Рішення № 120916529, 09.08.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року Справа№200/3142/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ, відповідач-1), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 в розмірі 169533,00 грн, і зобов`язати сплатити пенсію за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 в розмірі 169533,00 грн, негайно після набрання судовим рішенням законної сили; - зобов`язати виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії у належному розмірі, за період затримки її виплати на один і більше календарних місяців по дату фактичної виплати.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 28.04.2023 по 31.12.2023.

Відповідач-1 надав відзив на адміністративний позов, яким просить закрити провадження у справі. Зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 по справі № 160/18752/23 позивачу зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.09.1990 по 10.01.1994, з 11.01.1994 по 18.05.1994, з 27.05.1994 по 01.04.1996, з 26.06.1996 по 27.07.2000, з 06.07.2010 по 04.06.2012; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 по 25.11.2017, з 06.12.2017 по 28.04.2023 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та призначено пенсію за віком на пільгових умовах. Після виконання рішення суду пенсійна справа ОСОБА_1 № 056650008765 повернута до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має жодного відношення до подальших дій щодо пенсійної справи позивача, у тому числі, щодо нарахування суми заборгованості. Також вважає, що для захисту своїх прав позивач повинен обрати інший вид судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 по справі № 160/18752/23, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Ухвалою суду від 21 червня 2024 року залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-2).

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 25.06.2024 о 00 год. 54 хв., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в КП «Діловодство спеціалізованого суду».

Відповідач-2 не надав відзив на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 22 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії було залишено без руху.

Ухвалою суду від 9 серпня 2024 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , виданого 05.03.2021.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2023 року у справі № 160/18752/23 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо прийняття рішення від 05.05.2023 № 056650008765 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії від 05.05.2023 № 056650008765. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи з 01.09.1990 по 10.01.1994, з 11.01.1994 по 18.05.1994, з 27.05.1994 по 01.04.1996, з 26.06.1996 по 27.07.2000, з 06.07.2010 по 04.06.2012; на провідній посаді періоди роботи з 05.06.2012 по 25.11.2017, з 06.12.2017 по 28.04.2023 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах за віком, з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 07.05.2024 № 9678/02-16 адвокату позивача повідомлено про те, що з 28.04.2023 згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2023 у справі №160/18752/23, яке набрало законної сили 07.11.2023, ОСОБА_1 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області призначено пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначено також, що виплата поточної пенсії здійснюється з січня 2024 року. Роз`яснено, що доплата згідно з рішенням суду за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 у сумі 169533,00 грн, а саме: - з 28.04.2023 по 30.04.2023 нараховано 2093,00 грн; - з 01.05.2023 по 31.05.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.06.2023 по 30.06.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.07.2023 по 31.07.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.08.2023 по 31.08.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.09.2023 по 30.09.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.10.2023 по 31.10.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.11.2023 по 30.11.2023 нараховано 20930,00 грн; - з 01.12.2023 по 31.12.2023 нараховано 20930,00 грн, як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.

Відповідно до довідки ГУ ПФУ в Донецькій області від 08.05.2024 № 0500-0202-8/45858 про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії позивача за період з 28.04.2023 по 31.05.2024 установлено, що позивачу за цей період пенсія нарахована у розмірі 282223 грн. Розмір пенсії фактично виплачений складає 112690 грн. Різниця складає 169533 грн.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиплатою позивачу нарахованої пенсії, а також з приводу наявності підстав для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Частиною 1 ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) установлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Водночас згідно з ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Отже, оскільки нарахована сума пенсії в розмірі 169533,00 грн не була отримана з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв`язку з протиправною відмовою в призначенні пенсії, що випливає з наведеного судового рішення, позивач має право на отримання всієї нарахованої за минулий час пенсії.

Частиною 1 ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У справі № 160/18752/23 позивачем не вирішувалися вимоги про зобов`язання виплатити пенсію або про стягнення суми невиплаченої пенсії.

На виконання рішення суду у справі № 160/18752/23 відповідачем повторно розглянута заява позивача про призначення пенсії із зарахуванням певних періодів до його пільгового стажу. Як установлено судом пенсія позивачу була призначена.

Тому відсутні підстави вважати що питання виплати нарахованої за минулий період пенсії можуть бути предметом судового контролю в порядку ст. 382 або ст. 383 КАС України у справі № 160/18752/23.

Приписами ст. 1 ст. 2 Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно зі ст. 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок, зокрема: коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок № 159).

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення (Постанова Верховного Суду від 4 травня 2022 року у справі № 200/14472/19-а).

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені (Постанова Верховного Суду від 6 жовтня 2020 року у справі № 910/24323/16).

Суд зазначає, що нарахування невиплаченої суми пенсії відбулося після виконання рішенням суду у справі № 160/18752/23, проте виплата компенсації на вид доходу, передбачений статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, відповідачем не здійснена.

Водночас, згідно зі статтею 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок, у тому числі Пенсійного фонду України.

Отже, з урахуванням предмету спору та походження основної суми заборгованості, на виконання вимог статті 6 Закону № 2050-ІІІ, компенсація має бути виплачена саме за рахунок коштів відповідача.

Одночасно суд ураховує, що згідно зі статтею 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

У постанові Верховного Суду в складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 2 квітня 2024 року у справі № 560/8194/20 зазначено наступне: «30. При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов`язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації».

Водночас зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а, від 20.04.2023 у справі №200/11746/19-а, від 18.05.2023 у справах № 200/14129/19-а і № 200/14127/19-а.

Ураховуючи, що позивачу не було здійснено виплату заборгованості по пенсії, то вимоги в частині зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії є передчасними.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові 31 липня 2024 року у справі № 480/1704/19.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 9100-2262-6367-6969 від 21.05.2024 позивачем сплачено судовий збір за подання позову в загальному розмірі 968,96 грн.

Також відповідно до квитанції № 3074-4686-4289-5451 від 24.07.2024 позивачем сплачено 968,96 грн.

Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код: 21910427; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправної бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 в розмірі 169 533 (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 00 копійок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 28.04.2023 по 31.12.2023 в розмірі 169 533 (сто шістдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять три) гривні 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судових витрат у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім гривень) 96 (дев`яносто шість) копійок.

Повне рішення суду складено 9 серпня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков