Рішення № 120916505, 09.08.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року Справа№200/4539/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з грудня 2023 року із зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року, у урахуванням висновків суду по цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України № 1058, з 16 серпня 2023 року, проте не було зараховано до страхового стажу роботи позивача періоди його роботи на території російської федерації в періоди з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року.

Отже позивач вважає такі дії Пенсійного фонду протиправними та такими, що порушують його права, у зв`язку із чим змушений був звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог, мотивуючи це наступним.

За результатами опрацювання заяви ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 1058 з 16.08.2023 року.

До страхового стажу зараховані період навчання (з 01.09.1984 року по 24.06.1985 року та з 02.07.1987 року по 30.06.1991 року), період проходження військової служби (з 26.06.1985 року по 03.06.1987 року) та періоди роботи (з 06.09.1991 року по 27.12.1993 року, з 28.12.1993 року по 01.01.1994 року, з 02.01.1994 року по 12.12.1994 року, з 08.12.1999 року по 20.03.2000 року, з 21.03.2000 року по 24.07.2000 року, з 25.07.2000 року по 30.06.2003 року, з 01.07.2003 року по 31.01.2004 року, з 02.02.2004 року по 30.06.2023 року).

До страхового стажу не зараховані періоди роботи: з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року (запис в тр. Книжці 11-12); з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року (запис в тр. Книжці 13-14); з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року (запис в тр. Книжці 15-16); з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року (запис в тр. Книжці 17-18); з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року (запис в тр. Книжці 19-20); з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року (запис в тр. Книжці 21-22), оскільки ОСОБА_2 працював на території РФ у вищезазначені періоди.

Відповідачем зазначено, що призначення і виплата пенсії громадянам України, які проживали і працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону № 1058, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Її підписантами свого часу стали 13 країн, в тому числі Україна і Росія.

З 1 січня 2023 року російська федерація в односторонньому порядку припинила участь в Угоді. Тому, на осіб, які працювали (навчалися) в Росії після 01 січня 1992 року, не поширюються норми Угоди щодо врахування при перерахунку пенсії.

За результатами письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав стосовно рішення Української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року.

Отже, на думку представник відповідача, підстави для задоволення позовних вимог позивачу в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи, з урахуванням висновків суду по цій справі, відсутні.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Краматорськ) як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) з 16.08.2023 року.

При призначенні пенсії, ОСОБА_1 до страхового стажу не зараховані періоди його роботи на території російської федерації: з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року (запис в тр. Книжці 11-12); з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року (запис в тр. Книжці 13-14); з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року (запис в тр. Книжці 15-16); з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року (запис в тр. Книжці 17-18); з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року (запис в тр. Книжці 19-20); з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року (запис в тр. Книжці 21-22).

Вважаючи такі дії Пенсійного фонду протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

Отже, спірним питанням даної справи є правомірність не зарахуванням Пенсійним фондом до страхового стажу позивача періодів його роботи у російській федерації.

Суд, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови призначення пенсії за віком встановленостаттею 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(даліЗакон № 1058).

Статтею 24 Закону № 1058-IVзакріплено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першоюстатті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першоюстатті 26 цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До дати набрання чинностіЗаконом України № 1058-IV, а саме до 01.01.2004 року стаж вимірювався часом роботи - трудовий стаж. Так відповідно до норм Закону СРСРПро пенсійне забезпечення громадян в СРСР, який набрав чинності 15.05.1990 року, норм Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення, що набрав чинності 01.01.1992 року та в редакції Закону від 11.02.1998 року, що діяла станом на 18.08.1999 року до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 2ст. 4 Закону України № 1058, якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та російська федерація (надалі Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).

Відповідно до ст. 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Згідно із ч. 3 ст. 6 Угоди, обчислення пенсій відбувається із заробітку (доходів) за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У тому випадку якщо у державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Відповідно до абз. 5 пп. 3 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»затвердженийпостановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005(надалі - Порядок № 22-1), особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що заробіток (дохід) за періоди роботи на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при обчисленні розміру пенсії за умови надання особою довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях).

Як встановлено судом, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області під час призначення пенсії ОСОБА_1 не було здійснено зарахування до страхового стажу періоду його роботи на території рф з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року, згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 , у зв`язку з припиненням з росією 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно доПостанови КМУ від 29.11.2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення»(надалі Постанова № 1328), Україна вийшла з вищезазначеної Угоди. Вказанапостанованабрала чинності 02.12.2022 року. Отже, до набрання чинності Постановою № 1328, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов`язання, взяті згідно із Угодою.

Відтак, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в рф, оскільки вказана Угода була чинною на період роботи позивача в російській федерації.

Окрім цього, згідно приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської соціальної хартії та ст. 46Конституції України, працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 року російської федерації на територію України та військовою агресією по відношенню до громадян України, відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні стражу позивача за періоди його роботи на території росії.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (платіжна інструкція № 0.0.3737277324.1 від 01.07.2024 року).

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоду його роботи з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з грудня 2023 року із зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 15.12.1994 року по 07.04.1995 року, з 26.04.1995 року по 25.08.1995 року, з 11.09.1995 року по 26.04.1996 року, з 27.05.1996 року по 24.04.1998 року, з 02.06.1998 року по 08.09.1998 року та з 13.10.1998 року по 11.02.1999 року, у урахуванням висновків суду по цій справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко