Постанова № 120946005, 09.08.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3290/24

Категорія 156

3/295/1202/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира ПанченкоГ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , за ч.1ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

20.02.2024 о 23-05 год., м.Житомирі по вул. Грушевського, 99, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився.

В судовомузасіданні ОСОБА_1 зазначив. що себе винним не вважає, керував транпортним засобом, потім його зупинили і він відмовився проходити огляд на визначення стану сп`яніння.

Захисник Сокирко В.М. просив закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зазанчив, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських не є безперервним, що свідчить про те, що поліцейські мали можливість форматувати на власний розсуд з метою фальсифікації. Також зазначив, що працівники поліції не проводили візуальний огляд, лише назвали формальні підстави.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, крім визнання ним вини та рапорту поліцейського, також підтверджується сукупністю доказів по справі.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №607488 від 20.02.2024, підтверджується факт вчинення правопорушення та його обставини, зокрема те, що у вказану дату, час і місці ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

На відеозаписі із відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху, рух та зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також те, як останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проїхати до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження такого огляду.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Діями, що виразилися у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема за : керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи,яка керуєтранспортним засобом,від проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду настан алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодовживання лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції; що утворюють окремі склади адміністративного правопорушення.

Згідно ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Щодо доводів про можливу фальсифікацію працівниками поліції доказів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Доводи захисника про наявність чи відсутність, на його думку, у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не встановлює та не спростовує обставин у справі та не звільняє водія від обов`язку, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з на стан сп`яніння, а суд, в межах розгляду даної справи, не може надавати оцінку критеріям, які використовуються поліцейськими для встановлення наявності чи відсутності ознак сп`яніння у водія.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі ДСА України, судовий збір в розмірі605,60 грн.(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч.1ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП,у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Г.В.Панченко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.