Постанова № 12091363, 01.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

01.11.10 Справа № 2/5

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Р. Марко

суддів С. Бойко

Т. Бонк

При секретарі Ковалишин Ю.

представники сторін- не з»явився

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ»Євро ІІІ Україна»

на рішення господарського суду Закарпатської області від 28.07.10

у справі № 2/5

за позовом ОСОБА_2

до відповідача ТзОВ»Євро ІІІ Україна»

-ДР Ужгородської міської ради

-КТ»Трук Земплен»з торгівлі транспортними засобами та запчастинами

-АТ»Євро 3 Трейд»

про : визнання права власності на частку; ліквідацію товариства; зобов»язання державного реєстратора провести зміни в установчих документах

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від

28.07.10 у справі № 2/5, провадження у справі в частині вимог

щодо командитного товариства „Трук Земплен" з торгівлі транспортними

засобами та запчастинам (НОМЕР_1 Талйа, Бочкаі, у. 18, реєстраційний

номер НОМЕР_2), припинено. В задоволенні позову відмовлено

повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТзОВ»Євро ІІІ Україна»

подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та

прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Вимоги апеляційної

скарги обґрунтовує тим, що рішення суду прийнято за неповного

з"ясування обставини, що мають значення для справи, висновки,

викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів встановила:

Предметом даного спору є вимога про визнання прав на частку в статутному фонді Товариства за його учасником, припинення повноважень органу управління та прийняття рішення про ліквідацію Товариства за рішенням суду.

Як встановлено судом, TOB “Євро III Україна” є юридичною особою за законодавством України з 06.06.2002р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (далі - ЄДР) 01.11.2004р. внесено запис за №1 324 120 0000 000286.

Згідно статуту Товариства зареєстрованого Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради 06.06.2002рю за №04053699Ю0021013 та відомостей ЄДР, ОСОБА_2 є учасником Товариства, якій належить частка в статутному фонді в розмірі 0,53 %.

Учасником Товариства, якому належить частка в розмірі 91,40% статутного фонду TOB “Євро III Україна” є Акціонерне товариство “Євро III Трейд”, від імені якого діє ОСОБА_3, як керівник та арбітражний керуючий в зв'язку з триваючою процедурою ліквідації відповідача 4.

Учасником відповідача- 1, якому належала частка в розмірі 8,07% статутного фонду Товариства, при його створенні, була юридична особа за законодавством Угорщини - командитне товариство “Ошіко БТ”(реєстраційний номер 2723-0190). Згідно витягу наданого Службою з надання інформації та електронного ведення справ фірми Угорської Республіки командитне товариство “Ошіко БТ” було перейменовано в командитне товариство „Трук Земплен" з торгівлі транспортними засобами та запчастинам, а потім, 03.11.2006р., - ліквідовано.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ст. ст.147 Цивільного кодексу України, ст.53 Закону України “Про господарські товариства” та п.5.2 Установчого договору TOB “Євро III Україна”, які визначають переважне право учасника на придбання частки в статутному фонді товариства у разі відчуження її іншим учасником.

Згідно положень ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, норми, на які покликається позивач не передбачають виникнення в нього права власності на частку іншого учасника в статутному фонді Товариства в разі його виходу з Товариства або припинення як юридичної особи, а тому вони не підлягають застуванню до спірних правовідносин.

Згідно п.2 ч.1 ст.110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно 4.4 ст.19 Закону України “Про господарські товариства” товариство ліквідується на підставі рішення суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі систематичного або грубого порушення ним законодавства.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, вимоги позивача не пов'язані з недійсністю державної реєстрації Товариства, а також позивач не є органом, що контролює діяльність Товариства, тобто вимоги позивача не ґрунтуються на жодній з вказаних норм. Та обставина, що загальні збори Товариства скликаються рідше двох разів на рік, що не відповідає ч.1 ст.61 Закону України “Про господарські товариства” не може бути підставою для задоволення позову .

Крім того, судом встановлено, що окрім позивача учасником товариства є відповідач 4, який на момент розгляду справи хоча і перебуває в процедурі припинення, ще не припинився як юридична особа, а тому не позбавлений можливості брати участь в зборах учасників Товариства та реалізовувати свої права учасника визначені ст.116 Цивільного кодексу України та ст.10 Закону України “Про господарські товариства”, Статутом Товариства. Частка такого учасника становить 91,40% статутного фонду Товариства, що забезпечує кворум зборів учасників Товариства для вирішення будь-яких питань порядку денного. Доводи позивача про те, що найвищий орган Товариства відсутній, а тим самим порушуються права позивача спростовуються матеріалами справи.

Перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи визначений ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Однак, позивачем належними доказами не підтверджено будь-яку з зазначених вище підстав, визначених ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для постановлення судового рішення про припинення Товариства.

Не підлягають також до задоволення позовні вимоги до Відділу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності виконавчого комітету Ужгородської міської ради, які є похідними від вимоги про визнання за позивачем права власності на частку в статутному фонді Товариства, так як вище вже було досліджено, що така вимога є безпідставною.

Позивач не звертався до відповідача-2 з відповідними заявами, документи для проведення реєстраційних дій не подавав, а тому відповідачем 2 не було порушено будь-які права позивача. Жодні правові підстави для зобов'язання відповідача 2 провести державну реєстрацію змін до установчих документів за таких обставин відсутні.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду .

Згідно ст.ЗЗ Господарського процесуального кодексу України, апелянт не довів наявність тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 28.07.10 у справі № 2/5 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий Р. Марко

Суддя С. Бойко

Суддя Т. Бонк