Рішення № 120938780, 07.08.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.08.2024Справа № 910/6470/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Гаразда Романа Мирославовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нессо"

про стягнення 1 965 000,00 грн.,

Представники сторін:

від позивача: Руденко К.В. за ордером від 02.07.2024 року серії ВІ № 1228692;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Гаразд Роман Мирославович (далі - позивач, Підприємець) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нессо" (далі - відповідач, Товариство) основного боргу за договором про надання послуг від 01.09.2020 № 09/2020-ФК-ФІ у загальному розмірі 1 965 000,00 грн.

Ухвалою від 03.06.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/6470/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.07.2024 року.

У підготовчому засіданні 03.07.2024 року господарський суд міста Києва постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.07.2024 року.

До початку призначеного підготовчого засідання 17.07.2024 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Ухвалою від 17.07.2024 господарський суд міста Києва продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/6470/24 на 30 днів, закрив підготовче провадження у цій справі та призначив її до судового розгляду по суті на 07.08.2024 року.

У судовому засіданні 07.08.2024 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання 07.08.2024 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копія ухвали суду від 17.07.2024 року про закриття підготовчого провадження у справі № 910/6470/24 та призначення її до судового розгляду по суті на 07.08.2024 року (як і решта ухвал суду, якими відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі, про відкладення підготовчого засідання), в порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом її надсилання до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Нессо", та доставлена останньому 18.07.2024 року о 19:40 год.

Наведені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи повідомленнями про доставку означених електронних листів.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Слід зазначити, що інформація про доставлення копії відповідного судового рішення до електронного кабінету відповідача була отримана судом 19.07.2024 року о 09:09 год.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Нессо" про розгляд справи.

Згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки суд надавав сторонам можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 07.08.2024 року проголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2020 року між Підприємцем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інновація", код ЄДРПОУ 41146462 (попереднє найменування Товариства) (замовник) було укладено договір про надання послуг № 09/2020-ФК-ФІ (далі - Договір), за умовами якого відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов`язання надавати в обсязі, порядку та на умовах, передбачених цим Договором, наступні послуги:

- розроблення, модифікація, тестування та технічна підтримка програмного забезпечення та його компонентів зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів замовника;

- впровадження нових сервісів і технологій програмного забезпечення та його компонентів зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів замовника;

- виявлення архітектурно-значимих вимог до програмного забезпечення та його компонентів, зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів;

- визначення етапів робіт (життєвий цикл розробки), які необхідні для здійснення необхідного функціонала програмного забезпечення його компонентів, зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів на основі системного аналізу вимог, дослідження і аналізу бізнес-процесів;

- узгодження концепції рішення програмного забезпечення його компонентів, зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів замовника;

- здійснення авторського нагляду за розробкою проектованих об`єктів, виконання аналізу результатів впровадження програмного забезпечення його компонентів, зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів, інформаційних комплексів і систем по автоматизації бізнес-процесів і їх ефективності;

- взаємодія з контрагентами замовника, які надавали/надають послуги з дизайну, тестування, маркетингу/реклами програмного забезпечення та його компонентів зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів Замовника;

- аналіз та оптимізація проведеного тестування програмного забезпечення його компонентів, зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів замовника або контрагентів замовника;

- підтримка існуючого коду замовника та його вдосконалення;

- виправлення і рефакторинг коду замовника;

- проектування програмного дизайну програмного забезпечення та його компонентів;

- налаштування програмного забезпечення, тобто модифікація та конфігурація програмного забезпечення та його компонентів зокрема, у вигляді інтернет сайтів або онлайн сервісів замовника;

- проектування структур баз даних;

- білдінг і деплоймент релізів, супроводження поставлених завдань замовника;

- створення модульних Unit-тестiв тощо;

- розроблення структури та контенту та/або розроблення системи команд, необхідних для створення та виконання (системного програмного забезпечення (у т.ч. оновленого й актуалізованого, прикладних програм (у т.ч. оновлених і актуалізованих), баз даних, веб-сайтів);

- планування та проектування інтегрованих комп`ютерних систем, які поєднують апаратні засоби, програмне забезпечення та комунікаційні технології;

- керування й експлуатація комп`ютерних систем клієнтів та/або засобів оброблення даних таким чином, щоб вони функціонували в рамках інформаційної системи клієнта;

- інсталяція програмного забезпечення замовника;

- консультування замовника з питань використання та експлуатації програмних додатків, інформаційних комплексів і систем з автоматизації бізнес-процесів, для їх введення в експлуатацію;

- надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

Вказаний правочин підписаний позивачем та уповноваженим представником відповідача, а також скріплений відбитком печатки Товариства.

Відповідно до пункту 2.1 Договору виконавець надає послуги замовнику за його письмовим або усним завданням (замовленням), прийнятим виконавцем до виконання. Замовник може надавати завдання (замовлення) в письмовій формі - шляхом направлення листа, факсимільного або електронного повідомлення, чи в усній формі - під час телефонних чи відеопереговорів, або безпосередньо під час зустрічі з виконавцем. Обсяг послуг, що надається виконавцем замовнику за цим Договором у певний період часу, визначається у відповідних актах наданих послуг.

За умовами пункту 2.3 Договору послуги за цим Договором можуть надаватись як за місцезнаходженням виконавця (при цьому, замовник отримуватиме послуги дистанційно, шляхом передачі інформації через мережу Інтернет, електронними повідомленнями, по телефону тощо), так і в приміщеннях замовника. Результати наданих послуг можуть втілюватися як в матеріальній, так і в нематеріальній формах.

Згідно з пунктом 2.4 Договору за наслідками повного чи часткового виконання виконавцем одного чи більше завдань (замовлень) сторони підписують акт наданих послуг, за підсумками роботи один раз на квартал, як правило, в термін до 5-го числа місяця наступного за кварталом, у якому надавалися послуги, якщо інше не обумовлене сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 Договору плата за надання послуг Виконавцем за цим Договором, якщо інше не погоджено сторонами в письмовій формі, визначається виходячи з обсягів часу, необхідних для надання замовнику послуг, погоджених сторонами в рамках завдання (замовлення).

У пункті 3.2 Договору його сторони погодили, що вартість послуг виконавця встановлюється з розрахунку, що ціна однієї години затраченого виконавцем часу на надання послуг становить 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) без ПДВ (оскільки виконавець є платником єдиного податку третьої групи та не є платником ПДВ) та без урахування податків, які виконавець має сплачувати як фізична особа-підприємець, але з можливим урахуванням погодженої сторонами корекції в залежності від специфіки замовлень та досягнутих виконавцем результатів. Конкретні суми до оплати наводяться у актах наданих послуг, надісланих виконавцем та погоджених із замовником.

Згідно з пунктом 3.3 Договору його загальна вартість становить суму вартості послуг, вказану в усіх актах наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.4 цієї угоди замовник оплачує виконавцю послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця протягом 15 банківських днів з моменту підписання відповідного акту наданих послуг, якщо сторонами в акті не визначено інше.

За умовами пунктів 3.6, 3.7 Договору усі розрахунки, що передбачені цим Договором, здійснюються в національній валюті України - гривні. Вартість Послуг, вказана в актах наданих послуг, є остаточною, та включає всі затрати виконавця, що пов`язані з наданням послуг. Виконавець не має права на додаткове відшкодування понесених витрат понад суму, що назначатиметься у актах наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.8 Договору оплата наданих виконавцем послуг може здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, що зазначений у цьому Договорі.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.06.2021 року. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не сповістить іншу сторону письмово про бажання розірвати або припинити цей Договір, він автоматично вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік та на тих самих умовах.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Підприємець згідно з підписаними сторонами та скріпленими відбитками печатки Товариства актами приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2021 року № 11 на суму 1 055 000,00 грн. та від 30.06.2021 року № 12 на суму 910 000,00 грн. надав відповідачу погоджені означеними контрагентами послуги за Договором загальною вартістю 1 965 000,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з надання послуг свідчить також відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення Підприємцем умов Договору.

Проте, в порушення вищевказаних положень Договору відповідач вартість наданих йому за вищенаведеними актами послуг не оплатив, заборгувавши таким чином Підприємцю 1 965 000,00 грн.

Враховуючи наведені обставини, Підприємець для захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємця підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за Договором, яка становить 1 965 000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємця до Товариства про стягнення вказаної суми боргу.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження належного виконання умов Договору чи оплати спірної суми заборгованості в добровільному порядку.

За таких обставин, вимоги Підприємця підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нессо" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського Олександра, будинок 19, корпус 6; код ЄДРПОУ 41146462) на користь Фізичної особи-підприємця Гаразда Романа Мирославовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1 965 000 (один мільйон дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, а також 23 580 (двадцять три тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.08.2024 року.

Суддя В.С. Ломака