Ухвала суду № 120906371, 28.11.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/5646/23

Номер провадження:1-кп/521/1256/23

УХВАЛА

28 листопада 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

під час судового засідання в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №521/5646/23 відносно:

ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсоні, громадянки України, до затримання проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Малиновського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, при викладених в обвинувальному акті обставинах.

Під час судового засідання прокурором було заявлено клопотання про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що є об`єктивні причини вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу остання матиме можливість вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Окрім цього, прокурор вважав за доцільне не визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченої заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказавши, що ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та недоведеними.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.

Розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового засідання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. При цьому суд виходить з наступного.

Строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою, встановлений ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.10.2023, спливає 01.12.2023. Закінчити судовий розгляд з постановленням судового рішення до вказаної дати не уявляється можливим з об`єктивних причини.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Частиною 6 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Корнійчук проти України» від 30 січня 2018 року наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов`язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри (§ 57).

Оцінюючи ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, суд вважає доведеним ризик переховування обвинуваченої ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки остання обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а тому усвідомлюючи тяжкість інкримінованого їй злочину, будучи обізнаною про покарання, яке загрожує їй у разі визнання її винуватою, з метою уникнення кримінальної відповідальності може виїхати за межі України, в тому числі, на непідконтрольні на даний час Україні території.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти.

На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (запобігання спробі незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні), вказує те, кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження документів, свідки ще не допитувалися, покази цих свідків мають суттєве значення, тому перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом, обвинувачена безперешкодно зможе впливати на вищезазначених свідків, з метою зміни ними показів та ухилення від кримінальної відповідальності.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Інші більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків та не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слід врахувати наступні обставини: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою злочину; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні; ступінь та характер суспільної небезпеки від вчинення злочину, а також вік та стан здоров`я обвинуваченої.

Доводи захисника в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідних для тримання під вартою.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на думку суду, немає.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою її процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 314-315, 334, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обраного відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на дві місяці (60 днів), тобто до 26.01.2024 включно.

Розмір застави, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 її процесуальних обов`язків, не визначати.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, її захиснику та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1