Ухвала суду № 120918076, 07.08.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні

07 серпня 2024 року № 640/26498/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа: Генеральна інспекція Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №640/26498/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора (далі - третя особа) про визнання протиправною та скасування довідки №17/1-6467ра-21 від 17.08.2021р. про результати таємної перевірки доброчесності прокурора Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_1 .

Справа розглядається у загальному позовному провадженні з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 01.08.2024р. закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

В ході дослідження матеріалів справи поза межами судового засідання судом з`ясовано, що у матеріалах наявне не розглянуте клопотання позивача про витребування матеріалів службового розслідування та дослідження їх в ході розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно приписів ст. 44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. ч. 1, 2).

Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами (ч. 3).

Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 47 КАС України).

Згідно приписів ч. ч. 2-5 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Приписами ст. 173 КАС України передбачено, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі (ч. 1).

Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 2).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 3).

У підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів; 2) з`ясовує, чи бажають сторони вирішити спір шляхом примирення, провести позасудове врегулювання спору шляхом медіації або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) роз`яснює учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропонує учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових та електронних доказів за їх місцезнаходженням; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання.

Суд зауважує на тому, що КАС України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Водночас, згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019р. у справі №902/271/18, від 16.02.2021р. у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021р. у справі №923/525/20, постанові від 16.12.2021р. у справі №910/7103/21, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022р. у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Таким чином, з врахуванням правової позиції ВС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд повинен враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а в даному випадку необхідним є надання додаткових матеріалів та остаточне визначення предмета спору за первісним позовом і характеру спірних правовідносин, позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з метою проведення всіх підготовчих дій, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, вчинення яких можливе лише на стадії підготовчого провадження, суд прийшов до висновку про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Щодо клопотання про витребування доказів по справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі зобов`язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з`ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 та ч. 2 ст.73 КАС України).

Частиною 3 ст. 77 КАС України передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

У зв`язку з цим, з метою повного та всебічного з`ясування всіх суттєвих для розгляду справи обставин, а також ухвалення законного та обґрунтованого рішення за результатами розгляду даної справи, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про витребування доказів у Тернопільської обласної прокуратури, визначених поданим клопотанням, а саме висновку службового розслідування від 23.07.2021р. та матеріалів за результатами проведення службового розслідування щодо можливого подання прокурором Чортківської окружної прокуратури Маржаном Р.В. недостовірних тверджень у Анкеті доброчесності прокурора від 19.01.2021р., у зв`язку із чим таке клопотання підлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись ст. ст. 44, 47, 77, 79, 80, 173, 180 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Повернутися до розгляду справи за №640/26498/21 у підготовчому провадженні.

2. Задовольнити клопотання позивача витребування матеріалів службового розслідування та дослідження їх в ході розгляду справи.

3. Зобов`язати Тернопільську обласну прокуратуру (місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4) надати до суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали висновок службового розслідування від 23.07.2021р. та матеріали за результатами проведення службового розслідування щодо можливого подання прокурором Чортківської окружної прокуратури Маржаном Р.В. недостовірних тверджень в Анкеті доброчесності прокурора від 19.01.2021р.

4. Попередити керівника Тернопільської обласної прокуратури про те, що відповідно до приписів статей 145, 149 КАС України, суд може застосувати заходи процесуального примусу, зокрема, постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в т.ч. за невиконання (повторного чи систематичного) процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання (неодноразового зловживання) процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання (повторно, систематично) таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

5. Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Марич Є.В.