Рішення № 120917678, 08.08.2024, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/640/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Євгена Татуйка, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправними та скасування рішення, третя особа ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В :

Направленою заявою позивачка просила суд ухвалити рішення, яким скасувати рішення органу місцевого самоврядування. У обґрунтування заявленого суду повідомила наступне. Позивачка є власницею земельної ділянки. Згодом, у державному акті виявила помилку щодо її цільового призначення. Звернулась до землевпорядника, розробила документацію щодо встановлення її меж внатурі, отримала кадастровий номер, однак таку ділянку було передано у власність іншій особі. У зв`язку із викладеним, вважає дії відповідача протиправними, а заявлений позов обґрунтованим і просить його задовольнити.

Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та у відсутність фіксації його перебігу, однак у подальшому здійснено перехід до спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов і просила його задовольнити з підстав викладених у позові й з урахуванням поданих доказів.

Представник відповідача у засідання не з`явився, однак направив пояснення, якими просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із відсутністю підстав. Оскаржуване рішення відповідач вважає правильним.

Судом прийнято рішення про залучення до участі у справі третьої особи ОСОБА_2 , яка також, будучи обізнаною про існування даного судового провадження жодних доказів на дослідження суду не надала, свого ставлення до заявлених вимог не висловила і у судове засідання не з`явилася.

Заслухав пояснення позивачки й дослідив надані нею матеріали, судом установлені наступні фактичні обставини справи і відповідно ним правовідносини.

Позивачка є громадянкою України, отримувала код платника податків, має зареєстроване місце проживання і при зверненні до суду сплатила судовий збір.

У 2022 році на замовлення позивачки ФОП ОСОБА_3 розробила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки внатурі (на місцевості) загальною площею 2,4819 га для ведення особисто селянського господарства на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області. Дана документація містить відомості про те, що на розробку було надано правовстановлюючий документ у формі державного акту серії ЯА № 401859 від 12 вересня 2006 року. Технічна документація також містить відомості про те, що за кадастровим номером 1822083200:01:000:0415 зазначеним у державному акті земельна ділянка відсутня. У базі державного земельного кадастру вона присутня під іншим номером 1822083200:01:000:1401.

12 вересня 2022 року виготовлено інформаційну довідку з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1822083200:01:000:1401: цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площа 2,4819 га, що на території Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, інженер землевпорядник ОСОБА_4

17 листопада 2022 року Держгеокадастр листом повідомив позивачку про обставини ідентичні встановлені ОСОБА_3 при розробці технічної документації.

26 травня 2023 року Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області рішенням № 916 затвердила технічні документації із землеустрою і передала у власність громадянам земельні ділянки, зокрема ОСОБА_2 площею 2,4819 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822083200:01:000:1401.

24 липня 2024 року сформовано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої земельна ділянка з кадастровим номером 1822083200:01:000:1401, площею 2,4819 га зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі оскаржуваного позивачкою рішення органу місцевого самоврядування.

Правовідносини між сторонами врегульовані наступними положеннями законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Водночас за статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частин другої шостої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, інші юридичні факти (включаючи настання або ненастання певної події). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, норми законодавства і усталену судову практику з даних правовідносин (пункти 146 148 Постанови ВП ВС від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, номер рішення у реєстрі 101829985), суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, заявлений позов задоволеним бути не може, оскільки позивачкою обрано не ефективний спосіб захисту порушених прав. Судом установлено, що позивачка на підставі правовстановлюючого документу є власницею земельної ділянки, яка передана оскаржуваним рішенням органу місцевого самоврядування іншій особі ОСОБА_2 . До даної особи позивачка вимог не заявляла. Натомість судом ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості третьої особи. Більше того, скасуванням рішення органу місцевого самоврядування не будуть відновлені права позивачки.

Суд наголошує, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Таким чином, належним відповідачем за позовом про витребування від особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Якщо земельною ділянкою неправомірно (на думку позивача, який вважає себе власником) заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача: власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Також, суд зазначає, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Результати вирішення спору не дають підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім та документально підтверджених судових витрат. Витрати відповідача перед судом не декларувались. Дані правовідносини врегульовані положеннями ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлене 8 серпня 2024 року.

Суддя Євген Татуйко