Ухвала суду № 120902308, 05.08.2024, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5421/24

провадження № 1-кс/405/2258/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2024 м. Кропивницький

Слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду в м.Кропивницькому клопотаннястаршого слідчого в ОВС ВРЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 24 серпня 2023року №12023120000000913за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Пантаївка, Олександрійського району Кіровоградської області, українцю, громадянину України, офіційно не працюючому, неодруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчийв ОВСВРЗЗС СУ ГУНПв Кіровоградськійобласті ОСОБА_6 за погодженнямз прокуроромвідділу Кіровоградськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіз клопотаннямпро продовженнястроку триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити посилаючись на обставини викладені у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання. Звернулася до суду з клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, в якому просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування клопотання вказала про незадовільний стан здоров`я підозрюваного.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиногореєструдосудовихрозслідувань, (кримінальне провадження №12023120000000913 від 24.08.2024 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2 ст.307 КК України)органом досудового розслідування данного кримінального правопорушення є ГУНП в Кіровоградській області.

17.04.2024 року о 07 год. 37 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в подальшому, того ж дня, 17.04.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

19.04.2024 року слідчим суддею Ленінського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_7 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07 год. 37 хв. 15.06.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 грн.

11.06.2024 слідчим суддею Ленінського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_8 щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 09.08.2024, з можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровоградавід 05.08.2024 у кримінальному провадженні продовжені продовжено строк досудового розслідування до 17.10.2024.

Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом про результати НСРД (а.к. 36), висновком експерта (а.к. 37-38), пртоколом допиту свідка (а.к. 39-40), протоколом про проведення НСРД (а.к. 41-51), протоколом обшуку (а.к. 56-58), висновками експерта (а.к.58-59, 60), повідомленням про підозру (а.к. 64-66).

Положення кримінального процессуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». В оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартліпроти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив, що ризики передбаченні п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КК України, не зменшилися, а саме:

- підозрюваний може ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, маючи при цьому всі можливості та засоби, немає стійких соціальних зв`язків, тому в будь-який час має можливість залишити межі території України. Усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко протии України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

- підозрюваний може незаконно впливати на свідків, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні, інших підозрюваних. Встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, можливе в тому числі шляхом проведення допитів.

Оцінюючи обґрунтованість данного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допитуслідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідка в данному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ним показань.

- підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На даний час протиправні дії, підозрюваного викриті з причин, що не залежали від його волі, у зв`язку із чим останній може вчинити протиправні дії на продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Отже, ризики передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які мали місце та були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати на даний час та не вичерпались і будуть продовжувати мати місце у випадку перебування ОСОБА_4 на волі.

Крім того з моменту застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, стороною захисту не надано суду.

Викладене у своїй сукупності, свідчить, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшилися, завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про запобіжний захід наразі не можливе у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме: долучити висновки судових експертиз аудіо-, звукозапису, які перебувають на виконанні в Кіровоградському НДЕКЦ;

-долучити висновки судових біологічних експертиз, які перебувають на виконанні в Кіровоградському НДЕКЦ;

-вирішити питання про зняття грифу таємності з ухвал Кропивницького апеляційного суду, відповідно до яких надано дозвіл на проведення НСРД щодо підозрюваних;

-отримати ухвали слідчого судді на дозвіл проведення тимчасового доступу до речей і документів, а в подальшому провести тимчасові доступи до інформації яка перебуває у володінні операторів мобільного зв`язку ПрАТ«Київстар» та ТОВ «лайфселл». Однак, враховуючи, що юридична та фактична адреса вище вказаних мобільних операторів в м. Києві, виконання ухвали суду буде проведене в м. Києві, що потребує додаткового часу;

-провести аналіз по вилучених у оператора мобільного зв`язку номерах мобільних телефонів, якими користувалися підозрювані, шляхом надання доручення до УОТЗ ГУНП в Кіровоградській області;

-допитати в якості свідків осіб, які відповідно до проведених НСРД щодо підозрюваних, спілкувались з останніми і в завуальованій формі дізнавались про наявність наркотичних засобів та психотропних речовин;

-провести решту 5 судово-психіатричних експертиз підозрюваним, які призначені на 02.08 та 06.08.2024, відповідно;

-вирішити питання про виділення матеріалів досудового розслідування щодо осіб, у яких були проведені обшуки, однак вина останніх в причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення не доказується;

-вирішити питання про закриття окремих епізодів кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_9 , у зв`язку із смертю підозрюваного;

-вирішити питання про об`єднання вказаних проваджень в одне провадження;

-вирішити питання про зміну повідомлення про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 з урахуванням отриманих висновків судових експертиз матеріалів, речовин та виробів;

-допитати підозрюваних з приводу інкримінованих їм кримінальних правопорушень, з урахуванням змін;

-при необхідності провести інші слідчі (розшукові) дій;

-ознайомити підозрюваних та їх захисників з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 221 КПК України;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України;

-скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Зазначені слідчі та процесуальні дії необхідні для повного та всебічного з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частиноюч.3ст.199КПКУкраїнивизначено,щовклопотанні про продовження строку тримання під вартою мають бути вказані обставини, які свідчать, про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слідчий суддя відзначає, що відповідно до довідки завідувача КММЧ № 14- лікаря філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в Черкаській та Кіровоградській областях» (Філія ЦОЗ ДКВС України в Черкаській та Кіровоградській областях) ОСОБА_15 . стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_4 задовільний та потребує подальшого спостереження та лікування у лікаря-інфекціоніста. Разом з чим, суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 не може утримуватися за станом здоров`я в умовах тримання під вартою та потребує лікування за межами слідчого ізолятора, а тому підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу відсутні.

Крімтого, медична частина державної установи виконання покарань забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув`язненим і засудженим. Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 як альтернативу, заставу в розмірі, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південногоміжрегіонального управлінняДержавної міграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).

Таким чином, продовження відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав змінити підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший, більш м`який.

З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 194, 197, 199 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто з 15 год. 50 хв. 05.08.2024 до 15 год. 50 хв. 03.10.2024.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 60 560 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12023120000000913від 24.08.2023.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 - з-під варти звільнити.

У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_4 в строк до 03.10.2024 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південногоміжрегіонального управлінняДержавної міграційноїслужби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 15 год. 50 хв. 03.10.2024.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїпроголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_16