Рішення № 120902170, 08.08.2024, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1008/24

08 серпня 2024 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Решетова В. В.,

з участю секретаря Остапишин І. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні2024року Акціонернетовариство Комерційнийбанк «ПриватБанк»(надалі-АТ КБ«ПриватБанк»)звернулося досуду звищевказаним позовом,в якомупросить стягнутиз ОСОБА_1 заборгованість заКредитним договоромпро наданнябанківських послуг№ б/нвід 11листопада 2019року урозмірі 38532,60 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 11 листопада 2019 року між сторонами укладено Договір про надання банківських послуг б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах, передбачених Умовами та Правилами надання банківських послуг, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В порушенняумов зазначеногодоговору відповідачналежним чиномне виконавсвоїх зобов`язань,у зв`язкуз чимстаном на23червня 2024року маєзаборгованість врозмірі 38532,60 гривень, яку представник позивача просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк», а також судові витрати.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання, представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином. В позовній заяві міститься вимога представника позивача про розгляд справи без його участі. В клопотанні представник позивача також зазначає, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судовому не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважаєза можливе провести розгляд справи без участі сторін за наявними у справі доказами.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11 листопада 2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг б/н, за умовами якого позивачем емітовано та видано відповідачеві кредитну картку НОМЕР_1 , строк дії 09/23, тип - Універсальна, згодом, додатково отримала кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії 12/23, тип - Універсальна та кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії 01/28, тип - Універсальна, та відкрито картковий рахунок та надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку.

З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку і Тарифами банку, які були надані для ознайомлення у письмовому вигляді.

Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку за договором №б/н від 11 листопада 2019 року за період з 11.11.2019р. до 28.06.2024р. щодо користування споживчого кредиту відкритому на ім`я відповідача ОСОБА_1 із зазначенням операцій, дати їх проведення та суми валютування й залишку на картці.

За наданимпозивачем АТКБ «ПриватБанк»розрахунком заборгованості,станом на23червня 2024року утвориласязаборгованість передпозивачем взагальному розмірі38532,60 гривень, з яких: 30957,40 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7575.20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Між сторонами виник спір стосовно неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України - письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Звертаючись до суду, на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надав анкету - заяву про приєднання до Умов та Правил, яка підписана сторонами; кредитний договір №б/н від 11 листопада 2019 року у формі анкети-заяви, який підписаний сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; виписку за договором б/н від 11 листопада 2019 року та паспорт споживчого кредиту.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Як видно з заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка підписана позичальником, вона містить умови кредитування та відомості щодо погодженого між сторонами розміру відсоткової ставки та пені за користування кредитними коштами.

Крім того позивачем долучено паспорт споживчого кредиту б/н від 11 листопада 2019 року, який містить умови кредитувння та інформацію про розмір відсоткової ставки, що підписаний ОСОБА_1 .

Надання банком ОСОБА_1 кредитних коштів шляхом встановлення для користування кредитного ліміту підтверджуєтьсянаданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою по рахунку відкритого на ім`я відповідача, з якого видно, що позичальник активно користувався кредитним коштами, здійснював їх часткове погашення.

На підставідосліджених доказів,суд приходитьдо висновку,що обсягзаборгованості закредитними коштамизнайшло своєдокументальне підтвердження,тому підлягаєстягненню з ОСОБА_1 на користьАТ КБ«ПриватБанк» заборгованістьза кредитом,яка утвориласьстаном на23червня 2024року взагальному обсязі38532,60 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 2422,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 259, 263, 264, 265, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч. 2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 накористь Акціонерноготовариства комерційнийбанк «ПриватБанк»заборгованість заКредитним договоромпро наданнябанківських послуг№ б/нвід 11листопада 2019року урозмірі 38532,60 гривень, яка виникла станом на 23 червня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ( код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Решетов