Ухвала суду № 120901778, 07.08.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2750/22

Провадження № 1-кп/127/53/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено 21.04.2021 до ЄРДР за № 12021020000000248 та за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, відомості про яке внесено 26.01.2022 за № 12022020000000051, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вищевказане об`єднане кримінальне провадження.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ще на 60 діб строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Обидва обвинувачених раніше судимі, офіційно працевлаштованими не були, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на їхню поведінку, відсутні, тому останні під загрозою застосування суворої міри покарання можуть здійснити спроби переховуватись від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу дані обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, які ще не допитані безпосередньо перед судом, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також існує ризик скоєння ними інших злочинів, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На переконання прокурора, застосування жодного іншого більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , окрім тримання під вартою з визначеним розміром застави не зможе запобігти наявним ризикам.

Захисники обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , думку яких підтримали їхні підзахисні та інші присутні учасники судового провадження, заперечували проти задоволення заявленого прокурором клопотання, вважають перелічені прокурором ризики надуманими, а визначений розмір застави занадто великим.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали об`єднаного кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3 і п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Відтак, тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими причинами в сукупності для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України»).

У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, ОСОБА_8 обвинувачується в тому, що він, будучи засудженим 10.02.2020 Вінницьким апеляційним судом Вінницької області за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, до 3 років позбавлення волі, відбуваючи покарання у ДУ «Вінницька ВК (№ 86)», на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив та знову вчинив умисні особливо тяжкі злочини. Відповідно до довідки наданої ДУ «Вінницька ВК (№ 86)» від 19.08.2021, ОСОБА_8 перебуває на профілактичному обліку, як схильний до вживання та розповсюдження наркотичних та одурманюючих речовин. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Крім того, ОСОБА_8 офіційно непрацевлаштований, раніше судимий, інкриміновані йому злочини вчинено під час відбування покарання у виді позбавлення волі, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на його поведінку, відсутні, а тому він може в будь-який момент, без зайвих труднощів, покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду. Перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, інших причетних осіб, які ще не допитані безпосередньо перед судом. Також існує ризик скоєння ним інших злочинів. Крім того, до ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави, який на момент обрання запобіжного заходу був мінімальним враховуючи ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів. Відтак, на переконання суду, ОСОБА_8 доцільно продовжити дію застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів з правом внесення застави у попередньо визначеному судом розмірі, що становить 214720 грн, та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий, соціальні зв`язки, що мали б стримуючий позитивний вплив на його поведінку, відсутні. Крім того, ОСОБА_11 житель іншого регіону, а тому може в будь-який момент, без зайвих труднощів, покинути місце свого проживання, а під загрозою застосування суворої міри покарання може здійснити спроби переховуватись від суду. Перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу обвинувачений може незаконно впливати на свідків та інших причетних осіб. Також, перебуваючи на волі ОСОБА_11 може продовжити вчиняти інші злочини. На переконання суду, зміна обраного ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, не зможе запобігти наявним ризикам. Крім того, до ОСОБА_11 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави, який на момент обрання запобіжного заходу був мінімальним враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину. Відтак, на переконання суду, ОСОБА_11 доцільно продовжити дію застосованого до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 днів з правом внесення застави у попередньо визначеному судом розмірі, що становить 198 480 грн, та, у випадку внесення застави, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також суд зауважує, що у відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України визначаються межі (тобто мінімальний та максимальний розмір застави), в рамках яких визначається розмір застави. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Тобто з аналізу положення ч. 5 ст. 182 КПК України можна зробити висновок, що суд у певних випадках наділений повноваженнями вийти за межі лише максимального розміру застави, збільшивши його, натомість повноважень зменшити визначений ч. 5 ст. 182 КПК України мінімальний розмір застави суд не має.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме з 07.08.2024 до 05.10.2024 включно.

Залишити ОСОБА_8 заставу в попередньо визначеному судом розмірі, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_8 будуть покладені наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які є обвинуваченими у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;

- за наявності здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_8 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання ОСОБА_8 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом при внесенні застави обвинуваченим ОСОБА_8 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 05.10.2024 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме з 07.08.2024 до 05.10.2024 включно.

Залишити ОСОБА_11 заставу в попередньо визначеному судом розмірі, що становить 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_11 будуть покладені наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які є обвинуваченими у кримінальному провадженні: ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ;

- здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення ОСОБА_11 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_11 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Термін дії обов`язків покладених судом при внесенні застави обвинуваченим ОСОБА_11 визначити на час дії ухвали суду, тобто до 05.10.2024 включно.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання та прокурору Вінницької обласної прокуратури для відома.

На ухвалу суду про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.

Суддя-доповідач:

Судді: