Ухвала суду № 120923356, 25.06.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12725/24-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

провівши підготовче судове засідання на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №42023102070000335, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшов вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити провадження до судового розгляду, посилаючись на те, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог чинного КПК України, справа підсудна Печерському районному суду м. Києва.

Захисник ОСОБА_4 також вважала наявними підстави для призначення провадження до судового розгляду, оскільки справа підсудна Печерському районному суду м. Києва, підстав для закриття кримінального провадження та повернення обвинувального акта немає.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Обвинуваченому ОСОБА_5 головуючим роз`яснено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що не має клопотання про здійснення колегіального розгляду, бажав, щоб судовий розгляд здійснювався одноособово.

Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти призначення провадження до судового розгляду.

Головуючим роз`яснено потерпілому право до початку судового розгляду подати цивільний позов про відшкодування спричиненої злочином шкоди, позову подано не було.

Крім того, до суду звернулася ОСОБА_7 з клопотанням про повернення їй грошових коштів в сумі 32 000 доларів США (еквівалентна на момент вилучення сумі 1 077 000 грн), вилучених 16.11.2023 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи клопотання, зазначила, що вилучені грошові кошти вона отримала від продажу особистої власності, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2023. Зауважила, що вона не є учасником кримінального провадження, а вилучені грошові кошти не причетні до предмету досудового розслідування та фактичних обставин провадження.

Захисник ОСОБА_4 підтримала вказане клопотання, посилаючись на те, що вилучені грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_7 , отриманою від реалізації власної нерухомості, що підтверджується наданим договором купівлі-продажу квартири. Крім того, ОСОБА_5 ще на стадії досудового розслідування щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення та повністю відшкодував заподіяні збитки, врегулював питання з потерпілим, відтак статус речового доказу у вилучених грошей не впливає на необхідність їх подальшого утримання.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Прокурор заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що аналогічне клопотання вже розглядалося на стадії досудового розслідування, дозвіл на вилучення вказаного майна надано ухвалою слідчого судді, в подальшому ухвалою Київського апеляційного суду було накладено арешт на вилучені грошові кошти. Крім того, вказані грошові кошти визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні. З огляду на викладене, вважав клопотання ОСОБА_7 передчасним та таким, що підлягає розгляду після розгляду справи по суті.

Потерпілий ОСОБА_6 позиції щодо клопотання про повернення грошових коштів не висловив.

Інших клопотань сторонами в підготовчому судовому засіданні не заявлено.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, письмове клопотання ОСОБА_7 , суд приходить до наступного висновку.

Дане кримінальне провадження підсудне Печерському районному суду м. Києва відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України, підстав для направлення провадження для визначення підсудності судом не встановлено.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених частинами 1, 2 ст. 284 КПК України, або зупинення провадження, немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, відтак підстав для його повернення прокурору - немає.

З вказаних мотивів суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта.

Вирішуючи клопотання про повернення грошових коштів ОСОБА_7 , суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту клопотання, 16.11.2023 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено грошові кошти в сумі 32 000 доларів США.

Зазначене майно було визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження №42023102070000335 від 14.11.2023, а також постановою Київського апеляційного суду від 17.01.2024 у справі №758/13853/23 на нього накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Дослідження речових доказів здійснюється судом на етапі судового розгляду у відповідності до вимог ст. 357 КПК України.

Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Вказаному положенню також відповідає норма ст. 374 КПК України, згідно з якою, питання щодо речових доказів суд вирішує при постановленні вироку.

Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання ОСОБА_7 про повернення грошових коштів є передчасним, а питання про долю майна, визнаного речовим доказом, слід вирішувати за результатами судового розгляду кримінального провадження в цілому та безпосереднього вивчення і дослідження доказів сторін, та/або в залежності від результатів дослідження доказів, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

На стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні до ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Клопотання про зміну чи скасування застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави суду не надходило, та суд не вбачає таких підстав, у зв`язку з чим запобіжний захід слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 291, 314-316 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №42023102070000335, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.11.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва за участю прокурора, обвинуваченого, захисника та повідомленням потерпілого на 01 липня 2024 року о 14-00 год.

Судовий розгляд здійснювати одноособово, під головуванням судді ОСОБА_1 .

Клопотання ОСОБА_7 про повернення грошових коштів - залишити без задоволення.

На час судового розгляду застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1