Рішення № 120949359, 12.08.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 серпня 2024 р. Справа № 120/8666/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивачка) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - Головне управління ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Головне управління ПФУ в Харківській області, відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №025750008662 від 30.01.2024 р. ;

- зобов`язати зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1978 р. по 16.07.1979 р., періоди роботи з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р.;

- зобов`язати призначити з 24.01.2024 р. пенсію за віком та виплачувати пенсію із урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що їй безпідставно не зараховано до стажу період навчання з 01.09.1978 р. по 16.07.1979 р. та періоди роботи з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р., які підтверджено записами в трудовій книжці, що позбавило її права на призначення пенсії за віком.

Ухвалою від 08.07.2024 р. відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному ст. 263 КАС України.

18.07.2024 р. надійшов відзив, в якому відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж, а отже відсутні підстави для призначення пенсії. При цьому вказав, що позивачці правомірно не зараховано спірні періоди роботи та навчання до стажу, адже в наданих позивачем документах не коректно вказано термін навчання та дату прийняття на роботу.

Від відповідача 2 письмової позиції стосовно заявлених вимог не надійшло, хоча ухвала про відкриття доставлена до електронного кабінету останнього 08.07.2024 р.

Суд не надає оцінку відповіді на відзив, яка надійшла через «Електронний суд» оскільки справа розглядається в порядку ст.. 263 КАС України, де заявами по суті є лише позовна заява та відзив.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступне.

24.01.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. За екстериторіальністю заяву передано до Головного управління ПФУ в Харківській області.

За наслідком розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення №025750008662 від 30.01.2024 р. про відмову в призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу. Зокрема, у рішенні вказано, що страховий стаж позивачки становить 18 років 10 місяців 13 днів.

Окремо вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 12.04.1995 р. по 31.12.2003 р., оскільки дата прийняття не відповідає даті наказу про прийняття. Також не зараховано період навчання згідно атестату №4389, оскільки не коректно вказано термін навчання.

Не погоджуючись із цим рішенням, позивачка звернулась до суду із позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється також Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон 1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено, що мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років .

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

Отже, право на призначення пенсії має особа в разі досягнення віку 60 років та наявності стажу 28 років, або досягнення 63 років і стажу від 18 р. до 28 р.

Так, спірним у даній справі є рішення в тому числі щодо не зарахування до стажу періоду роботи з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р.

Згідно з вимогами ст. 62 Закону 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно положень статті 56 Закон №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Оцінюючи спірне рішення в частині не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р., суд вказує наступне.

Як видно із записів трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р. в КСП Сальницьке.

Вказані записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного підприємства та не містять виправлень/підтирань, які б давали підстави для сумніву у їх правдивості.

Згідно форми РС - право позивачці не зараховано до стажу наступні періоди:

з 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р.

Решта періоду роботи в КСП "Сальницьке" зараховано до стажу .

Як слідує з матеріалів справи, єдиною підставою для неврахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р., стала не відповідність дати прийняття даті наказу.

Протк суд вказує, що в записах трудової книжки позивачки містяться дані про відпрацьовані в 1995 р. людинодні, отже остання з 1995 р. працювала в колгоспі.

Більш того, що згідно акту перевірки пенсійного органу від 06.03.2024 р. встановлено , що за 2001- 2004 р. в Книгах обліку і розрахунків праці з членами колгоспу значиться ОСОБА_1 .

Дані довідки №342 від 30.03.2023 р. відповідають стажу « ОСОБА_1 » за період з 1995 р. по 2004 р.

Відтак, помилка, що допущена роботодавцем в даті протоколу не може бути єдиною підставою для не зарахування до стажу вищевказаних періодів роботи, адже в сукупності решта наданих позивачкою документів підтверджує факт роботи з 12.04.1995 р. по 20.02.2004 р. в КСП Сальницьке.

Суд зауважує, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про призначення пенсії.

Правова позиція стосовно того, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у трудовій книжці особи, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Тобто, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Отже, трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

При цьому, підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, слід зобов`язати Головне управління ПФУ в Харківській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивачки з: 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р.

Що ж до вимоги зарахувати періоди навчання до стажу, то така задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Основним документом , що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. В той час, як згідно п. 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Отже, період навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Так, в атестаті №4389, на підставі якого просить зарахувати період навчання до стажу, вказано період навчання з 1.09.1979 р. по 16.07.1979 р., тобто роки навчання є не коректними.

Суд вказує, що трудова книжка не є тим, документом, який підтверджує період навчання. Таким є сам атестат або довідки чи інші документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Більш того, запис в трудову книжку внесено на підставі атестату та зазначено "з 1.09.1978 р. по 16.07.1979 р." , відтак , такі не відповідають даним зазначеним в самому атестаті.

Відтак, суд доходить висновку , що період навчання не підлягає зарахуванню, адже відсутні докази, які б підтверджували , що позивачка навчалась саме з 01.09.1978 р.

Із урахуванням вище процитованого , суд доходить висновку, що вимога про зарахування стажу періоду навчання не підлягає задоволенню.

Водночас, беручи до уваги, що періоди з: 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р. безпідставно не зараховано до стажу, суд позбавлений можливості визначити чи достатньо такого для призначення пенсії. А отже позовна вимога про зобов`язання призначити з 24.01.2024 р. пенсію за віком, - не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача від 24.01.2024 р. і зарахувавши до стажу періоди роботи з 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р. ,і прийняти відповідне рішення.

При цьому, суд вказує, що задоволення вимог до Головного управління ПФУ в Харківській області виключає задоволення цієї ж вимоги до Головного управління ПФУ у Вінницькій області .

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивачки, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка звільнена від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №025750008662 від 30.01.2024 р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2024 р. і прийняти відповідне рішення, зарахувавши до стажу періоди роботи з 12.04.1995 р. по 31.01.1999 р., 22.02.1999 р. по 28.02.1999 р., 30 - 31.03.1999 р., 28.04 .1999 р. по 30.04.1999 р., 16.05.1999 р. по 31.05.1999 р., 18.06.1999 р. по 30.06.1999 р., 26.07.1999 р. по 31.07.1999 р., 25.08.1999 р. по 31.08.1999 р., 01.09.1999 р. по 30.09.1999 р., 30.10.1999 р. по 31.10.1999 р., 01.12.1999 р. по 31.12.1999 р., 25.01.2000 р. по 31.01.2000 р., 16.02.2000 р. по 29.02.2000 р., 23.04.2000 р. по 31.05.2000 р., 28.06.2000 р. по 30.06.2000р. , 01.08.2000 р. по 31.08.2000 р., 23.09.2000 р. по 30.09.2000 р., 21.10.2000 р. по 31.10.2000 р., 16.11.2000 р. по 30.11.2000 р., 22.12.2000 р. по 31.12.2000 р., 26.01.2001 р. по 30.04.2001 р., 15.05.2001 р. по 31.05.2001 р., 13.06.2001 р. по 30.06.2001 р., 09.07.2001 р. по 31.07.2001 р., 10.08.2001 р. по 31.10.2001 р., 25.11.2001 р. по 31.12.2001 р., 11.01.2002 р. по 30.04.2002 р., 17.05.2002 р. по 31.05.2002 р., 23.06.2002 р. по 30.06.2002 р., 10.07.2002 р. по 31.10.2002 р., 16.11.2002 р. по 31.12.2002 р., 09.01.2003 р. по 31.03.2003 р. , 04.04.2003 р. по 30.04.2003 р., 14.05.2003 р. по 31.05.2003 р., 12.06.2003 р. по 30.06.2003 р., 06.07.2003 р. по 30.09.2003 р., 04.10.2003 р. по 30.11.2003 р., 06.12.2003 р. по 20.02.2004 р.

В решті вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( майдан Свободи, 5, Держпром , 3 під.2, м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344).

Повний текст рішення сформовано 12.08.2024 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна