Ухвала суду № 120929542, 29.07.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/879/24

Провадження № 2/302/295/24

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2024 р. смт. Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (місце реєстрації за адресою, зазначеною у позові: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області (ЄДРПОУ - 26535187, адреса місцезнаходження: вул.Степана Бандери буд.18 м.Калуш Івано-Франківської області), про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

26.06.2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області поштовим зв`язком надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав. У пред`явленому позові позивачка просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.06.2024 року судом на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України оформлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та 27.06.2024 отримана інформація за .№665758, з якої вбачається, що відомості про громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.

28.06.2024 року судом направлено запит до реєстратора територіальної громади відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місця проживання громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.07.2024 року на вказаний запит, Міжгірським районним судом Закарпатської області отримана відповідь Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області за вих.№16-06/1110 від 05.07.2024 про те, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно реєстру територіальної громади Міжгірської селищної ради за адресою: АДРЕСА_3 не обліковується.

11.07.2024 року Міжгірський районний суд Закарпатської області звернувся із запитом до керівника Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

19.07.2024 року на вказаний запит, судом отримана відповідь з Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області за вих.№2101.4.3-6357/2101/3-24 від 18.07.2024 про те, що за наявними обліками ГУ ДМС у Закарпатській області значиться громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 13.02.2008 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що додані до неї, вважаю за необхідне залишити позов ОСОБА_1 без руху, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються ; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них ; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи вказане, позивачу необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог ч.2,5,8 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України.

Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до приписів ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Втім, позовна заява не містить зазначення доказів щодо ухилення батька від виконання покладених на нього обов`язків.

Замість зазначення конкретних для даної справи обставин, вказано лише загальні правові норми, в позовній заяві відсутнє викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Позивач як на підставу позбавлення батьківських прав батька вказує, що відповідач впродовж тривалого часу ухиляється від обов`язків щодо виховання, не проявляє до неї інтересу, дитину ігнорує, вихованням та утриманням сина не займається, не піклується про його здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально не допомагає у лікуванні сина, з сином не бачиться. При цьому, позивач чітко не вказує період, з якого часу відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов"язків, також позивач не зазначає докази, що підтверджують вказані обставини, а також факту умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, тобто винної поведінки, у позові, окрім слів позивача, відсутні дані з приводу того, чи звертався позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов`язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача.

В позовній заяві не зазначено, які докази доводять, що позбавлення батьківських прав одного з батьків призведе до покращення життя неповнолітньої дитини.

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Враховуючи, вимоги процесуального законодавства позивач зобов`язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Сторони та інші учасники судового розгляду повинні подати докази у справі безпосередньо до суду разом із поданням відповідних заяв по суті. Порядок та строки подання доказів та копій доказів визначено статтею 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Вказані судом недоліки перешкоджають прийняттю заяви до судового розгляду, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати позивачці строк для усунення вищезазначених недоліків.

Згідно з вимогами ч 1, 2, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається та зазначено вище, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості відкрити провадження у даній справі та направили належному відповідачеві позовну заяву з додатками до позову за відповідною належною адресою зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає у необхідності долучення уточненої позовної заяви із зазначенням чітких та повних анкетних даних належного відповідача у справі, його місцезнаходження (зареєстроване та фактичне місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також долучення позивачем до позовної заяви доказів, що підтверджують вказані у позові обставини.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також необхідно зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

За таких обставин, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, запропонувавши позивачці протягом десяти днів з дня надходження цієї ухвали усунути вищевказані недоліки щодо оплати судового збору у повному обсязі та уточнення заявлених нею позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Калуської міської ради Івано-Франківської області, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.

Надати позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачці, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачці.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО

Закарпатської області