Рішення № 120949544, 10.06.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2024 рокуСправа №160/2104/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

23 січня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні страхового стажу протиправними;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.12.2023 за № 66284-52782/С-01/8-0400/23 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт», з підстав неможливості прочитати назву підприємства на печатці при звільненні, що проставлена в трудовій книжці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи з 20 листопада 1990 року по 07 лютого 1993 року відповідно до записів в трудовій книжці та здійснити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії, з урахуванням встановленого стажу роботи у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» за період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він з 19.01.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що при призначенні пенсії йому не було зараховано до страхового стажу період роботи з 20.11.1990 по 12.07.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт», з підстав неможливості прочитати назву підприємства на печатці при звільненні, що проставлена в трудовій книжці позивача. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою в якій просив пенсійний орган зарахувати трудовий стаж за період роботи з 20.11.1990 по 12.07.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» на підставі показань двох свідків відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та долучити до матеріалів пенсійної справи копії архівних довідок та свідоцтва про право власності на житло та врахувати їх, як документи, що підтверджують трудовий стаж і здійснити перерахунок пенсії. Відповідач листом від 29.12.2023 року № 66284-52782/C-01/8-0400/23, повідомив позивача про те, що до страхового стажу зараховано період роботи з 08.02.1993 по 12.07.1993. Однак, пенсійний орган у вказаному листі відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача, періоду роботи з 20.11.1990 до 07.02.1993 з підстав невідповідності в написанні прізвища, ім`я та по батькові останнього, в розрахункових листах по заробітній платі працівників та з підстав неможливості прочитати назву підприємства на печатці при звільненні, що проставлена в трудовій книжці. Позивач не погодився з такими діями відповідача, тому, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 року зазначена адміністративна справа №160/2104/24 була розподілена судді Куликову А.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №160/2104/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою судом зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

01 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 з 19.01.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи загальний страховий стаж позивача складає 37 років 2 місяці 25 днів (зарахований по 31.12.2022). Відповідач зауважує, що до страхового стажу ОСОБА_1 не було зараховано період роботи з 20.11.1990 по 12.07.1993 в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.08.1980, оскільки на печатці, якою завірено запис про звільнення неможливо визначити назву підприємства. До заяви про проведення перерахунку пенсії від 06.06.2023 позивачем було надано, зокрема, архівну довідку про заробітну плату від 31.05.2023 за № 4/5-585 за період роботи з листопада 1990 року по липень 1993 року в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні 1 тресту «Дніпродомнаремонт», яка видана архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради, та копію наказу від 03.02.1993 за № 10-к про переведення ОСОБА_1 з 08.02.1993 на іншу дільницю. У зв`язку із наведеним вище, означену довідку було направлено до управління контрольно-перевірочної роботи для перевірки для підтвердження зазначених в ній відомостей первинними документами, про що позивача було повідомлено листом від 06.09.2023 № 43096-31809/C-01/8-0400/23 у відповідь на звернення від 25.07.2023 з питань пенсійного забезпечення. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 01.11.2023 за №0400-011002-1/17851, що стало підставою для перегляду електронної пенсійної справи позивача з 01.06.2023. Після всебічного розгляду наявних документів до страхового стажу ОСОБА_1 було зараховано період роботи з 08.02.1993 по 12.07.1993. Окрім означеного вище, було встановлено, що зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993 згідно довідки про заробітну плату від 31.05.2023 за № 4/5-585 немає підстав, оскільки в розрахункових листках по заробітній платі працівників прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначено як: « ОСОБА_2 » (з листопада 1990 року по жовтень 1991 року); « ОСОБА_3 » (у липні 1992 року); « ОСОБА_4 » (з листопада 1991 року по червень 1992 року та з серпня 1992 року по липень 1993 року). 3 огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що відповідачем жодним чином не порушені права позивача при реалізації ним права на проведення перерахунку пенсії.

Також на виконання ухвали суду від 29.01.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом із відзивом надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

05 березня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій наведені аргументи щодо обґрунтованості його позовних вимог, аналогічні, що зазначені у позовній заяві, а також позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату суду Віктора ДУХА від 03.04.2024 року №162д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/2104/24 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_5 з посади судді у зв`язку із поданням поданням заяви про відставку, ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 року №886/0/15-24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024 року адміністративну справу №160/2104/24 розподілено судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцевій І.В.

Ухвалою суду від 08 квітня 2024 року прийнято до свого провадження справу №160/2104/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи розпочато спочатку.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Копію ухвали про прийняття до провадження у справі отримано представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - 11.04.2024 року, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 19.01.2021 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

06 червня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком. До вказаної заяви позивачем надано архівну довідку про заробітну плату від 31.05.2023 року №4/5-585 за період роботи з листопада 1990 року по липень 1993 року в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт», яка видана архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради та копію наказу від 03.02.1993 року №10-к про переведення ОСОБА_1 з 08.02.1993 року на іншу дільницю.

19 червня 2023 року позивач звернувся до відповідача зі зверненням щодо питання розгляду заяви про перерахунок пенсії від 06.06.2023 року. Згідно із службовою запискою від 23.06.2023 року №78221/01-16 позивача повідомлено про надіслання архівної довідки №4/5-585 від 31.05.2023 року на проведення перевірки достовірності даних.

25 липня 2023 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою в якій просив зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.11.1990 по 12.07.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» на підставі показань двох свідків відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та долучити до матеріалів пенсійної справи копії архівних довідок та свідоцтва про право власності на житло та врахувати їх, як документи, що підтверджують трудовий стаж і здійснити перерахунок пенсії.

За результатами проведеної перевірки, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 01.11.2023 року підготовлено Акт №0400-011002-1/17851, яким встановлено, що в відомостях нарахування заробітної плати працівникам та службовцям зазначено П. І. Б.- « ОСОБА_4 »: професія не зазначена: цех № 600; таб. №3190, 1069, 16». В розрахункових листках по заробітній платі працівників зазначено П. І. Б.- « ОСОБА_2 (листопад 1990 - жовтень 1991 року, ОСОБА_3 (липень 1992 року) ОСОБА_4 (листопад 1991 року червень 1992 року, серпень 1992 року - липень 1993 року)»; професія не зазначена: цех № 1: уч. 6: таб. № 1523». Суми, зазначені в архівних довідках, відповідають сумам «итого начислено» в відомостях нарахування заробітної плати працівникам та службовцям а також в розрахункових листках по заробітній платі працівників. Довідки надані в грошових одиницях періоду, що перевірявся. Назва грошової одиниці в документах не зазначена. Види оплати праці та утримання із заробітної плати закодовані. Суми заробітної плати, зазначені в архівних довідках від 07.12.2020 № 8/1- 1588 та від 31.05.2023 № 4/5-585. відповідають сумам вказаним в відомостях нарахування заробітної плати працівникам та службовцям, а також в розрахункових листках по заробітній платі працівників, окрім сум, а саме: - у січні 1986 року в довідці зазначено суму 242.21 в відомостях нарахування заробітної плати зазначено суму 210.83; - у червні 1986 року в довідці зазначено суму 180.67 в відомостях нарахування заробітної плати зазначено суму 217.08.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 29.12.2023 року за вих.№66284-52782/С-01/8-0400/23 повідомило позивача про те, що згідно наданих документів та даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж позивача складає 37 років 2 місяці 25 днів (зарахований по 31.12.2022).

На підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.08.1980, до страхового стажу не було зараховано період роботи з 20.11.1990 по 12.07.1993 в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні - 1 тресту «Дніпродомнаремонт», оскільки на печатці, якою завірено запис про звільнення неможливо визначити назву підприємства.

До заяви від 06.06.2023 про перерахунок пенсії позивач додав, зокрема, архівну Довідку про заробітну плату від 31.05.2023 за № 4/5-585 за період роботи з листопада 1990 року по лишень 1993 року в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні - 1 тресту «Дніпродомнаремонт», яка видана архівним управлінням департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської ради та копію наказу від 03.02.1993 за №10-к про переведення з 08.02.1993 року на іншу дільницю.

З огляду на зазначене, надана довідка про заробітну плату підлягає перевірці відповідності, заявлених у ній даних, первинним документам. Перевірку було проведено, про що складено акт від 01.11.2023 за № 011002-1/17851.

Документи електронної пенсійної справи позивача переглянуто з 01.06.2023 року. Після всебічного розгляду документів до страхового стажу позивача зараховано період роботи з 08.02.1993 по 12.07.1993.

Зарахувати до страхового стажу період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993 згідно довідки про заробітну плату від 31.05.2023 за № 4/5-585 немає підстав оскільки в розрахункових листках по заробітній платі працівників прізвище ім`я та по батькові позивача зазначено як:

« ОСОБА_2 » (з листопада 1990 року по жовтень 1991 року); « ОСОБА_3 » (у липні 1992 року);

« ОСОБА_4 » (з листопада 1991 року по червень 1992 року та за 1992 року по липень 1993 року).

Незгода позивача з діями відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993 та не здійснення перерахунку пенсії, зумовила звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до п.1, п.2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.2.6 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

За приписами з п.2.6 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Згідно з п.п.3 п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при зверненні до відповідача, подавалась трудова книжка серії НОМЕР_1 , яка містить записи №№14, 15, 16, 17 та 18, щодо спірного періоду роботи позивача, відповідно до яких останній (далі мовою оригіналу):

- у період з 20.11.1990 по 10.10.1991 працював на посаді «инженера І категории в ПТО (производственно-технический отдел)» в Дніпропетровському спеціалізованому управлінні - 1 тресту «Дніпродомнаремонт» (підстава прийняття на роботу: Наказ №265 від 20.11.1990р., підстава переведення на посаду «монтажника стальных и железобетонных конструкций»: Наказ №140к від 04.10.1991 р.);

- у період з 10.10.1991 по 01.08.1992 «установлен 5 разряд монтажника стальных и железобетонных конструкций» (підстава: Наказ №110-к від 25.08.1992 р.);

- у період з 08.02.1993 по 12.07.1993 переведений на посаду «монтажника стальных и железобетонных конструкций на спецучасток №4» та 12.07.1993 року звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України (підстава звільнення: Наказ №288 від 12.07.1993р.).

Так, щодо спірного періоду роботи ОСОБА_1 з 20.11.1990 по 07.02.1993, які не враховано відповідачем до загального трудового стажу позивача, оскільки на печатці, якою завірено запис про звільнення неможливо визначити назву підприємства, а також в розрахункових листках по заробітній платі працівників прізвище ім`я та по батькові позивача зазначено з помилками, суд зазначає наступне.

Твердження відповідача про те, що вказаний період роботи зарахувати до страхового стажу позивача не можливо у зв`язку із тим, що на печатці, якою завірено запис про звільнення неможливо визначити назву підприємства не ґрунтуються на жодній нормі законодавства, водночас, положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992р. «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи» №2318-XII не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок щодо їх заміни.

Не впливає на права та законні інтереси позивача щодо зарахування цього періоду роботи до його страхового стажу і факт допущених помилок та зазначення прізвища, ім`я та по батькові позивача російською мовою. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Поряд із цим суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018р.

За таких обставин, пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне оформлення трудової книжки та інших документів щодо відомостей про періоди роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.

Водночас, за змістом наведених норм відповідальним за заповнення трудової книжки та бухгалтерських документів є - підприємство роботодавець.

За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виявлені недоліки оформлення трудової книжки позивача не можуть вважатися достатньою підставою для відмови останньому у зарахуванні цих періодів роботи до його загального страхового стажу на підставі трудової книжки, оскільки вина позивача в тому, що трудова книжка заповнена роботодавцем із порушенням встановленого порядку, відсутня.

При цьому, суд враховує відсутність вини позивача у наявних зауваженнях щодо заповнення запису у його трудовій книжці відносно спірного періоду роботи, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, тому це не може позбавити громадян конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання надання пенсії за віком.

Також відповідачем не надано доказів того, що позивач не працював або його періоди роботи не відповідають дійсності, чи записи у трудовій книжці позивача стосовно стажу роботи зроблені неправильно, неточно або з іншими вадами, які заважають їх зарахуванню до стажу роботи, або взагалі відсутні, а тому суд вважає за можливе вважати їх як належною інформацією, яка утримує в собі доказову складову на підтвердження права позивача на пенсійне забезпечення.

Крім того, пунктом 18 Порядку №637 передбачено, що у разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 18 Порядку №637передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Позивач разом із заявою про перерахунок пенсії надавав показання свідків, які в спірний період працювали разом з позивачем на одному підприємстві: показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Відповідач всупереч положенням п. 18 Порядку №637 не прийняли до уваги показання свідків надані позивачем.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення/перерахунку пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи 20.11.1990 по 07.02.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» є протиправними, а, отже, зважаючи на те, що права позивача порушені саме діями відповідача, а не його рішенням з цього приводу, як помилково зазначав позивач у позовних вимогах, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме - визнання протиправними дій відповідача.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі Chahal проти Об`єднаного королівства (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі Афанасьєв проти України).

Таким чином, з метою поновлення порушених прав позивача та їх ефективного захисту, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоду роботи з 20.11.1990 року по 07.02.1993 року відповідно до записів в трудовій книжці та здійснити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії, з урахуванням встановленого стажу роботи у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» за період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було наведено належними доказами правомірності своїх дій та прийнятих рішень, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на положення вказаної статті та зважаючи на повне задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 2 422,40 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього, шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 20.11.1990 по 07.02.1993 у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), період роботи з 20.11.1990 року по 07.02.1993 року відповідно до записів в трудовій книжці та здійснити перерахунок пенсії з дня призначення пенсії, з урахуванням встановленого стажу роботи у Дніпропетровському спеціалізованому управлінні-1 тресту «Дніпродомнаремонт» за період роботи з 20.11.1990 по 07.02.1993.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева