Ухвала суду № 120937441, 09.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20723/24

Провадження № 1-кп/127/581/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000327 від 25.04.2024,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000327 від 25.04.2024.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. В справі наявні всі необхідні для розгляду в судовому засіданні матеріали, порушень КПК України при проведенні досудового розслідування не встановлено. На підставі викладеного, прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників кримінального провадження.

Заперечень проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не надійшло.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор також просив суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 ще на 60 діб термін дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави у зв`язку із вчиненням злочину поєднаним із насильством. На переконання прокурора ризики, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не відпали та на разі продовжують існувати. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 вважає, що підстав для продовження застосованого відносно його підзахисного запобіжного заходу немає, оскільки наразі потерпілий не має до нього жодних претензій. На переконання захисника, дієвим запобіжним заходом буде домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_5 при вирішенні клопотання покладаються на розсуд суду.

Вислухавши заявлене прокурором клопотання, думку учасників судового провадження з приводу можливості його задоволення, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного терміну з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.

За змістом ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу враховуються такі обставини, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання, а також інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує положення п. с) ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» відповідно до якого, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України, суд при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу повинен встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватися від суду. Також, перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, може здійснювати вплив на свідків з метою зміни останніми своїх показань на його користь, чи іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження судом. Окрім того, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше судимий. Відтак, наявні ризики, визначені у п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу з огляду на вищевикладене буде недоцільним та малоефективним. Особисте зобов`язання є недостатньо дієвим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та міру можливого покарання. Особиста порука не може бути застосована, оскільки у ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до суду на першу вимогу. Домашній арешт є недостатньо суворим запобіжним заходом, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, а тому зможе переховуватися від суду.

Відтак, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, тяжкість інкримінованих йому кримінальних правопорушень, їх кількість, завдану ними шкоду, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, без визначення розміру застави у зв`язку із вчиненням злочину поєднаним із насильством.

Крім того, під час підготовчого судового засідання підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.

З метою підготовки до судового розгляду встановлено, що угоди про примирення, визнання винуватості до суду в порядку ст. ст. 468-475 КПК України не надійшло. Підстав для закриття провадження згідно ст. 284 КПК України не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону, підстав для повернення обвинувального акта немає. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Вінницькому міському суду Вінницької області.

Суд вважає за можливе на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000327 від 25.04.2024, призначити судовий розгляд, який здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314-317, 331, 372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020040000327 від 25.04.2024, призначити до судового розгляду в залі №20 Вінницького міського суду Вінницької області на 09 серпня 2024 року о 14 год 00 хв.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів, починаючи з 09.08.2024 до 07.10.2024 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької окружної прокуратури для відома.

На ухвалу суду в частині продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В решті ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя: