Рішення № 120916251, 09.08.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 рокуСправа №160/14375/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному провадженні (письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі - Управління, відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді повідомлення від 26.12.2023 №16 Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народжені дитини на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_2 , про що Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено актовий запис про народження №143. У зв?язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України, позивач 04.03.2022 з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була вимушена виїхати за межі України, де перебувала до 17.10.2023. Після повернення в Україну позивач у листопаді звернулась до Управління з заявою про призначення допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 . Заяву позивача розглянуто та 26.12.2023 Управлінням надано повідомлення №16 про відмову в призначенні допомоги, оскільки звернення за призначенням допомоги перевищує 12 календарних місяців після народження дитини. Позивач вважає відмову у призначенні допомоги протиправною, оскільки позивач перебувала поза межами країни у зв`язку з введенням воєнного стану та ці обставини є виключними, порушення терміну звернення було зумовлено введенням воєнного стану на території України, тому звернулась з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

27.06.2024 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що 22.12.2023 ОСОБА_1 надала до Управління заяву про призначення допомоги при народженні дитини та копію свідоцтва про народження дочки, ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Згідно з інформацією зі свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Статтею 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-ХІІ (далі - Закон №2811-ХІІ), пунктом 12 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (далі - Порядок №1751) встановлено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини. Маючи свідоцтво про народження дитини українського зразка, позивач повинен був звернутися до Управління з заявою про призначення допомоги у встановлені законодавством строки. Доказів неможливості подання заяви для призначення допомоги при народженні дитини в електронній формі під час свого перебування за кордоном ОСОБА_1 не надала.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом у вигляді ID картки № НОМЕР_2 , виданого 08.06.2021; орган що видав: 1212.

З довідки про реєстрацію місця проживання випливає, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 - ж/ АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01.02.2022 Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпрі, Україна народилась ОСОБА_2, про що складено актовий запис про народження №143. Батьки: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

04.03.2022 позивач виїхала за межі України, що підтверджується відбитком штампу у паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 06.07.2021, орган, що видав: 1202.

17.10.2023 позивач повернулася в Україну, що випливає з відмітки у паспорті громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , виданого 06.07.2021, орган, що видав: 1202.

Згідно з повідомленням про призначення (відмову у призначенні) соціальної допомоги №16 від 26.12.2023 за заявою ОСОБА_1 від 22.12.2023, відмовлено в призначенні соціальної допомоги з таких підстав: звернення за її призначенням надійшло пізніше, ніж 12 календарних місяців після народження дитини.

Вважаючи протиправним рішення у вигляді повідомлення від 26.12.2023 №16, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей встановлено Законом № 2811-XII.

Частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2811-XII визначено, що громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 3 Закону № 2811-XII призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: 1) допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; 2) допомога при народженні дитини; 2-1) допомога при усиновленні дитини; 4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 5) допомога на дітей одиноким матерям; 5-1) допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об`єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім`ям з дітьми.

Статтею 10 Закону № 2811-XII встановлено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки.

Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини.

Даний перелік документів є вичерпним.

Допомога батькам при народженні дитини призначається без подання документів, передбачених частинами першою та другою цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини.

Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, має право отримувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для призначення допомоги при народженні дитини.

У разі народження (встановлення опіки) двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.

Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону №2811-XII передбачено, допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбаченої Законом № 2811-XII визначено Порядком №1751.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1751 державна допомога сім`ям з дітьми призначається і виплачується:

громадянам України;

іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, іншим іноземцям, які мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом № 2811-XII , іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Призначення і виплата допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги сім`ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 "Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану" .

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1751 для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

За приписами пункту 12 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Таким чином, для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина та копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу). Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

В ході судового розгляду встановлено, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину - ОСОБА_2 .

Отже, строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, встановлений статтею 11 Закону № 2811-ХІІ, сплив 25.01.2023.

Із заявою про призначення допомоги при народженні дитини позивач звернулася у після спливу встановленого законом строку.

Рішенням у вигляді повідомлення від 26.12.2023 №16 відповідачем відмовлено у призначенні вказаної допомоги у зв`язку з тим, що з дати народження дитини пройшло більше 12 місяців.

Суд звертає увагу, що як зазначено Верховним Судом у постанові від 14.02.2018 у справі № 591/610/16-а, статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, і даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

На підставі вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що передбачене частиною 7 статті 11 Закону № 2811-XII та пунктом 12 Порядку № 1751 положення про те, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини, не дає підстав стверджувати, що цей термін є присічним та не може бути поновленим при наявності поважних причин.

Суд звертає увагу, що у даній адміністративній справі факт існування у позивача права на отримання соціальної допомоги при народжені дитини не оспорюється відповідачем.

Суд зауважує, що Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІ затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який триває і на теперішній час.

Суд вважає, що ведення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є об`єктивною та виключною обставиною, яка перешкоджала позивачці звернутися до відповідача з заявою за допомогою при народженні дитини в законодавчо визначений строк (12 календарних місяців з дати народження дитини), який сплив 25.01.2023.

При цьому, суд враховує, що після повернення в Україну позивачка звернулася до відповідача з відповідною заявою.

Відтак, пропуск позивачкою 12 місячного строку звернення з заявою про виплату допомоги при народженні дитини відбувся з об`єктивних, непереборних, виключних причин, що пов`язані з обставинами (військова агресія рф проти України), які є об`єктивно непереборними, не залежать від волі позивачки та є дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних дій. Відтак, зазначені причини визнаються судом поважними.

Поряд з цим, суд звертає особливу увагу, що позивачем заявлені вимоги фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення.

Враховуючи наведене в сукупності, з метою захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що рішення відповідача, оформлене повідомленням від 26.12.2023 №16 про відмову позивачеві у призначенні допомоги при народженні дитини є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народжені дитини на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Водночас, суд звертає увагу, що у позовних вимогах зазначено ПІБ доньки позивача - ОСОБА_2 .

Проте, як випливає з долученої до позову копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01.02.2022 Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпрі, Україна народилась ОСОБА_2, про що складено актовий запис про народження №143. Батьки: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 .

Тому, на думку суду, позивачем в позовних вимогах допущено технічну помилку та невірно вказано по-батькові доньки позивача.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією №8930-2105-4056-3607 від 29.05.2024.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (адреса: вул. Левка Лук`яненка, 39/41, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42788347) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення у вигляді повідомлення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2023 №16 про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги при народжені дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народжені дитини на дочку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар