Ухвала суду № 120936238, 10.08.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6548/24

Провадження № 1-кс/461/4874/24

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

10.08.2024 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця м. Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з медичною та юридичною вищою освітою, офіційно не працюючого, виключеного з військового обліку за станом здоров`я, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 29.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142410000068, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

в с т а н о в и в :

10.08.2024 слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб, із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення особи через держаний кордон України, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, та постанови КМ України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27.01.1995, виїзд за межі країни військовозобов`язаних осіб забороняється, діючи у порушення наведених вимог Закону, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 24.02.2022, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження щодо перетину державного кордону України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_8 виник намір перетнути кордон України для виїзду у власних потребах, у зв`язку із чим він почав шукати людей, які зможуть надати йому консультацію з даного приводу.

Відтак, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.02.2024, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про свій намір виїзду за кордон у власних потребах та необхідність отримати консультації щодо можливості та порядку безперешкодного перетину державного кордону України.

Надалі, в 20 числах лютого 2024 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_9 перебуваючи у АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_5 , який вказав, що займається організацією переправлення осіб через держаний кордон України та зможе переправити одну особу - ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 11 500 євро.

28.03.2024 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_5 на АДРЕСА_1 , де в ході розмови останній вказав що сума грошових коштів, які необхідно надати ОСОБА_8 для переправлення його через державний кордон України змінилася та становить вже 12 000 євро, але на даний час умови для переправлення осіб є не сприятливими і необхідно трохи зачекати.

28.06.2024 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , де в ході розмови останній вказав що сума грошових коштів, які необхідно надати ОСОБА_8 для переправлення його через державний кордон України знову змінилася та становить вже 15 000 євро та пояснив механізм такого переправлення, а саме, що ОСОБА_8 необхідно зібратися і чекати дзвінка, коли його забере транспорт, який організує ОСОБА_5 . Надалі, вказаний транспорт доправить ОСОБА_8 до кордону, де йому вкажуть на місце, де слід пішки перейти кордон, поза межами пункту пропуску, але на даний час умови для переправлення осіб є не сприятливими і необхідно трохи зачекати.

04.08.2024 ОСОБА_5 в ході телефонної розмови з ОСОБА_9 повідомив останньому що сума грошових коштів, які необхідно надати ОСОБА_8 для переправлення його через державний кордон України знову змінилася та становить вже 19 000 євро, які необхідно надати найближчим часом.

08.08.2024 ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_9 та призначив зустріч о 16:00 год. 09.08.2024 на території стоянки, що розташована по АДРЕСА_4 та вказав на необхідність передачі йому під час цієї зустрічі грошових коштів в розмірі 19 000 євро, копію закордонного паспорта, копію паспорта громадянина України.

09.08.2024 близько 16:10 год. ОСОБА_9 прибув на територію стоянки, що розташована по АДРЕСА_4 , де за вказівкою ОСОБА_5 передав йому білий конверт, в якому містилися грошові кошти в розмірі 19 000 євро, копію закордонного паспорта, копію паспорта громадянина України ОСОБА_8 , за організацію незаконного переправлення останнього через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, після чого ОСОБА_5 був затриманий працівниками правоохоронних органів, а його злочинна діяльність припинена.

09.08.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Львова, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів ОСОБА_9 ; ОСОБА_8 ; протоколом ідентифікації грошових коштів від 09.08.2024; протоколом затримання в порядку ст.208 КПК України; протоколом огляду від 09.08.2024; протоколами проведення НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство дійшло до наступних висновків: наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення є вагомими, належними та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що за ступенем тяжкості відноситься, відповідно до ч.5 ст.12 КК України, до тяжкого злочину; вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням волі та свободи пересування.

Оцінюючи особу підозрюваного та вчинене ним кримінальне правопорушення, його значну суспільну небезпеку, орган досудового розслідування вбачає наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, яким неможливо запобігти у разі перебування підозрюваного на волі, а саме те, що він може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі - з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 до втечі.

-незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_5 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ним свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих їй обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Вважає, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити уникнення зазначених вище ризиків та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просить обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., яку вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, наведених у ньому та просив задовольнити. Вказав, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення. Вважає, оголошену підозру необґрунтованою, оскільки відсутні докази вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а ризики протиправної поведінки підозрюваного недоведеними. Просив врахувати дані про особу ОСОБА_5 , а саме те, що такий має міцні соціальні зв`язки, оскільки раніше не судимий, одружений та має на утриманні неповнолітнього сина. Крім того, звертає увагу на незадовільний стан здоров`я підозрюваного, який має хвороби серця, потребує оперативного втручання. Просив відмовити в застосуванні запобіжного заходу у зв`язку відсутністю доказів вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника, просить відмовити у застосуванні відносно нього запобіжного заходу, оскільки не мав наміру організовувати переправлення особи через державний кордон України. Пояснив, що неофіційно займається купівлею-продажом автомобілів зі США, а тому хотів взяти у ОСОБА_9 грошові кошти, які залучити до свого бізнесу, а потім повернути їх останньому. Для того ж, щоб ОСОБА_9 дав йому грошові кошти, то розповідав йому «байки».

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42024142410000068 від 29.02.2024, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.3 ст.332 КК України.

Згідно протоколу затримання особи 09.08.2024 о 16.25 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

09.08.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно змісту статтей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, яке у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого передбаченого покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Дослідивши матеріали долучені до клопотання, а саме:

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 29.02.2024 внесені відомості у кримінальному провадженні №42024142410000068, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України;

- рапорт старшого оперуповноваженого 9 відділу ГВ ЗНД УСБУ у Львівській області ОСОБА_10 про виявлення кримінального правопорушення від 27.02.2024;

- рапорт заступника начальника Управління УСБУ у Львівській області ОСОБА_11 від 12.03.2024, щодо виконання доручення слідчого в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 29.02.2024 за №42024142410000068;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_9 від 12.03.2024, від 15.04.2024, від 02.07.2024, від 05.08.2024 та від 09.08.2024 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

- протоколи допиту свідка ОСОБА_8 від 12.03.2024 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення;

- протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.04.2024, аудіо-відео контролю особи ОСОБА_5 , якими зафіксовані розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо організації незаконного перетину кордону;

- протоколи про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою ОСОБА_5 та ОСОБА_9 від 15.04.2024, яким зафіксовано зустрічі ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;

- протокол ідентифікації та огляду грошових коштів (несправжніх/імітаційних засобів) від 09.08.2024;

- протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 08.08.2024;

- протокол затримання ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення від 09.08.2024;

- протокол огляду місця події від 09.08.2024 та опис вилученого майна в ході проведення такого,

вважаю, обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_5 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі, на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинене ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, незаконно перетнути державний кордон) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання. Водночас, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також, слідчим суддею враховується те, що як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 виключений з військового обліку, має право перетину державного кордону, а обставини кримінального правопорушення в якому пред`явлено підзору свідчать про наявність ризику переховування та втечі, в тому числі за межі території України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що свідками у даному кримінальному провадженні є особи, анкетні дані якого відомі підозрюваному ОСОБА_5 . Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, встановлення можливих інших осіб причетних до кримінального правопорушення, тому ОСОБА_5 має реальну можливість спілкуватись із свідками і впливати на них у кримінальному провадженні, шляхом їх переконання, схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань. Крім цього, на даний час не встановлено всіх свідків та осіб, які можуть бути причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення та не допитано їх, показання яких мають важливе значення для встановлення всіх обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Також суд вважає доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення з корисливим мотивом, не має офіційних джерел доходів. При оцінці наявності даного ризику слідчий суддя враховує, що у підозрюваного не має достатніх стримуючих факторів, які б могли вплинути на його поведінку, зважаючи на характер та обставини злочину, у якому він підозрюється. Крім того, як стверджує сторона обвинувачення, в автомобілі ОСОБА_5 вилучено велику кількість документів сторонніх людей, зокрема копій паспортів, військових квитків, грошові кошти в іноземній валюті невідомого походження, а тому орган досудового розслідування перевірятиме його причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Таким чином прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного, його вік, незадовільний стан здоров`я, гіпертонічну хворобу II ст., наявність у нього двох вищих освіт, в тому числі юридичної, його сімейний та матеріальний стан, а саме те, що ОСОБА_5 одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні підозрюваний, ні його дружина не мають офіційного джерела доходу, утримує сім`ю отримуючи дохід від купівлі-продажу автомобілів привезених зі США, раніше не судимий, має зареєстроване та постійне місце проживання у м. Львові, а також те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Враховуючи сукупність наведених обставин, особу підозрюваного, та те, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Покликання сторони захисту на необґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження, та спростовуються вище наведеними доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання. Питання ж доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Твердження адвоката ОСОБА_4 про неврахування стороною обвинувачення наявності в ОСОБА_5 ряду хронічних захворювань, серед яких захворювання серцево-судинної системи, є безпідставними, оскільки це не є беззаперечною підставою для обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Згідно з п. 2.5 Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним Наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця.

Відповідно до п. 2.7 зазначеного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров`я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Враховуючи вищевказані норми закону, особи, які перебувають під вартою, та є хворими, отримують медичну допомогу в амбулаторних умовах в медичних частинах слідчих ізоляторів.

Отже, ОСОБА_5 перебуваючи під вартою, не позбавлений можливості у будь-який час звернутися до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця.

Жодних даних, котрі б свідчили про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в закладі тимчасового обмеження волі матеріали клопотання не містять та такі не були надані стороною захисту.

Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, при цьому строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно протоколу затримання від 09.08.2024, ОСОБА_5 був затриманий 09.08.2024 о 16 годині 25 хвилин в порядку ст. 208 КПК України, а тому строк тримання під вартою слід обчислювати із вказаного моменту.

Окрім цього, за приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, бере до уваги обставини кримінального провадження, суму грошових коштів, які підозрюваний мав намір отримати за організацію незаконного перетину кордону в сумі 19 000 євро, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , який хоч офіційно і не працює, та займається перепродажем автомобілів, а за результатами його особистого обшуку вилучено 3600 доларів США його особистих коштів, та вважає за необхідне визначити заставу - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки, та не порушує права підозрюваного, підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним або заставодавцем внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193-194, 196, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - задоволити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 16 год. 25 хв. 07.10.2024, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 /двісті сорок дві тисячі двісті сорок/ гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, тобто до 10.10.2024:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

2) не відлучатися із Львівської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, в провадженні яких перебуватиме дане кримінальне провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утриматися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та направити начальнику державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 12.08.2024.

Слідчий суддя ОСОБА_1