Ухвала суду № 120902985, 08.08.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 242/12/22

Провадження № 1-кп/226/138/2023

УХВАЛА

іменемУкраїни

08.08.2024 місто Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.255-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 , ОСОБА_6 за ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст.307, ч.1 ст.309 КК України та ОСОБА_8 за ч.2 ст.255-1 КК України.

У судовому засіданні прокурором вчергове заявлене клопотання про продовження раніше застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб з підстав продовження існування наявності ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник заперечили клопотання, вказавши на відсутність доказів продовження існування вказаних ризиків, тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою та наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків родини, з якою він проживатиме, та можливості з`являтися в судові засідання. Просили замінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою.

Інші учасники справи підтримали позицію сторони захисту, захисник ОСОБА_11 поклався у вирішенні клопотання на розсуд суду.

Вислухавши клопотання та думку учасників справи щодо нього, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.

За положеннями частин 1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згіднозі ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої даної статті.

Запобіжний захід обвинуваченому застосований під час досудового розслідування кримінального провадження і востаннє продовжений ухвалою суду 28.06.2024 по 27.08.2024 включно.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, що передбачені у ч.1ст.177 КПК України.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 пред`явлене обвинувачення в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3ст.307 КК України, за яким законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.

Наразі розгляд кримінального провадження по суті не розпочатий.

Враховуючи характер інкримінованих обвинуваченому злочинів та те, що відповідно до ч.3 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, суд констатує, що завершення судового розгляду справи з постановленням вироку до 2.08.2024 неможливе.

Суд вважає, що, розуміючи тяжкість покарання, яке буде призначене у разі визнання винуватим, є цілком вірогідним, що ОСОБА_7 може переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов`язані з триманням під вартою як запобіжним заходом (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Ризик, передбачений п.3 ч.1ст.177 КПК України, продовжує так само підтверджуватися тим, що обвинувачений ознайомлений з матеріалами кримінального провадження, має відомості про повний перелік та повні анкетні дані допитаних у справі свідків, і, перебуваючи на волі, цілком має мотив та можливість вплинути на свідків, які наразі не допитані безпосередньо у судовому засіданні.

Таким чином, ризики та обставини відповідно до ст.ст.177,178 КПК України, які враховував суд при продовженні ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою раніше, на сьогодні не зменшилися, отже, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам протиправної поведінки обвинуваченого. З огляду на це суд вважає за необхідне строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому продовжити.

Щодо ризику можливості вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень суд так само продовжує вважати, як і в раніше постановлених ухвалах, що наявність цього ризику прокурором не доведена, а доводи, викладені у клопотанні на обґрунтування існування такого ризику, мають вигляд припущень сторони обвинувачення і не підтверджені жодним чином якимись додатками до клопотання.

У той самий час, ураховуючи наявність ризиків передбаченихп.п.1,3 ст.177 КПК України, суд вважає, що на поточній стадії кримінального провадження є підтвердженою неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Підстав, які б виключали можливість застосування до обвинуваченогозапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не вбачається, доказів на підтвердження неможливості на даний час перебування ОСОБА_7 під вартою, суду не надано. Відтак клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про наявність підстав для заміни запобіжного заходу не підтверджені будь-якими доказами, стороною захисту не надано суду підтверджень наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу тощо, тому враховувати як підставу для заміни запобіжного заходу посилання на наявність вказаних обставин наразі підстав немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3ст.307, ч.1 ст.309 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його у ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на шістдесят днів, тобто по07.10.2024 включно.

У задоволенні клопотання сторони захисту про заміну запобіжного заходу ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 09.08.2024 о 8-30.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3