Ухвала суду № 120949365, 12.08.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

12 серпня 2024 р. Справа № 120/10563/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

08..08.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що їх підтверджують.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, для того, щоб позовна заява по змісту відповідала вимогам п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в ній обов`язково має бути зазначення обґрунтування (нормативно-правове та фактичне) заявлених позовних вимог.

Втім, подана до суду позовна заява таким вимогам в повній мірі не відповідає.

Так, суд зазначає, що предметом даного спору є рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000014/2 від 24 січня 2024 року, №UA401000/2024/000036/2 від 13 лютого 2024 року, №UA401000/2024/000090/2 від 29 березня 2024 року, №UA401000/2024/000176/1 від 31 травня 2024 року, №UA401000/2024/000177/1 від 04 червня 2024 року. Тобто, судовому дослідженню у цій справі підлягають обставини як формування позивачем митної вартості товару так і обставини корегування такої вартості відповідачем.

Проте, в позовній заяві відсутній виклад фактичних обставин, за яких позивач сформував заявлену митну вартість товарів. Зокрема, позовна заява не містить повного викладу обставин про те, на підставі якої господарської операції (позовна заява містить посилання на укладення чотирьох договорів з різними товариствами) та за наявності яких складових (вартісних показників) товариством здійснювалося митне оформлення товарів та формувались відповідні ВМД. Тобто, зі змісту позовної заяви є незрозумілим яким чином та з посиланням на які докази (документи) здійснювалося придбання товару, його транспортування, оплата як самої вартості товару так і вартості транспортування, участь інших осіб у відповідній господарській операції, які надавали певні послуги, тощо.

Також позивачем у позовній заяві не вказано які саме конкретні документи (їх назва та основні реквізити) лягли в основу визначення митної вартості товару, що придбавався.

Неможливо оминути і те, що оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000014/2 від 24 січня 2024 року, №UA401000/2024/000036/2 від 13 лютого 2024 року, №UA401000/2024/000090/2 від 29 березня 2024 року, №UA401000/2024/000176/1 від 31 травня 2024 року, №UA401000/2024/000177/1 від 04 червня 2024 року містять відповідні мотиви та обставини їх прийняття з посиланням як на правові норми так і фактичні обставини оцінки відповідачем поданих декларантом документів.

Отже, оскаржуючи в судовому порядку такі рішення, позивач виходячи із принципу змагальності сторін має обов`язок довести перед судом їх протиправний характер (з позиції позивача). Тобто, позивач має навести в позовній заяві усі обставини та спростувати викладені відповідачем доводи, що лягли в основу такого рішення зі посиланням на конкретні первинні документи (із зазначенням реквізитів, які б давали суду можливість їх ідентифікувати).

Втім, відповідних обґрунтувань позовна заява не містить. Уся суть викладених в позові мотивів зводиться до цитувань позивачем окремих статей Митного кодексу України та посилання на судову практику, без їх співставлення з конкретними обставинами та фактичними даними спірних правовідносин даної справи.

Необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи в плані самостійного встановлення усіх обставин справи, адже згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та доведені перед судом переконливості поданих доказів.

З огляду на зазначене та з метою усунення виявлених недоліків суд вважає за необхідне запропонувати позивачу на виконання вимог п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України доповнити зміст позовної заяви юридичними фактами на яких він ґрунтує свої вимоги до відповідача із зазначенням як фактичної так і правової підстави позову, тобто вказати фактичні обставини за яких у позивача виник обов`язок в митному оформленні товару (фактичні підстави отримання позивачем товару, його транспортування, оплата, тощо та інші відомості, що стосуються визначення митної вартості товару), а також вказати обставин, які свідчать про протиправність винесеного відповідачем рішення та законодавчі акти, норми яких порушено відповідачем в межах спірних правовідносин, із зазначенням відповідних доказів, які підтверджують такі обставини.

2. Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів дізнався та повинен дізнатися, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Я вбачається зі змісту позовних вимог позивач, окрім іншого, оскаржує рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товару №UA401000/2024/000014/2 від 24 січня 2024 року, №UA401000/2024/000036/2 від 13 лютого 2024 року.

Натомість до суду з даним позовом позивач звернувся 08.08.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Викладені в позовній заяві доводи позивача про те, що у період дії воєнного стану перебіг строку позовної давності зупиняється, не заслуговують на увагу, позаяк не узгоджуються з положеннями діючого законодавства, які регламентують строки звернення до суду.

Також в суду відсутні підстави вважати поважним пропуск строку звернення позивача до суду з причин завантаженістю в його роботі, відсутністю належної взаємодії між службовими ланками імпортера та несвоєчасним переданням документів юристу, оскільки такі обставини пов`язуються виключно із організацією документальної роботи товариства, а не об`єктивними причинами, що перешкоджали вчасному зверненню до суду.

Пропуск позивачем строку звернення до суду в цій справі є суттєвим, і жодних належних доказів того, що неможливість реалізації позивачем права на звернення до суду в межах визначеного в ч. 2 ст. 122 КАС України строку було зумовлено саме об`єктивно непереборними обставинами останнім надано не було.

Отже, наведені позивачем у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, в порядку усунення даного недоліку позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик і Блиск" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-ми денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна