Рішення № 120918657, 08.08.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 рокусправа № 380/7609/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп`як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; далі - Позивач) до Центрально - лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133; далі - Відповідач) з вимогами:

Визнати протиправними дій стосовно відмови ОСОБА_1 у перегляді довідки ВЛК від 08.07.2023 року № 3100/1 військової частини НОМЕР_2 та проведенні повторного медичного огляду комісією ВЛК Центрально військово лікарської комісії;

Зобов`язати Центральну військово лікарську комісію Збройних Сил України повторно провести ОСОБА_1 медичний огляд комісією Центральної військово лікарської комісії Збройних Сил України та вірно визначити придатність /непридатність або обмежену придатність враховуючи його захворювання та з вірним визначенням статей та пунктів Положення № 402.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача, оформленого у формі листа від 01.02.2024 року №598/9/1997, яким відмовлено в задоволенні скарги про перегляд довідки № 3100/1 Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 08.07.2023 року.

29.05.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Вказують, що жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження. Також зазначають, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Крім того, вказують, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою суду від 12.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_2 08.07.2023 складено довідку № 3100/1, у відповідності до якої позивача визнано придатним до військової служби на підставі статей 42г, 52в, 54в, 64в, 67г графи ІІ Розкладу хвороб.

18.01.2024 року позивачем подано до Центральної військово-лікарської комісії скаргу про скасування довідки № 3100/1 від 08.07.2023 року.

Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України, в межах повноважень, відповідно до Закону України Про звернення громадян, розглянуто звернення позивача щодо незгоди з постановою військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 08.07.2023 року № 3100/1 та листом від 01.02.2024 року №598/1997 повідомлено наступне.

«…Військово-лікарська експертиза у Збройних Силах України організована згідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян (військовослужбовців) на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби.

Медичний огляд військовослужбовців проводиться згідно вимог глави 6 розділу II Положення.

Діагнози Вам встановлено стаціонарно та амбулаторно.

Діагнози, які підтверджено на момент медичного огляду ВЛК, зазначено у довідці ВЛК.

Гіпертонічну хворобу І ст. Вам встановлено стаціонарно.

Цей діагноз зазначено у довідці ВЛК, але допущено технічну помилку: не зазначено пункт г статті 39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розкладу хвороб) (додаток 1 до Положення), що не змінює, вцілому, ступеню Вашої придатності до військової служби.

Діагноз F07.2, зазначений (під питанням) у консультативному висновку лікаря-консультанта клінічної психіатричної лікарні м. Слов`янськ від 23.06.2023, не підтверджено під час стаціонарного обстеження та медичного огляду ВЛК військової частини НОМЕР_2 .

За встановленим Вам діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 08.07.2023 № 3100/1 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

Відповідно до пункту 20.4 глави 20 розділу II Положення, у воєнний час за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, що передбачають індивідуальну оцінку придатності або обмежену придатність до військової служби осіб, які пройшли медичний огляд за графами II, III, ВЛК приймає постанову "Придатний до військової служби".

Відповідно до пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК.

Згідно вимог абзацу 7 пункту 1.10 глави 1 розділу II Положення, медичний огляд ВЛК військовослужбовців обов`язково проводиться у разі, коли за результатами медичного обстеження діагностовано захворювання (наслідки травми, поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють 1 непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.г '

Згідно наданих Вами копій медичних документів, захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, не вбачається.

Ураховуючи зазначене, підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 08.07.2023 № 3100/1 чи направлення Вас начальником ЦВЛК ЗС України на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

У разі погіршення стану здоров`я, Вам пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій Ви проходите службу, з метою направлення на лікування до закладів охорони здоров`я.

У разі Вашої незгоди з даним рішенням, відповідно до вимог частини другої статті 55 Конституції України та частини першої статті 16 Закону України Про звернення громадян, Ви маєте право на його оскарження безпосередньо у суді.».

Підставою даного спору є не врахування під час проходження позивачем ВЛК діагнозу як гіпертонічну хворобу. Так, у довідці № 3100/1 від 08.07.2023 встановлено невірні ступені, стадії хвороби, що фізично приводять позивача до неможливості проходження служби в ЗСУ.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, що відмови у перегляду довідки ВЛК від 08.07.2023 року № 3100/1 військової частини НОМЕР_2 , звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частини п`ятої статті 1 Закону № 2232 від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з частиною сьомої статті 1 Закону № 2232 виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону № 2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;

- установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів. (пункт 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК, лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402.

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах.

Пунктом 3.8 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 встановлено, що за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов: «Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»; «Обмежено придатний до військової служби»; «Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)»; «Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби»; «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»; «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Відповідно до пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402, на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

У даній справі позивач вважає протиправною відмову Центральної військово-лікарської комісії у перегляді довідки ВЛК від 08.07.2023 року № 3100/1 військової частини НОМЕР_2 в проведенні повторного медичного огляду комісією ВЛК Центральної військово-лікарської комісії не врахування наявністю у позивача діагнозу як гіпертонічну хворобу та діагнози які були встановлені при обстеженні (ст. 42, 52, 54, 61, 64, 67) встановлені невірні ступені, стадії хвороби.

Суд зазначає, що підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення №402 Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Так, у листі ЦВЛК від 01.02.2024 року №598/9/1997 було вказано, що діагнози, які підтверджено на момент медичного огляду ВЛК, зазначено у довідці ВЛК. Гіпертонічну хворобу І ст. позивачу встановлено стаціонарно. Цей діагноз зазначено у довідці ВЛК, але допущено технічну помилку: не зазначено пункт г статті 39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, що не змінює, вцілому, ступеню придатності позивача до військової служби. Діагноз F07.2, зазначений (під питанням) у консультативному висновку лікаря-консультанта клінічної психіатричної лікарні м. Слов`янськ від 23.06.2023, не підтверджено під час стаціонарного обстеження та медичного огляду ВЛК військової частини НОМЕР_2 . За встановленим позивачу діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 08.07.2023 № 3100/1 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення.

Саме в довідці ВЛК №3100/1 від 08.07.2023 року, зазначено «Гіпертонічна хвороба І стадії, 1 ступеня, СН O. Хронічний гастродуоденит, фаза нестійкої ремісії з незначним порушенням секреторної функції. Обмежений міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного поперекового відділів хребта, ускладнений протрузіями між хребцевих дисків з незначними порушенням функцій. Остеоартроз І ступеня лівого гомілково стопного, під таранного, човноподібного суглобів лівої стопи, остероартроз таранно човноподібного суглобу лівої стопи II ступеня з незначним порушенням функції. Артрозо артрит мілких суглобів лівої стопи ІІ ступеня. Сечокам`яна хвороба. Мікролітіаз обох нирок, без порушення функцій. Варікоцеле зліва І ступеня, без порушення функцій.»

Представник позивач стверджує, що наведені діагнози, у довідці ВЛК № 3100/1 від 08.07.2023 року, які виявлені при обстеженні (ст. 42, 52, 54, 61, 64, 67) встановлено не вірні ступені, стадії хвороби.

У листі ЦВЛК від 01.02.2024 року №598/9/1997 було вказано, що цей діагноз зазначено у довідці ВЛК, але допущено технічну помилку: не зазначено пункт г статті 39 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, що не змінює, вцілому, ступеню придатності позивача до військової служби.

У спірному випадку суд не може надавати оцінку постанові ВЛК щодо формулювання ступеня придатності у зв`язку захворювання позивача, оскільки вирішення такого питання імперативно віднесено Положенням № 402 до компетенції позаштатних постійно діючих госпітальних, гарнізонних ВЛК і ЛЛК, штатних ВЛК при проведенні медичного огляду військовослужбовця.

Крім того, суд зауважує, що постанова військово-лікарської комісія в/ч НОМЕР_2 , оформленою довідкою від 08.07.2023 № 3100/1, не є предметом оскарження у цій справі, і жодних аргументів про порушення процедури її прийняття з боку зазначеної ВЛК позивач не наводить.

Суд в межах розгляду цієї справи не досліджує питання, які не входять до предмета доказування.

Оцінюючи поведінку відповідача в частині розгляду скарги позивача про перегляд постанови ВЛК, оформленою довідкою від 08.07.2023 № 3100/1, суд зазначає таке.

Позивач користуючись своїм правом, оскаржив висновок військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

За результатом розгляду зазначеної скарги, листом від 01.02.2024 року № 598/9/1997, за результатами розгляду скарги позивача на даних копій медичних документів, Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила, що підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 08.07.2023 № 3100/1 чи направлення Вас начальником ЦВЛК ЗС України на повторний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно підпункту 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Положення № 402 ЦВЛК має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та іншого контингенту.

Абзацом 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Відповідно до 2.3.5. Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З урахуванням вищенаведеного, ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.

Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Отже, у спірному випадку має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо не прийняття постанови за результатами розгляду заяви позивача.

Саме постанова ЦВЛК є актом індивідуальної дії, який в подальшому заявник може оскаржити відповідно до пункту 2.3.5 Положення 402 та є підставою для перегляду її в судовому порядку.

Суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. по справі №810/5009/18.

Також у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та на відповідність їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері. Тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 р. по справі № 806/526/16.

Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить висновку щодо задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги позивача від 18.01.2024 року. Тому, з метою ефективного захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути скаргу позивача від 18.01.2024 року, з прийняттям постанови відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду.

Стосовно заявлених позовних вимог про зобов`язання відповідача при розгляді скарги позивача повторно провести його медичний огляд, то на переконання суду вони задоволенню не підлягають, оскільки питання доцільності проведення медичного огляду особи є дискреційними повноваженнями ЦВЛК, яка самостійно без судового втручання вирішує питання його необхідності.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально - лікарської комісії Збройних Сил України (вул. Госпітальна, 16, м. Київ, 01133) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги ОСОБА_1 від 18.01.2024 року.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 18.01.2024 року та прийняти постанову відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1211, 20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України (ЄДРПОУ 08356179).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна