Ухвала суду № 120918284, 08.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

08 серпня 2024 року справа № 320/22176/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний Суд" звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:

- звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду його заяви від 24 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву позивача від 24 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомити про результати її розгляду і прийняте рішення.

Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, натомість у п. 1 прохальної частини позову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України через скрутний матеріальний стан.

Так, позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору, посилається на те, що має посвідчення батька багатодітної сім`ї серії НОМЕР_1 від 02.12.2019 та є опікуном дитини-сироти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до розпорядження Яготинської районної державної адміністрації №219 від 24.09.2013, не працює та жодного доходу не має.

Також просить суд врахувати висновки Шостого апеляційного адміністративного суду, викладені в ухвалі від 04.05.2020 (суддя Кузьменко В.В.) та в ухвалі від 20.11.2020 (суддя Ключкович В.Ю.), в ухвалі Київського апеляційного суду від 24.04.2024, в яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору, що є встановленою сумою для оскарження ухвали суду першої інстанції, є непосильним для позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 (суддя Кушнова А.О.) позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання доказів, які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача або те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік для вирішення клопотання про звільнення від сплати судового збору, або надати докази сплати судового збору в сумі 968,96 грн.; надання позовної заяви у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

12.07.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позову, подану через підсистему "Електронний Суд" 08.07.2024, в якій позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», оскільки позивач є членом багатодітної сім`ї, має право на пільги, передбачене законодавством України для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 .

Заяву позивача про усунення недоліків від 08.07.2024 передано судді Кушновій А.О. 08.08.2024, що підтверджується актом відділу канцелярії суду від 08.08.2024.

Суд зазначає, що 08.08.2024 ОСОБА_1 подано через підсистему "Електронний Суд" заяву про відвід судді Кушнової А.О. , яка була передана судді у той же день.

Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді від 08.08.2024, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (i) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру» (Kyprianou v. Cyprus).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється», адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що до вирішення суддею заяви про відвід цей суддя не може вчиняти будь-яких інших процесуальних дій, пов`язаних із подальшим процесуальним рухом справи. За результатами розгляду заяви, поданої у строки, встановлені частиною третьою статті 39 КАС України, суд може постановити ухвалу або про її задоволення, або про відмову у задоволенні. У разі подання такої заяви з порушенням процесуальних строків, або повторно з підстав заявлених раніше, вона має бути залишена без розгляду.

За таких обставин, суддя до вирішення заяви про відвід не відповідає вимогам «незалежного та неупередженого суду, встановленого законом» й, відповідно, не може вирішувати жодне процесуальне питання, крім вирішення заявленого відводу.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 липня 2022 року у справі № 320/7112/21.

При цьому Верховним Судом у даній постанові визнано, що судом першої інстанції допущене помилкове трактування положення частини 3 статті 39 КАС України про відсутність у учасника справи права подати заяву про відвід судді на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки положеннями цієї норми процесуального права передбачений саме присічний строк звернення із такою заявою.

Враховуючи даний висновок Верховного Суду суд у даній справі позбавлений можливості вчиняти будь-які інші процесуальні дії, пов`язані із подальшим процесуальним рухом справи, зокрема й щодо розгляду заяви позивача про усунення недоліків від 08.07.2024.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).

Згідно із частиною першою, другою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 КАС України).

Так, в обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що 13 травня 2024 року через підсистему "Електронний Суд" позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просив суд:

- звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо розгляду його заяви від 24 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомлення про результати її розгляду і прийняте рішення;

- зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву позивача від 24 квітня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та повідомити про результати її розгляду і прийняте рішення.

Позивач зазначає, що 24 червня 2024 року суддею постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивач вказує, що 08.07.2024 на виконання вимог ухвали від 24.06.2024 про залишення позову без руху, через підсистему "Електронний Суд" позивач направив до Київського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Однак, до цього часу остаточного рішення щодо питання про відкриття провадження у справі суддею не винесено, що значно перевищує всі розумні строки розгляду справи.

Оскільки згідно норм законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, тому зволікання судді щодо розгляду заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви призводить до сумніву щодо неупередженості суддів під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи.

Позивач вважає, що нерозгляд наданих ним доказів усунення недоліків станом на 08.08.2024 свідчить про повну втрату довіри до суду, правосвідомості, віри у справедливість, порядність правосуддя, державність України, викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Кушнової А.О. під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи.

Розглядаючи заяву про відвід судді від 08.08.2024, суд зазначає наступне.

Суд зауважує заявника, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").

У висновку №3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Враховуючи викладене, заявлений відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Однак, подана позивачем заява про відвід судді Кушнової А.О. таких аргументів та доказів не містить.

При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді дії суду під час розгляду справи, заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.

Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Інших доводів щодо упередженості та необ`єктивності судді Кушнової А.О., крім непогодження із невирішенням судом питання про відкриття провадження у справі, в заяві позивача не наведено.

Суд зазначає, що 12.07.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків позову, подану через підсистему "Електронний Суд" 08.07.2024.

Вказану заяву позивача про усунення недоліків від 08.07.2024 передано судді Кушновій А.О. 08.08.2024, що підтверджується актом відділу канцелярії суду від 08.08.2024.

В цей же день, 08.08.2024, ОСОБА_1 подано через підсистему "Електронний Суд" заяву про відвід судді Кушнової А.О .

Отже, про подання позивачем заяви про усунення недоліків від 08.07.2024 стало відомо суду зі змісту заяви про відвід судді.

Наведене вище свідчить про відсутність підстав вважати обґрунтованими підстави для відводу судді Кушнової А.О., що викладені в заяві позивача про відвід, у зв`язку із чим судом не встановлено обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно, отже заявлені підстави для відводу є необґрунтованими.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За змістом ч. 1 ст. 31 КАС України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з п. 11 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на вищенаведене, беручи до уваги, що заява відповідача про відвід судді є необґрунтованою, суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу та передати справу для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Керуючись ст.ст. 36-40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Заяву ОСОБА_1 від 08.08.2024 про відвід головуючого судді Кушнової А.О. від розгляду справи №320/22176/24 - визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали адміністративної справи №320/22176/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - передати до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду складу суду для вирішення питання про відвід судді відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.