Ухвала суду № 120931951, 08.08.2024, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1343/24

Провадження №2/195/371/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" серпня 2024 р. с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Колодіна Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В :

до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства.

Суд вважає, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж.

Однак, позовна заява подана без додержання вимог, викладених уст. 175 ЦПК України, а саме:

- позивачем не надано доказів, що засвідчують походження дитини заявниці від померлого та визнання батьківства, а саме: листи, заяви, анкети, спільні сімейні фото, пояснення свідків та родичів померлого; доказів того, що померлий визнавав себе батьком; сумісного проживання; інші документи;

- позивачем не вказано коло спадкоємців, оскільки встановлення факту батьківства може вплинути на права та обов`язки заінтересованих осіб, які не були залучені до участі у цій справі;

- зі змісту позовної заяви є незрозумілим яке відношення до спірних правовідносин має громадянка ОСОБА_3 ;

- не надано доказів того, що громадянка ОСОБА_2 є матір`ю померлого ОСОБА_4 .

Крім того, позовна заява містить посилання на мету встановлення батьківства, якою є реалізація спадкових справ сином ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_4 .

Однак, ухвала Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , в інтересах яких діє представник адвокат Івахненко Олександр Олександрович, заінтересовані особи: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства, містить обгрунтування вимог заявника, якими є отримання одноразової грошової допомоги після смерті ОСОБА_4 , а також спадкові права та обов?язки інших спадкоємців.

Як роз`яснено у пункті 15постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Зазначене кореспондується з пунктом 7постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зіст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачу слід визначитися із колом третіх осіб у цій справі, на права та обов`язки яких вплине прийняте судом рішення.

При цьому заявнику слід врахувати, що суб`єктний склад заінтересованих осіб у справі визначається в залежності від мети встановлення факту (відділ соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; нотаріальну контору, спадкоємців - близьких родичів покійного (батьків, братів, сестер, дітей тощо), тобто осіб, які є спадкоємцями померлого за заповітом або за законом, оскільки встановлення факту батьківства померлого впливає на права та обов`язки інших спадкоємців.

У разі встановлення факту батьківства з метою отримання одноразової грошової допомоги за загиблого батька-військовослужбовця третьою особою необхідно залучати Міністерство оборони України, оскільки порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України в період воєнного стану визначено наказом Міністра оборони України від 25 січня 2023 року №45.

Крім того, позовна заява містить посилання на висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, який є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини.

Так, позовні вимоги не містять посилання на проведення медичного дослідження трупа та яким медичним закладом проведено, тобто, відсутня інформація у якому медичному закладі були відібрані зразки для здійснення судової генетичної експертизи, де зберігаються до теперішнього часу (строк зберігання 3 роки).

Крім того, суду надано копія довідки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_7 про то, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, суду надано копії сповіщення сім`ї начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_7 № 73 від 09.11.2023 року про то, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у передмісті населеного пункту Кліщіївки, Бахмутського району, Донецької області.

Однак, вищевказані документи не можуть достеменно підтверджувати смерть особи, оскільки відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), про факт державної реєстрації смерті реєстратор видає заявнику, який звернувся за реєстрацією смерті, свідоцтво про державну реєстрацію смерті на підставі актового запису цивільного стану, складеного в електронному вигляді та на паперовому носії, у повній відповідності до нього, а також витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Івахненко Олександр Олександрович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Томаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту батьківства - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позову без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк він виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо ж позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:Л. В. Колодіна