за стаж, який визначено у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12 квітня 2023 року за №052530003822 (з урахуванням відпрацьованого часу після 04 квітня 2023 року (дата первинного звернення до пенсійного органу).

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні ЄСПЛ від 07 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06, пункти 41- 43, 52) Суд акцентував увагу на тому, що: якщо в Договірній державі є чинне законодавство, яким передбачено право на соціальні виплати, обумовлені або не обумовлені попередньою сплатою внесків, це законодавство має вважатися таким, що породжує майновий інтерес, який підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, для осіб, що відповідають вимогам такого законодавства.

Водночас юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так, у справі «Суханов та Ільченко проти України» ЄСПЛ зазначив, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (Заява № 68385/10 та №71378/10, пункт 35).

Отже, у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява №12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).

Також практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення «Брумареску проти Румунії» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (Brumarescu v. the Romania, заява № 28342/95).

Отже, визначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, при розгляді заяви позивача від 16 травня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, іншого пільгового стажу позивача на підземних професіях, аніж визначеного у попередньому рішенні ГУ ПФУ в Донецькій області від 12 квітня 2023 року за №052530003822 (23 роки 11 місяців 20 днів), не відповідає загальним принципам законних очікувань та правової визначеності, що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Отже, оскільки позивач після 04 квітня 2023 року (дата первинного звернення до органу ПФУ) продовжив працювати у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті, враховуючи положення частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення», спірний період роботи позивача з 05 квітня 2023 року по 15 травня 2024 рік (1 рік 1 місяць 10 днів) підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу в порядку постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

З огляду на що, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 16 травня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до наявного пільгового стажу на підземних професіях - 23 роки 11 місяців 20 днів ( станом на 04.04.2023 рік ) набутий пільговий стаж на підземних професіях з 05.04.2023 року по 15.05.2024 рік - 1 рік 1 місяць 10 днів.

Щодо позовних вимог в частині призначення пенсії з 16.05.2024 року на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що дані вимоги наразі є передчасними, оскільки повторний розгляд заяви позивача від 16 травня 2024 не відбувся, станом на дату ухвалення рішення у суду відсутні підстави вважати, що при повторному розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 16 травня 2024 року пенсійним органом не буде зроблено відповідне зарахування пільгового стажу позивача та призначення пенсії.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно норм статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Норми статті 245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Рішення суду, згідно положень статті 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині рішення зазначаються:

1) дата і місце його ухвалення;

2) найменування суду;

3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів;

4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання;

5) номер справи;

6) ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи;

7) вимоги позивача;

8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.

В описовій частині рішення зазначаються:

1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;

2) заяви, клопотання учасників справи;

3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

У мотивувальній частині рішення зазначаються:

1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;

2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;

3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;

4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;

5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;

6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;

7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

У резолютивній частині рішення зазначаються:

1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог;

2) розподіл судових витрат;

3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;

4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов`язковими для врахування суб`єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.

Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов`язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 645,96 грн (968,96 грн/3х2)

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ: 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 24 травня 2024 року за №052530003822 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 травня 2024 року про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до наявного пільгового стажу на підземних професіях - 23 роки 11 місяців 20 днів ( станом на 04.04.2023 рік ), набутий пільговий стаж на підземних професіях з 05.04.2023 року по 15.05.2024 рік - 1 рік 1 місяць 10 днів.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ: 20490012, місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 96 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного провадження 10 серпня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов