Ухвала суду № 120905917, 08.08.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3134/24

Номер провадження 2-а/585/47/24

У Х В А Л А

08 серпня 2024 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Цвєлодуб Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 на постанову № 543АП-2024 від 05 липня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В :

16 липня 2024 року на розгляд суду від ОСОБА_1 надійшов адміністративний позов (у формі скарги на постанову), відповідно до якої позивач просить скасувати постанову №543 АП-2024 від 05.07.2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою від 19 липня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

06.08.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій просив звільнити від сплати судового збору, посилаючись на матеріальне становище.

Дослідивши вказану заяву та клопотання позивача про звільнення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, в якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом зцим,Велика ПалатаВерховного Судувказала,що зогляду нанеобхідність однаковогопідходу увизначенні розмірусудового збору,який підлягаєзастосуванню усправах щодонакладення адміністративногостягнення тасправляння судовогозбору,він складаєза поданняпозовної заяви0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб.

Заявлене до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору не може бути задоволене з огляду на неподання позивачем документів, що підтверджують скрутний матеріальний стан особи, оскільки обставини щодо відсутності доходу у особи з І кварталу 2023 р. по 1 квартал 2024 р. не свідчать про стверджувань.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення сплати судового збору.

За таких обставин, станом на 08.08.2024 року недоліки не були усунені.

Крім того, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, то виходячи з вимог п.1 ч.4 ст.169КАС України позовна заява повертається останньому, якщо не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, враховуючи те, що недоліки не було усунено, що є підставою для повернення цієї позовної заяви відповідно до наведеного положення п.1 ч.4 ст.169 КАС України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовнузаяву ОСОБА_1 на постанову№ 543АП-2024від 05липня 2024року- повернути представнику позивача.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеномуст.ст. 293, 295-297 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом 15-ти днів з дня її підписання.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ