Рішення № 120949557, 31.07.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Справа № 160/12568/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо: - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - незарахування у подвійному розмірі періодів роботи: з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; - з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи: - з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; - з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461;

- зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 12.08.2015 по 29.03.2024 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2 та прийняти рішення у встановленому порядку, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» (робота за Списком №2). За підрахунками органу ПФУ страховий стаж позивача в загальному розмірі становить 27 років 6 місяців та 8 днів (з них 9 років та 19 днів страхового стажу до 01.01.2004 року, 18 років 5 місяців та 19 днів страхового стажу після 01.01.2004 року). З 12.08.2015 року позивач працює у Комунальному закладі «Дніпропетровська обласна клініка лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради». На сьогоднішній день ОСОБА_1 продовжує працювати у вказаному закладі.

Позивачем зауважено, що, ознайомившись із видруківкою із особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України, їй стало відомо, що до страхового стажу позивача не зараховано роботу за Списком №2 у подвійному розмірі. Вказане підтверджується розрахунком органу ПФУ в Дніпропетровській області від 18.10.2023 року, в якому зазначено, що позивач отримує пенсію за Списком №2, та визначено, що робота за даним списком складає 15 років 6 місяців та 2 дні, однак, до загального страхового стажу не враховано в подвійному розмірі визначений стаж роботи, що підтверджується графою «тривалість стажу», відповідно до якого неповний страховий стаж позивача становить 27 років 6 місяців та 8 днів, що свідчить про порушення прав останньої.

Позивачем було направлено заяву про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2. Проте, у відповідь на звернення ОСОБА_1 , органом ПФУ зазначено, що зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі зазначені періоди роботи немає законних підстав. Така відмова у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, на думку позивача, свідчить про бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонд України в Дніпропетровській області.

Окремо позивачем звернуто увагу на те, що відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, для призначення пенсії за віком за Списком № 2 жінкам потрібні наступні умови: вік 50 років, загальний страховий стаж 20 років, пільговий стаж за Списком № 2 10 років.

Вказано, що відповідно до відомостей, які надають орган ПФУ, загальний страховий стаж позивача (як із врахуванням страхового стажу до 01.01.2004 так і після 01.01.2004 року) складає 27 років 6 місяців та 8 днів, а згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №447 від 21.07.2023 року, виданої КП «Криворізький туберкульозний диспансер» ОСОБА_1 , позивач має стаж 27 років 6 місяців та 8 днів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

14.06.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем зазначено, що Законом № 1058 визначено термін «страховий стаж», а саме: відповідно до частини першої статті 24 цього Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію.

Статтею 60 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі-Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи подвійному розмірі.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідачем зауважено, що страховий стаж позивача, зарахований по 30.09.2023, складає 27 роки 8 місяців 17 днів, у тому числі робота за Списком №2 складає 15 років 6 місяців 2 дня. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0,27667.

Стаж роботи з 12.08.2015 по 30.06.2023 згідно з ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі довідки від 31.07.2023 № 447, виданої КП "Криворізький Протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради", враховано до Списку № 2 в одинарному розмірі.

З огляду на зазначене, відповідач вважає, що для зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі перелічених позивачем періодів роботи немає законних підстав.

18.06.2024 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 року адміністративний позов залишено без руху після відкриття.

30.07.2024 року від представника позивача до суду на виконання ухвали суду від 24.07.2024 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року було продовжено розгляд справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення» (робота за Списком №2).

Як зазначає позивач, що, ознайомившись із видруківкою із особистого електронного кабінету Пенсійного фонду України, їй стало відомо, що до страхового стажу позивача не зараховано роботу за Списком №2 у подвійному розмірі.

15.02.2024 року позивачем було направлено заяву про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2, в якій вона просила: здійснити перерахунок її пенсії за періоди з 01 жовтня 2015 року по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, з 19 грудня 2015 року по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, з 01 травня 2018 року по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення № 3, з 01 квітня 2019 року по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, з 12 жовтня 2021 року по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, з 01 грудня 2021 року по теперішній час (31.07.2023 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії за Списком №2 у подвійному розмірі та зарахувати до страхового стажу перелічені періоди у подвійному розмірі.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленим у вигляді листа від 29.03.2024 року №19457-10819/К-01/8-0400/24, позивача було повідомлено про те, що: «…Ви отримуєте пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням Списку № 2, обчислену відповідно Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Законом № 1058 визначено термін «страховий стаж», а саме: відповідно до частини першої статті 24 цього Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Після набрання чинності Законом № 1058, тобто з 1 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі, у подвійному розмірі обчислюються періоди роботи в зазначених відділеннях тільки для визначення права на пенсію.

Статтею 60 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі-Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я зараховується до стажу роботи подвійному розмірі.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Відповідачем зауважено, що страховий стаж позивача, зарахований по 30.09.2023, складає 27 роки 8 місяців 17 днів, у тому числі робота за Списком №2 складає 15 років 6 місяців 2 дня. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % становить 0,27667.

Стаж роботи з 12.08.2015 по 30.06.2023 згідно з ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі довідки від 31.07.2023 № 447, виданої КП "Криворізький Протитуберкульозний диспансер Дніпропетровської обласної ради", враховано до Списку № 2 в одинарному розмірі.

З огляду на зазначене, зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі перелічені Вами періодів роботи немає законних підстав.».

Не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні відповідних періодів роботи до пільгового стажу, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав законної сили з 01.01.2004.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 1058, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Пунктом 2 частини третьої статті 21 Закону № 1058 встановлено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, який набрав чинності з 01.01.2004, в редакції до 11.10.2017:

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»; у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, в редакції з 11.10.2017:

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;

- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

- працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року;

- працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи;

зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-ІІІ, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1- р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам...».

Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ до внесення змін Законом № 213-VІІІ було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ:

- у редакції Закону України від 10.07.2003 № 1110-ІV: робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі;

- у редакції Закону України від 14.11.2017 № 2205-VІІІ: робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За приписами чч. 1, 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом; звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;

порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення; органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-ІV).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (зі змінами і доповненнями, внесеними постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2021 № 33-1, далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).

Згідно із пунктом 1.3 Порядку № 22-1 заява, про призначення може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436.

Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено: рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи; рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи для здійснення виплати пенсії.

Згідно з ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (у реакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , зокрема, вбачається, що позивач працює в Комунальному закладі «Дніпропетровська обласна клініка лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради»:

- запис № 20: 12.08.2015 року прийнята на посаду прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу;

- запис № 21: 21.01.2015 року переведена на посаду сестри-господині легенево- туберкульозного відділення №3 на час хвороби основного працівника ОСОБА_2 ;

- запис № 22: 19.12.2015 року переведена на вакантну посаду сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3;

- запис № 23: 01.05.2018 року переведена на посаду молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатну) легенево-туберкульозного відділення №3;

- запис № 24: 01.06.2018 року назву відділення змінено на «туберкульозне відділення №3»;

- запис № 25: 04.01.2019 року перетворено із Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна клініка лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради» на Комунальне підприємство «Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання «Фтизіатрія» Дніпропетровської обласної ради», що посвідчено печатками;

- запис № 26: 01.04.2019 року переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки-палатної) туберкульозного відділення №2;

- запис № 27: 17.05.2019 року за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право пільгового стажу за Списком №2;

- запис № 28: 01.09.2021 року Комунальне підприємство Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об`єднання фтизіатрія «Дніпропетровської обласної ради» реорганізовано шляхом приєднання до Комунального підприємства «Криворізький протитуберкульозний диспансер «Дніпропетровської обласної ради»;

- запис № 29: 12.10.2021 року переведена на посаду молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7;

- запис № 30: 01.12.2021 року переведена на посаду молодшої сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії та кабінету діалізу;

- запис № 31: 01.01.2022 року назву відділення змінено на відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії.

ОСОБА_1 продовжує працювати у вказаному закладі.

Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії № 447 від 21.07.2023 року, виданої КП «Криворізький туберкульозний диспансер», ОСОБА_1 працювала:

- з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. № 86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;

- з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. № 113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36;

- з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення № 3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461;

- з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення № 3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461;

- з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. № 46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461;

- з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461;

- з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час (31.07.2023 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що в період з 12 жовтня 2021 року по 30 листопада 2021 року та з 22 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року ОСОБА_1 була залучена до складу команд для надання допомоги хворим на корона вірусну хворобу 2019 (СОVID).

З матеріалів справи, а саме, розрахунку органу ПФУ в Дніпропетровській області від 18.10.2023 року, встановлено, що позивач отримує пенсію за Списком №2, та визначено, що робота за даним списком складає 15 років 6 місяців та 2 дні, однак, до загального страхового стажу не враховано в подвійному розмірі визначений стаж роботи, що підтверджується графою «тривалість стажу», відповідно до якого неповний страховий стаж позивача становить 27 років 6 місяців та 8 днів.

Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.

При призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ)) необхідними умовами були:

- досягнення 50 років;

- стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).

Законом № 213-VІІІ, який набув чинності 01.04.2015, необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ визначено:

- досягнення 55 років;

- стаж роботи не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці (за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ), текст Закону № 1058-ІV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 2 частини другої якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші. Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ у редакції Закону № 213-VІІІ від 02.03.2015 та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV у редакції Закону № 2148-УІІІ від 03.10.2017 року.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VІІІ перевірявся на відповідність Конституції України.

Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 для жінок після досягнення 50 років.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.

При цьому, таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.102010 у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 затверджено, зокрема, Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Список № 2 містить: розділ XXIV «Охорона здоров`я та соціальна допомога», позиція 24а: працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: у туберкульозних та інфекційних закладах, відділеннях, кабінетах; молодші медичні сестри, молодші медичні сестри з догляду за хворими, сестри-господині; молодші спеціалісти з медичною освітою.

Щодо зарахування періодів роботи у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.

Стаття 60 Закону № 1788-ХІІ встановлює пільги по обчисленню стажу (зарахування стажу роботи у подвійному розмірі) в деяких медичних закладах, а саме:

- лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я;

- у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД;

- в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я;

- у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я;

- у психіатричних закладах охорони здоров`я / закладах з надання психіатричної допомоги.

За приписами статті 1 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» від 05.07.2001 № 2586-ІІІ (далі Закон № 2586-ІП), протитуберкульозні заклади - лікувально-профілактичні заклади охорони здоров`я (протитуберкульозні диспансери, лікарні, санаторно-курортні, інші заклади) чи їх структурні підрозділи, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Перелік протитуберкульозних закладів затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я; туберкульоз - соціально небезпечна інфекційна хвороба, що викликається мікобактеріями туберкульозу.

Відповідно до частини першої статті 10 Закон № 2586-ІП, медична допомога хворим на туберкульоз надається амбулаторно або в умовах стаціонару протитуберкульозного закладу відповідно до галузевих стандартів надання медичної допомоги та стандарту інфекційного контролю за захворюванням на туберкульоз.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров`я, посад фахівців у галузі охорони здоров`я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров`я» від 28.10.2002 № 385, зокрема, затверджено Перелік закладів охорони здоров`я.

Перелік закладів охорони здоров`я містить, зокрема, Протитуберкульозний диспансер.

Наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.07.2009 № 514 затверджено «Перелік туберкульозних закладів», в якому міститься: розділ 1. Лікувально-профілактичні заклади, пункт 1.1 Лікарняні: протитуберкульозний диспансер.

Отже, протитуберкульозний диспансер належить до закладу охорони здоров`я, в якому надається медична допомога хворим на туберкульоз, що є інфекційною хворобою, а тому робота у такому медичному закладі має бути зарахована до стажу роботи у подвійному розмірі.

Окрім того, довідками, виданими з місця роботи ОСОБА_1 на підтвердження наявного стажу роботи, зазначено, що робота в інфекційному закладі зараховується до стажу в подвійному розмірі, відповідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Органом ПФУ в свою чергу зазначається коефіцієнт стажу як з урахуванням кратності так і без нього є 0.27500, що підтверджується видруківкою з електронного кабінету позивача.

При цьому, суд зауважує, що Рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, оформлене у вигляді листа, на заяву про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2 не містить належних доводів щодо неврахування періоду роботи позивача з 12.08.2015 по 29.03.2024 за Списком № 2 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ.

Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити.

Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.

Незарахування періоду роботи позивача до пільгового стажу є бездіяльністю Пенсійного фонду, яка може бути оскаржена до суду.

З урахуванням викладеного, суд визнає протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо зарахування позивачу у подвійному розмірі згідно з ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» спірного періоду з 12.08.2015 по 29.03.2024 відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено вжиття всіх передбачених законодавством заходів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяв позивача про перерахунку пенсії та не доведено правомірності рішення відповідача, яке за своїм змістом не відповідає критерію обґрунтованості.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, відсутність належного обґрунтування рішення суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення, оформленого у вигляді листа від 29.03.2024 року №19457-10819/К-01/8-0400/24, яким відмовлено у перерахунку пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2, а також про наявність підстав для його скасування.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

На захист порушеного права позивача суд зобов`язує ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі згідно з ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» період роботи: з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; - з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; - з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; - з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2 від 15.02.2024 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо: зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; - зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії , що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; зарахування у подвійному розмірі періодів роботи: з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке оформлене у вигляді листа від 29.03.2024 року №19457-10819/К-01/8-0400/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 періоди роботи: з 12 серпня 2015 року (наказ від 11.08.2015 р. №63-ос) по 30 вересня 2015 року на посаді прибиральника службових приміщень господарчообслуговуючого персоналу; з 01 жовтня 2015 року (наказ від 24.09.2015 р. №86-ос) по 18 грудня 2015 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; з 19 грудня 2015 року (наказ від 18.12.2015р. №113-ос) по 02 серпня 2016 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36; з 03 серпня 2016 року по 30 квітня 2018 року на посаді сестри-господині легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 травня 2018 року (наказ від 30.04.2018р. №61-ос) по 31 березня 2019 року на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими (палатної) легенево-туберкульозного відділення №3, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 квітня 2019 року (наказ від 28.03.2019р. №46-ос) по 11 жовтня 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №2, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 12 жовтня 2021 року (наказ від 11.10.2021 р. №215-ос) по 30 листопада 2021 року на посаді молодшої медичної сестри (санітарки палатної) туберкульозного відділення №7, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461; з 01 грудня 2021 року (наказ від 30.11.2021 р. №296-ос) по теперішній час на посаді молодшої медичної сестри з догляду за хворими відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, що передбачено Списком 2 розділу XXIV пункту 24а сестри-господині, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 у подвійному розмірі згідно з ст. 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» період роботи з 12.08.2015 по 29.03.2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи в подвійному розмірі за Списком №2 від 15.02.2024 року, з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник