Рішення № 120925089, 09.08.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.08.2024Справа № 905/587/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

за позовом Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Чернігів, вул. Магістратська 7, ідентифікаційний код 04062015)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" (04060, м. Київ, вул. Ризька, 73Г, оф.7/3, ідентифікаційний код 42726537)

про стягнення 2 533, 56 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Чернігівської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евередж Трейд" (нове найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пренто Актив") про стягнення 2 533,56 грн, з яких: 2 240 грн - заборгованість, 181,56 грн - пеня, 112,00 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю №09/09-1 від 09.08.2022 в частині видачі товару (дизельне паливо Євро 5) на АЗС, визначених у договорі, а тому попередньо сплачені позивачем кошти в сумі 2 240,00 грн підлягають поверненню. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 181,56 грн пені та 112,00 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2024 вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

07.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Виконавчого комітету Чернігівської міської ради.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи №905/587/24 між суддями вказану позовну заяву передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви Виконавчого комітету Чернігівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пренто Актив 24" про стягнення 2 533,56 грн до повернення із Господарського суду Донецької області матеріалів справи №905/587/24, оформлених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України.

20.05.2024 матеріали позовної заяви №905/587/24 повернулись до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 залишено позовну заяву Виконавчого комітету Чернігівської міської ради без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

06.06.2024 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв`язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами першої та другої статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 11.06.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.

Згідно з новою редакцією частин п`ятої, восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи", який набрав чинності 04.11.2023.

Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2024, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення від 23.06.2024 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 11.06.2024.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

09.08.2022 за результатами проведення закупівлі №UA-2022-07-27-003478-a, між Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евередж Трейд" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю №09/09-1 (далі - договір), за умовами пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця товар у необхідній кількості за визначеним предметом закупівлі Дизельне паливо Євро 5 (ДК 021:2015 091300009 Нафта і дистиляти) (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талони/скретч-картки/бланки дозволу номіналом 10, 20 літрів, терміном дії не менше 1 року) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 р.

Згідно пункту 1.4. договору кількість товару та вартість одиниці товару визначено сторонами в Специфікації, що надана в Додатку 1 до цього договору.

За умовами пункту 3.1. договору сума цього договору становить 168 000, 00 грн, в т.ч. ПДВ (7%): 10 990, 65 грн.

Специфікацією (Додаток 1 до договору) погоджено поставку товару - Дизельне паливо Євро 5 у кількості 3000 л за ціною 56, 00 грн з ПДВ; загальна вартість договору 168 000, 00 грн.

Оплата вартості товару, як визначено пунктом 4.1. договору, здійснюється покупцем в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Розрахунки здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунків та накладних шляхом безготівкової оплати (пункт 4.3. договору).

Як вказано в пункті 4.7. договору, сторони домовились, що покупець у разі необхідності може здійснити попередню оплату товару на наступних умовах:

Оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті Україні в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування кошів на рахунок постачальника.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії товару, оплата якої здійснена на інші реквізити.

При ненадходженні оплати у термін, вказаний у зазначеному пункті договору постачальник здійснює поставку товару за цінами, які діють в день зарахування кошів за товар на розрахунковий рахунок постачальника з наступним переоформленням відповідного рахунку-фактури на оплату. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця, а договір з такої дати вважається розірваним.

Пунктом 5.1. договору сторони погодили строк поставки товару: протягом 10 календарних днів від дати укладення договору, а у разі попередньої оплати - не пізніше 30 календарних днів після здійснення оплати або до 31.10.2022, але не пізніше моменту припинення та / або скасування в Україні правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №2102-ІХ, згідно заявки замовника (у вигляді талонів/скретч-карток/бланків дозволу, об`єм партії палива визначається замовником самостійно).

Місце отоварювання талонів/скретч-карток/бланків дозволу - АЗС мережі «АВІАС» https://avias.ua/kartka-azs/ (пункт 5.2. договору).

Передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талону/скретч-картки/бланку-дозволу (пункт 5.3. договору).

Талон/скретч-картка/бланк дозволу не є засобом розрахунків/платежів між сторонами. Талон містить інформацію про вид і об`єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт покупця при наданні таких бланків на АЗС протягом терміну дії такого бланку (пункт 5.4. договору).

Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС через відсутність палива на АЗС, у зв`язку із воєнним станом, введеним в Україні 24.02.2022 (пункт 5.5. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (пункт 7.1. договору).

Пунктом 7.3. договору сторонами погоджено, що у разі затримки поставки/відпуску товару в обсязі, визначеному покупцем відповідно до пред`явлених на отримання товару паливних карток/талонів/бланків-дозволу, або заявці на їх отримання, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого товару чи вартості товару відповідно до непереданих паливних карток/талонів/бланків-дозволу за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором, а за прострочення понад 30 календарних днів постачальник, додатково, сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору, крім випадків, коли товар, вказаний у специфікації, не постачається покупцю у зв`язку з призупиненням або знаттям товару з реалізації/виробництва. У такому випадку постачальник повинен надати відповідні підтверджуючі документи (постанова суду, акт перевірки контролюючих органів, тощо).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2022, але не пізніше моменту припиненя та / або скасування в Україні правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 11.1. договору).

Покупець гарантує, що ним буде здійснено заправку автомобілів до закінчення терміну дії талону/скретч картки/бланку-дозволу (п. 12.2. договору).

На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печатками видаткові накладні №285 від 12.08.2022 на суму 84 000, 00 грн на поставку 1500 л та №314 від 25.08.2022 на суму 84 000, 00 грн на поставку 1500 л палива.

Також постачальником було надано покупцю специфікацію 1 на відпущення скретч-карток на нафтопродукти по купюрам до видаткової накладної №285 від 12.08.2022, а саме: Укр ДП 20 л, купюри - 20, кількість скретч-карток - 40, кількість літрів - 800 (з 304619308580 по 304619308619); Укр ДП 30 л, купюри - 30, кількість скретч-карток - 22, кількість літрів - 660 (з 304704261870 по 304704261889, 304704257298, 304704257299); Укр ДП 40 л, купюри - 40, кількість скретч-карток - 1, кількість літрів - 40 (304205022869) та специфікацію 1 на відпущення скретч-карток на нафтопродукти по купюрам до видаткової накладної №314 від 25.08.2022, а саме: Укр ДП 30 л, купюри - 30, кількість скретч-карток - 50, кількість літрів - 1500 (з 304704260530 по 304704260569, з 304704259810 304704259819).

На підставі виставлених рахунків на оплату №157 від 12.08.2022 та №174 від 25.08.2022 покупцем була здійснена оплата за дизельне паливо в загальній сумі 168 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №505 від 19.08.2022 на суму 84 000, 00 грн, №536 від 30.08.2022 на суму 84 000, 00 грн та банківською випискою по рахунку позивача.

Позивач зазначає, що 22.12.2023 водієві Виконавчого комітету Чернігівської міської ради було видано скетч-картку на дизельне паливо номіналом 40 літрів (304205022869), однак при спробі заправити службовий автомобіль на АЗС мережі «Авіас» даною скетч-карткою водієві було відмовлено (скетч-картка не сканувалась), про що працівниками позивача було складено акт від 22.12.2023.

Листами №1683/1-05/вих./01 від 25.12.2023 та №479/1-05/вих./01 від 06.03.2024 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Евередж Трейд з вимогою у відповідності до пунктів 5.2., 5.3. та 6.2. договору забезпечити відпуск дизельного палива по скретч-картці (304205022869) або обміняти її, однак зазначені листи не були вручені останньому, викладені в них вимоги залишені без відповіді та задоволення.

Позивач звертався до відповідача з листом №535/1-04/вих./01 від 22.03.2024, де, в черговий раз, вимагав у строк не пізніше 01.04.2024 забезпечити відпуск дизельного палива чи обміняти скретч-картку або повернути сплачену суму 2 240, 00 грн.

Вказаний лист залишений без відповіді і задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 2 240, 00 грн попередньої оплати за непоставлений товар.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 181, 56 грн пені та 112, 00 грн штрафу за порушення строків виконання зобов`язання.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлений обов`язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 5.3. договору сторонами погоджено, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талону/скретч-картки/бланку-дозволу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тобто, вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення строку (терміну) виконання зобов`язання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати.

Отже, за умовами пункту 5.3. договору обов`язок передати покупцю товар за цим договором виникає у момент пред`явлення талону/скретч-картки/бланку-дозволу.

Як встановлено судом, на підставі видаткової накладної №285 від 12.08.2022 разом зі специфікацією 1 позивачем було отримано, зокрема, скретч-картку 304205022869, яка підтверджує право покупця на отримання палива у кількості 40 літрів на суму 2 240, 00 грн.

Однак, доказів здійснення заправки автомобілів позивача на всю узгоджену у договорі кількість палива матеріали справи не містять.

При цьому, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи що факт здійснення позивачем попередньої оплати товару та відсутність факту поставки товару на всю суму договору підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 2240, 00 грн попередньої оплати.

У той же час, за висновками суду, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 181, 56 грн та штрафу у розмірі 112,00 грн.

Пунктом 7.3. договору сторонами погоджено, що у разі затримки поставки/відпуску товару в обсязі, визначеному покупцем відповідно до пред`явлених на отримання товару паливних карток/талонів/бланків-дозволу, або заявці на їх отримання, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від вартості непоставленого товару чи вартості товару відповідно до непереданих паливних карток/талонів/бланків-дозволу за кожен день затримки прострочення поставки товару за договором, а за прострочення понад 30 календарних днів постачальник, додатково, сплачує покупцю штраф у розмірі 5% від ціни договору, крім випадків, коли товар, вказаний у специфікації, не постачається покупцю у зв`язку з призупиненням або знаттям товару з реалізації/виробництва. У такому випадку постачальник повинен надати відповідні підтверджуючі документи (постанова суду, акт перевірки контролюючих органів, тощо).

Як вже зазначалося судом, згідно умов пункту 5.3. договору передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця талону/скретч-картки/бланку-дозволу, тобто в момент пред`явлення.

Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (талони/скретч-картки/бланки дозволу номіналом 10, 20 літрів, терміном дії не менше 1 року) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 р. (пункт 1.2. договору).

Позивач зазначає, що 22.12.2023 водієві Виконавчого комітету Чернігівської міської ради було видано скетч-картку на дизельне паливо номіналом 40 літрів (304205022869), однак при спробі заправити службовий автомобіль на АЗС мережі «Авіас» даною скетч-карткою водію було відмовлено (скетч-картка не сканувалась), про що працівниками позивача було складено акт від 22.12.2023.

Відповідно до частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі від 22.02.2024 у справі №915/1723/21, від 28.09.2023 у справі №910/19206/21, від 28.09.2022 у справі №910/1539/21 (910/9303/21) та від 18.05.2021 у справі №916/2255/18.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Відтак, враховуючи значний період часу після отримання позивачем скретч-картки №304205022869 - понад один рік на момент її пред`явлення 22.12.2023, цілком вірогідним є факт неможливості її просканувати та отримати дизельне паливо на АЗС в зв`язку з закінченням строку дії скретч-картки, більш вірогідних доказів зворотного матеріали справи не містять.

Тоді як, згідно пункту 12.2. договору покупець гарантує, що ним буде здійснено заправку автомобілів до закінчення терміну дії талону/скретч картки/бланку-дозволу.

Враховуючи викладене, за результатами оцінки наданих доказів, у суду відсутні підстави вважати, що в даному випадку мало місце порушення відповідачем зобов`язання щодо строку передачі товару покупцеві, та, відповідно, настання наслідків у вигляді можливості нарахування позивачем неустойки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів поставки товару у повному обсязі або доказів повернення позивачу здійсненої попередньої оплати, натомість позивачем не доведено суду факт порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо строку поставки товару.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕНТО АКТИВ 24" (04060, м. Київ, вул. Ризька, 73Г, оф.7/3, ідентифікаційний код 42726537) на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (14000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Чернігів, вул. Магістратська 7, ідентифікаційний код 04062015) грошові кошти у сумі 2 240 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 677 грн 15 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.08.2024.

Суддя Л.Г. Пукшин