Рішення № 120925246, 30.07.2024, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 рокуСправа № 912/1253/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Колісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1253/24 від 03.06.2024

за позовом: Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури, код ЄДР 02910025, провулок Степана Бандери, 7, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., 27100 в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація, код ЄДР 00022543, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідача 1.: Тишківської сільської ради, код ЄДР 04365827, вул. Центральна, 3, с. Тишківка, Новоукраїнський район, Кіровоградська обл., 27013

відповідача 2.: Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області, код ЄДР 04055110, вул. Соборна, 59, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., 27100

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - ДП "Ліси України"), код ЄДР 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601

про визнання недійсним розпорядження та скасування державної реєстрації земельної ділянки,

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури - Лагода О.В., посвідчення № 075371 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача 1. - участі не брали;

від відповідача 2. - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено перерву до 12:30 - 30.07.2024.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Кіровоградська обласна державна адміністрація до Тишківської сільської ради, Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області з вимогами:

1. Залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034, вул. Шота Руставелі, 9А, м. Київ, 01601).

2. Визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №313-р від 07.11.2013 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Добровеличківського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 площею 33,1249 га.

3. Скасувати вчинену 18.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, площею 33,1249 га.

4. Стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 6056,00 грн, отримувач Кіровоградська обласна прокуратура (ЄДРПОУ 02910025) розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку -Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025.

5. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Кіровоградську обласну прокуратуру.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що проведена у 2013 році інвентаризація земель на території Тишківської сільської ради та державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, яка перебувала та перебуває у постійному користуванні ДП "Оникіївське лісове господарство", а нині ДП "Ліси України", з викладених у позові причин, мала наслідком спочатку незаконну зміну категорії земель на сільськогосподарського призначення та у майбутньому правовим підґрунтям для зміни форми власності з державної на комунальну, право розпорядження якою за законом надано органу місцевого самоврядування - Тишківській сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Таким чином, розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, затверджено з порушенням закону, внаслідок чого в односторонньому та позасудовому порядку незаконно вилучено поза волею держави в особі належного розпорядника - Кабінету Міністрів України спірну земельну ділянку в межах її накладення на землі державного лісового фонду з земель лісогосподарського призначення зі зміною її категорії та цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Ухвалою від 03.06.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/1253/24, ухвалив справу №912/1253/24 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.07.2024 - 14:30, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ДП "Ліси України", встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

10.06.2024 до господарського суду, в межах строку, встановленого судом, від третьої особи надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача (в порядку ст. 168 Господарського процесуального кодексу України), відповідно до яких позовну заяву Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області у справі №912/1253/24 просить задовольнити у повному обсязі.

Крім того, 10.06.2024 третьою особою подано до суду заяву №1031/22.14-2024 від 05.06.2024 з проханням судове засідання призначене на 02.07.2024 та подальший судовий розгляд справи проводити без участі представника ДП "Ліси України"; з`явитись в судове засідання до Господарського суду Кіровоградської області не мають можливості; позовну заяву Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області №912/1253/24 просить задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 02.07.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.07.2024 - 11:00 год.

29.07.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 29.07.2024 про розгляд справи без участі, відповідно до якої Кіровоградська обласна державна адміністрація підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві Першого заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури та просить суд задовольнити їх у повному обсязі, також просить розгляд справи по суті здійснити без участі представника позивача.

Відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідачі та третя особа належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується довідками Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 30.07.2024 за відсутності представників сторін та третьої особи.

Прокурор у судовому засіданні 30.07.2024 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив таке.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9937920002024 земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 площею 33,1249 га розташована на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.04.2024 відомості про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку за кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 відсутні.

Державну реєстрацію земельної ділянки здійснено 18.10.2013 відділом Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, розробник - Державне підприємство "Кіровоградський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою".

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Тишківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області складена на підставі розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації від 22 серпня 2013 року №211-р, наказу головного управління Держземагенства у Кіровоградській області від 14 серпня 2013 року №11, договору №9807 від 10 жовтня 2013 року з Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області.

Замовником робіт з інвентаризації є Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області.

Вказана технічна документація погоджена Управлінням Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області та затверджена розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації №313-р від 07.11.2013 "Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів)" у розрізі сільських рад Добровеличківського району та у Додатку до вказаного розпорядження Тишківська сільська рада визначена за порядковим номером 17, кількість проінвентаризованих ділянок 61, площею 1156,0753 га.

Відповідно до змісту цієї Технічної документації, її описової частини та графічних матеріалів земельна ділянка з інвентаризаційним номером 22 площею 33,1249 га віднесена до земель сільськогосподарського призначення багаторічних насаджень (код цільового призначення 01).

Отримані за результатами інвентаризації земель відомості, у тому числі, щодо земельної ділянки площею 33,1249 га 18.10.2013 Відділом Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області зареєстровані у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 3521786000:02:002:9100.

Водночас, за повідомленням ДП "Оникіївське лісове господарство" (на даний час філія "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України") земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 знаходиться в постійному користуванні філії "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України", на ній зростають лісові культури ясен звичайний та акація біла, віком 40 років.

За твердженням прокурора Філією "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України" та ДП "Оникіївське лісове господарство" не надавалися погодження на вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель лісогосподарського призначення та на зміну її цільового призначення.

За доводами прокурора, зазначене підтверджується проектом відведення Оникіївському державному лісогосподарському підприємству об`єднання "Кіровоградліс" в постійне користування ділянок лісового фонду, які перейшли в відання селищної та сільських рад у зв`язку з реорганізацією КСП в Добровеличківському районі та з того часу не вилучалися з фактичного користування.

Також зазначене підтверджується проектами організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївський лісгосп", а саме проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївський лісгосп Тишківського лісництва (таксаційний опис) за 2010 рік (в цих матеріалах земельна ділянка мала номер кварталу 116 виділ 2) та проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївський лісгосп Тишківського лісництва (таксаційний опис) за 2020 рік (земельна ділянка квартал 165 виділ 1).

Крім того про наявність лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 свідчать дані карти програмного комплексу Державний земельний кадастр та дані супутникової навігації у вигляді аерофотознімків та сателітних знімків програм Google Earth.

Також, Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" проведено кореляцію (співвідношення, накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 із землями лісогосподарського призначення ДП "Оникіївське лісове господарство", за результатами якого земельна ділянка за вказаним кадастровим номером, згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 року, має частковий перетин із землями лісогосподарського призначення (квартал 165 Тишківського лісництва), орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 з межами кварталу 165 Тишківського лісництва становить 11,1184 га із загальної площі земельної ділянки 33,1249 га.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що на час прийняття рішення щодо проведення та затвердження матеріалів інвентаризації земель на території Тишківської сільської ради та формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, вона перебувала у складі земель лісогосподарського призначення право постійного користування якою здійснювалося державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством.

На час проведення інвентаризації земель Тишківської сільської ради та формування залісненої спірної земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення, Державне лісогосподарське підприємство, як постійний користувач спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, добровільно не відмовлялося від вказаних земель, а Кіровоградською обласною державною адміністрацією відповідного рішення про вилучення лісів для нелісогосподарських потреб не приймалося після набуття з 27.05.2021 повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення, у тому числі щодо їх вилучення.

За твердженням прокурора, земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована, що дасть можливість відновити стан земельних ділянок, що існував до порушення та усунути перешкоди власнику - державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації в майбутньому створити нові об`єкти земельних відносин з іншими межами та цільовим призначенням, зареєструвати речове права власності та похідні речові права на вказану земельну ділянку.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно з вимогами ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність має бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 07.12.2018 у справі №924/1256/17).

Статтею 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України (далі - ЛК України) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

З огляду на зазначене, землі лісового фонду за особливостями свого цільового призначення і правового режиму не можуть використовуватися для ведення сільського господарства.

З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

При цьому, незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та безпідставна зміна їх цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення зі зміною форми власності та державного розпорядника таких земель, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права в країні.

Зокрема, такі дії порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

З дня набрання чинності п. 24 Перехідних положень ЗК України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств продовжують перебувати у державній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Таким чином, на даний час Кіровоградська обласна державна адміністрація, відповідно до ст. 84, 122, 149 ЗК України, є розпорядником земельних ділянок лісогосподарського призначення державної власності.

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дають підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Відповідно до ст. 319, 386 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 17 ЦК України передбачено, що орган державної влади здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

Враховуючи викладене, Кіровоградська обласна державна адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду, однак заходів до усунення порушень законодавства не вжито.

Новоукраїнською окружною прокуратурою 01.05.2024 скеровано до Кіровоградської обласної державної адміністрації повідомлення щодо направлення позову до суду.

При цьому, облдержадміністрацією взагалі не вжито інших заходів на захист інтересів держави, які є очевидними й очікуваними за даних обставин.

Позиція позивача засвідчила не тільки той факт, що заходи на захист інтересів держави відносно спірної земельної ділянки ним не вживатимуться, а й викликала цілком обґрунтований сумнів у тому, що вони взагалі заплановані та/або проводитимуться у майбутньому.

Враховуючи, що спірна ділянка відноситься до земель державного лісового фонду та перебуває під особливою охороною держави, невжиття Кіровоградською облдержадміністрацією протягом розумного строку після отримання повідомлення про наявність порушень інтересів держави заходів до їх поновлення є підставою для звернення прокурора до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Крім того, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №903/129/18, сам факт незвернення до суду відповідного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, в постанові Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №920/839/20 визначено, що якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації та наявність підстав для представництва інтересів держави.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Про намір звернутися до суду з позовною заявою прокуратурою на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Кіровоградську обласну державну адміністрацію листом - повідомленням №53-2186ВИХ-24 від 01.05.2024.

Вирішуючи спір, господарський суд враховує таке.

Відповідно до ст. 19 ЗК України (тут та далі за текстом в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за основним цільовим призначенням землі України поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно - заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей (ст. 22 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства (ст. 55 ЗК України).

Згідно з ст. 5 ЛК України (тут та далі за текстом в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

До лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара (ст. 4 ЛК України).

Право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (ст. 16-17 ЛК України).

Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ст. 142 ЗК України).

Порядок вилучення земельних ділянок регламентовано ст. 149 ЗК України, за частиною дев`ятою якої (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України вилучає, зокрема, земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ліси для нелісогосподарських потреб.

Вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (п. "б" ч. 1 ст. 164 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на момент виникнення спірної земельної ділянки, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України "Про землеустрій").

Частинами 1 та 7 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, а зміна цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Крім того, ст. 57 ЛК України визначено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями. У разі прийняття рішення щодо зміни цільового призначення земельних лісових ділянок обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.

Отже, порядок зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення чітко визначений законом, так само як і наслідки порушення цього порядку.

Так, у ст. 21 ЗК України зазначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Проведення державної реєстрації земельної ділянки визначається Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами ст. 9 Закону України "Про державний земельний кадастр" (в редакції на час реєстрації спірної земельної ділянки) Державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам.

У ст. 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що до Державного земельного кадастру включаються відомості щодо цільового призначення земельної ділянки (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) та складу угідь.

Відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру (в діючій редакції) внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у п. 24 цього Порядку, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, обраним за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості, шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги (п. 116).

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження документації із землеустрою (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Статтею 21 ЗК України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про Державний земельний кадастр" ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 7 вказаного Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, віднесено: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів, із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Держгеокадастр України.

Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 391 ЦК України визначено право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України способами захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Статтею 155 ЗК України унормовано, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 393 ЦК України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Нескасований (невизнаний недійсним) акт породжує негативні правові наслідки, пов`язані з реалізацією незаконного акта. У зв`язку з цим виникає необхідність відновити становища, яке існувало до видання цього акта, в усіх правовідносинах.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №361/2965/І 5-а, від 09.11.2021 у справі №542/1403/17, від 23.11.2023 №684/691/18).

Як встановлено судом, на час інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 вказана земельна ділянка перебувала у складі земель лісогосподарського призначення та в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства.

При цьому, Філією "Оникіївське лісове господарство" ДП "Ліси України" та ДП "Оникіївське лісове господарство" не надавалися погодження на вилучення частини земельної ділянки лісогосподарського призначення із земель лісогосподарського призначення та на зміну її цільового призначення.

Так, згідно з інформацією філії "Оникіївське лісове господарство" від 05.04.2024 вищевказана земельна ділянка надана в постійне користування державному підприємству "Оникіївський лісгосп" розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 01.02.2000 №57-р "Про заходи щодо створення захисних лісових насаджень на території області".

Вищевказане підтверджується проектом відведення Оникіївському державному лісогосподарському підприємству об`єднання "Кіровоградліс" в постійне користування ділянок лісового фонду, які перейшли у відання селищної та сільських раду зв`язку з реорганізацією КСП в Добровеличківському районі та з того часу не вилучалися з фактичного користування.

Також приналежність вказаної земельної ділянки до земель лісового фонду підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївський лісгосп Тишківського лісництва (таксаційний опис) за 2010 рік (в цих матеріалах земельна ділянка мала номер кварталу 116 виділ 2) та проектом організації та розвитку лісового господарства ДП "Оникіївський лісгосп Тишківського лісництва (таксаційний опис) за 2020 рік (земельна ділянка квартал 165 виділ 1).

Про наявність лісових насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 свідчать дані карти програмного комплексу Державний земельний кадастр та дані супутникової навігації у вигляді аерофотознімків та сателітних знімків програм Google Earth.

Також, Державним підприємством "Харківська державна лісовпорядна експедиція" ВО "Укрдержліспроект" проведено кореляцію (співвідношення, накладання) земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 із землями лісогосподарського призначення ДП "Оникіївське лісове господарство", за результатами якої земельна ділянка за вказаним кадастровим номером, згідно матеріалів лісовпорядкування 2017 року, має частковий перетин із землями лісогосподарського призначення (квартал 165 Тишківського лісництва), орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 з межами кварталу 165 Тишківського лісництва становить 11,1184 га із загальної площі земельної ділянки 33,1249 га.

Вперше земельна ділянка, якій у 2013 році присвоєно кадастровий номер 3521786000:02:002:9100 облікована як землі лісогосподарського призначення за результатами надання в користування ДП "Оникіївський лісгосп" на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 01.02.2000.

Інформація про це міститься в Проекті відведення Оникіївському державному лісогосподарському підприємству об`єднання "Кіровоградліс" в постійне користування ділянок лісового фонду, які перейшли з відання селищної та сільських рад у зв`язку з реорганізацією КСП в Добровеличківському районі Кіровоградської області та з того часу не вилучалися з фактичного користування.

За правилами ст. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, (набули чинності 29.03.2006), до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Тож, на час прийняття рішення щодо проведення та затвердження матеріалів інвентаризації земель на території Тишківської сільської ради та формування спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, вона перебувала у складі земель лісогосподарського призначення право постійного користування якою здійснювалося державним спеціалізованим лісогосподарським підприємством.

Отже проведена у 2013 році інвентаризація земель на території Тишківської сільської ради та державна реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, яка перебувала та перебуває у постійному користуванні ДП "Оникіївське лісове господарство", а нині ДП "Ліси України", мала наслідком спочатку незаконну зміну категорії земель на сільськогосподарського призначення та у майбутньому правовим підґрунтям для зміни форми власності з державної на комунальну, право розпорядження якою за законом надано органу місцевого самоврядування - Тишківській сільській раді Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Таким чином, розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації про затвердження технічної документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, затверджено з порушенням закону, внаслідок чого в односторонньому та позасудовому порядку незаконно вилучено поза волею держави в особі належного розпорядника - Кабінету Міністрів України спірну земельну ділянку в межах її накладення на землі державного лісового фонду з земель лісогосподарського призначення зі зміною її категорії та цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення.

За змінами внесеними до ст. 122 ЗК України Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423 -XI від 28.04.2021, починаючи 27.05.2021 розпорядником земель державної власності за межами населених пунктів для всіх потреб є обласні державні адміністрації.

Наразі, власник земель лісогосподарського призначення, які продовжують перебувати у користуванні державного лісогосподарського підприємства, позбавлений можливості розпоряджатися і користуватися ними відповідно до вимог чинного законодавства, а отже вбачається порушення інтересів держави у сфері охорони і раціонального використання земель лісогосподарського призначення, які підлягають судовому захисту.

Прокурором обрано спосіб захисту порушених інтересів держави у спірних правовідносинах, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України, 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, а саме визнання недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації в частині та скасування державної реєстрації ділянки як об`єкту цивільних прав.

Звернення до суду з позовом спрямоване на захист цивільних прав держави на земельні ділянки, права держави щодо яких виникли відповідно до вимог земельного законодавства та збереглись за державою і у встановленому законом порядку не припинялись, є таким, що спрямоване на усунення порушень, які не пов`язані з позбавленням права володіння.

У спорах, в яких правовий титул держави, державних спеціалізованих лісогосподарських підприємств, установ чи організацій не припинявся, для належного розмежування віндикаційного та негаторного позовів необхідно встановити та підтвердити належними доказами факт оформлення речових прав держави на предмет спору.

У випадку, якщо право власності держави та відповідний правовий титул на момент порушення та звернення до суду з позовом є чинним - таке порушення може розглядатись як не пов`язане з позбавленням володіння, а позов про усунення перешкод у реалізації правомочностей користування та розпорядження є негаторним.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

Право розпорядження спірною земельною ділянкою з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, що зареєстрована у держаному земельному кадастрі, як землі сільськогосподарського призначення, на час звернення до суду в силу вимог п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України належить Тишківській сільській раді, що створює можливість для цього органу використовувати їх на власний розсуд, у тому числі, передати фізичним чи юридичним особам у власність чи користування.

Таким чином, розпорядженням голови Добровеличківської районної державної адміністрації про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, затверджено з порушенням закону, внаслідок чого в односторонньому та позасудовому порядку незаконно вилучено поза волею держави в особі належного розпорядника - Кабінету Міністрів України спірну земельну ділянку в межах її накладення на землі державного лісового фонду з земель лісогосподарського призначення зі зміною її категорії та цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином, спірне розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації суперечить вимогам закону та порушує інтереси держави, що є підставою для визнання його недійсним в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, на підставі якої сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 накладається на землі державного лісового фонду, а отже не може відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.

Водночас, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі державного лісового фонду будуть рахуватися у їх складі як землі сільськогосподарського призначення, що суперечить вимогами земельного законодавства.

Суд враховує, що державну реєстрацію земельної ділянки 3521786000:02:002:9100 здійснено 18.10.2013 відділом Держземагенства у Добровеличківському районі.

Однак, державна реєстрація вказаної земельної ділянки, внаслідок якої змінено цільове призначення землі із лісогосподарського на сільськогосподарське призначення порушує права та охоронювані законом інтереси власника - держави Україна в особі уповноваженого державного органу Кіровоградської обласної державної адміністрації та є перешкодою у належному користуванні та розпорядженні цим майном.

Тому, без скасування державної реєстрації вказаної земельної ділянки, землі державного лісового фонду будуть рахуватися у її складі як землі сільськогосподарського призначення.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 не може існувати у встановлених межах, її державна реєстрація повинна бути скасована, що дасть можливість відновити стан земельних ділянок, що існував до порушення та усунути перешкоди власнику - державі в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Таким чином, з метою поновлення інтересів держави, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 підлягає скасуванню.

Крім того на виконання постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17.07.2020 утворено Новоукраїнський район, до складу якого увійшов і Маловисківський район. Відповідно й повноваження Добровеличківської районної державної адміністрації припинено 13.08.2021.

Відповідно до вимог Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1321 від 16.12.2020 перехід майна, майнових прав та обов`язків райдержадміністрацій, що припиняються, до райдержадміністрацій новоутворених районів здійснюється у разі існування райдержадміністрації в адміністративному центрі новоутвореного району та приєднання до неї райдержадміністрацій, що припиняються, ліквідованих районів - з дня затвердження передавального акта комісії з реорганізації.

Добровеличківська районна державна адміністрація припинена, до Новоукраїнської районної державної адміністрації перейшли всі її права та обов`язки на відповідній території.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.05.2021 проведено державну реєстрацію припинення Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області на підставі рішення щодо реорганізації; дані про юридичних осіб-правонаступників: Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055110.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, позов прокурора підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України суд покладає судовий збір за подання позову на відповідача 1., оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження голови Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №313-р від 07.11.2013 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності (за межами населених пунктів) на території Добровеличківського району Кіровоградської області, в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації та формування земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100 площею 33,1249 га.

Скасувати вчинену 18.10.2013 у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3521786000:02:002:9100, площею 33,1249 га.

Стягнути з Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код ЄДР 04055110, вул. Соборна, 59, м. Новоукраїнка, Кіровоградська обл., 27100) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (код ЄДР 02910025, проспект Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025) судовий збір в сумі 6 056,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити учасникам справи.

Повне рішення складено 09.08.2024.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.