Рішення № 12090072, 25.10.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2010 р.Справа № 7/177-10 за позовом першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави, в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”, м. Київ

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_89, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88 (АДРЕСА_1).

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні 1-го відповідача - Компанія „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД”, м. Лондон, Англія

про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. №43-Б в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1

Суддя Крамар С.І.

Представники сторін:

позивач 1.: Кучевська Г.В. представник за довіреністю

позивач 2: Кучевська Г.В. представник за довіреністю

відповідач 1.: Буртовий М. В. - довіреність від 02.02.2010р.

відповідач 2.: Буяр З. М. - довіреність №1783 від 24.09.2010р.

за участю прокурора відділу прокуратури області Параскевича О. Г.

третя особа на стороні 1-го відповідача (Компанія „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД”. м. Лондон): не з'явився

треті особи на стороні позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_30, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_39, ОСОБА_45, ОСОБА_47, ОСОБА_50, ОСОБА_55, ОСОБА_54, ОСОБА_70, ОСОБА_76, ОСОБА_82, ОСОБА_35, ОСОБА_63, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_58, ОСОБА_23, ОСОБА_36, ОСОБА_60, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_44, ОСОБА_40, ОСОБА_71, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_65, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_49, ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_42, ОСОБА_78, ОСОБА_62, ОСОБА_53, ОСОБА_57, ОСОБА_85, ОСОБА_43, ОСОБА_86, ОСОБА_81, ОСОБА_56, ОСОБА_64, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_90, ОСОБА_33, ОСОБА_34

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення приймається 25.10.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: прокурор в інтересах держави, в особі позивачів звернувся з позовом в якому просить суд визнати недійсним укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області і організацією орендарів орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, правонаступником якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг”, договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. № 43-Б в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області і організацією орендарів орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, правонаступником якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг”, договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. № 43-Б в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 не відповідає вимогам закону, оскільки відносини щодо користування гуртожитками регулюються нормами житлового законодавства, а не Законом України „Про приватизацію майна державних підприємств”, а тому гуртожитки не входять до складу цілісних майнових комплексів, а входять до складу житлового фонду. За таких обставин, є всі підстави для визнання такого договору, в частині продажу гуртожитку, недійсним.

Також прокурор просить суд визнати поважною причину пропуску встановленого законом процесуального строку для звернення до суду і відновити пропущений строк у звязку з тим, що про укладення між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області і організацією орендарів орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, правонаступником якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг”, договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. № 43-Б в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 прокуратурі Хмельницької області стало відомо в серпні 2009р. при розгляді звернення до органів прокуратури області мешканців гуртожитку.

На підтвердження того, що прокуратурі стало відомо про укладення спірного Договору в серпні 2009р. подано лист Генеральної прокуратури України № 05/2/1-р від 24.07.2009р., адресований прокуратурі Хмельницької області, для проведення ретельної перевірки звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, лист прокуратури Хмельницької області № 05-1297-09 від 11.01.2010р., адресований мешканцям гуртожитку по АДРЕСА_1.

Прокурор та повноважний представник позивачів позов підтримує та наполягає на його задоволенні.

В судовому засіданні 20.10.2010р. прокурор повідомив, що прокуратурою Хмельницької області строк позовної давності для звернення з позовом до суду не пропущений, оскільки прокуратурі стало відомо про укладення спірного Договору лише в серпні 2009р.

Повноважний представник 1-го відповідача в судовому засіданні, письмовому відзиві на позов та додаткових запереченнях проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд в їх задоволенні відмовити з наступних підстав.

Спір, щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. № 43-Б в частині продажу гуртожитку, вже розглянутий господарськими судами (рішення Господарського суду міста Києва по справі № 15/529-40/85 від 17.03.2009р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2009р., постанова Вищого господарського суду України від 28.10.2009р.). Першим заступником прокурора Хмельницької області неправомірно подано позов в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та Виконавчого комітету Хмельницької міської ради у звязку з тим, що дані органи не є ні сторонами спірного договору, ні субєктами спірних правовідносин. Інтереси держави та права вказаних органів спірним договором не порушено. На час укладення договору були відсутні нормативні акти, що забороняли приватизацію гуртожитків. Більш того, згідно з позицією вищих органів державної влади, гуртожитки повинні були включатися до складу майна, що приватизується. Перший заступник прокурора Хмельницької області безпідставно посилався на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 28.10.2009р. у справі № 15/529-40/85, намагаючись їх кваліфікувати як преюдиційні факти. Строки звернення до суду із позовом пропущені як заступником прокурора Хмельницької області, так і органами, в інтересах яких він звернувся із позовом, і поважних причин до їх поновлення не наведено. Також відповідач 1 просить залишити без розгляду позов у звязку з відсутністю у прокурора підстав для звернення із даним позовом, оскільки управління обєктами житлово-комунального господарства не є повноваженням органів виконавчої влади, що передане державою згідно із законом, а є власним (самоврядним) повноваженням, а також те, що спірний гуртожиток до комунальної власності не передавався. А тому, позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

Повноважний представник 2-го відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає в повному обсязі та зазначає, що гуртожиток по вул. Інститутська, 16/2 у м. Хмельницькому як обєкт державного житлового фонду не підлягав приватизації відповідно до Закону України „Про приватизацію державного майна”.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивачів в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Ухвалою суду від 25.10.2010р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів інших мешканців гуртожитку, від яких на адресу суду надійшли заяви про розгляд даної справи без їх участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 в судове засідання не зявився, однак 05.10.2010р. надіслав на адресу суду клопотання в якому просить суд розгляд справи відкласти на іншу дату. Окрім того, повідомив що у звязку з тим, що представник Компанії „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД” знаходиться на території України, здійснювати повідомлення Компанії відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових і позасудових документів у цивільних або комерційних справах немає необхідності.

20.10.2010р. на адресу суду адвокат ОСОБА_91 надіслав повідомлення про припинення ним повноважень представника Компанії „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД”. До даного клопотання додано, зокрема, Додаткову угоду від 08.10.2010р. до договору про надання послуг адвоката від 01.10.2010р.

21.10.2010р. на адресу суду надійшла міжнародна телеграма № 603. Дану телеграму подано без урахування вимог ст. 12 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.

Судом враховано, що третя особа - Компанія „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД” повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, що підтверджується надісланим на адресу суду клопотанням представника третьої особи від 05.10.2010р. Протягом тривалого часу представник третьої особи Компанії „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД” мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та скористатись іншими правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 ГПК України. Розірвання угоди третьої особи з адвокатом ОСОБА_91 не позбавило права Компанію „БІК ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД” вирішити питання щодо представництва інтересів Компанії з іншими особами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області № 221 від 25.10.1993р. надано дозвіл організації орендарів „Хлібокомбінат” на приватизацію державної частки майна орендного підприємства „Хлібокомбінат”.

21.12.1993р. начальником РВ Фонду держмайна України по Хмельницькій області затверджено план приватизації державної частки майна, взятого в оренду організацією орендарів виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”.

24.12.1993р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (продавець) та організацією орендарів виробничо-торговельного підприємства „Хлібокомбінат” (покупець), правонаступником якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг” укладено договір № 43-Б купівлі-продажу державної частки майна орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат” (далі Договір), який 25.12.1993р. посвідчений державним нотаріусом, а 28.12.1993р. зареєстрований розпорядженням Хмельницької міської адміністрації за №2923.

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом договору є купівля-продаж як цілісного майнового комплексу орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, яке придбається шляхом прямого викупу на підставі наказу регіонального відділення від 21.12.1993р. № 424 та додаткової угоди до договору оренди з правом викупу від 29.11.1993р. № 15-д.

Згідно з п. 1.2 та п. 1.3 Договору продавець продав, а покупець купив майно, вартість якого відповідно до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, що затверджений наказом регіонального відділення №370 від 29.11.1993, склала 1764835700 крб.

Відповідно до п. 1.5 Договору право власності на майно, що приватизується, переходить до покупця з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі.

29.06.1994р. між сторонами підписано Акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, за яким продавець передав, а покупець прийняв згідно з відомістю інвентаризації викуплене ним майно державного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”.

В подальшому на базі приватизованого майна за рішенням організації орендарів було створене ТОВ „Хмельницький хлібокомбінат”, правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обовязків якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг” згідно з п.1.1 Статуту останнього.

Згідно з планом приватизації державної частки майна та актом оцінки вартості державної частки майна орендованого організацією орендарів орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат” до складу викупленого цілісного майнового комплексу останнього ввійшов гуртожиток, розташований по АДРЕСА_1, залишкова вартість якого станом на 01.11.1993р. склала 287672 крб.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до ст. 127 ЖК УРСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Згідно з п. п. 2 та 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 р. № 208, гуртожитки призначаються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання; під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Як вбачається зі ст. 3 ЖК УРСР, відносини щодо використання житлового фонду (житлові відносини) регулюються цим Кодексом та іншими актами житлового законодавства.

Ст. 4 ЖК УРСР встановлює, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Відповідно до ст. 5 ЖК УРСР державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад). А тому купівля-продаж чи відчуження іншим способом гуртожитків безпосередньо впливає на права і обовязки місцевих рад, в даному випадку Хмельницької міської ради.

Ст. 6 ЖК УРСР визначає, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

З змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.

Ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) прямо передбачено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію об`єктів житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4-6 Житлового кодексу Української РСР також відносяться гуртожитки.

Отже, відносини щодо використання гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 регулюються нормами ЖК УРСР та іншими актами житлового законодавства, а не Законом України „Про приватизацію майна державних підприємств”, а тому договір купівлі-продажу державного майна № 43-Б від 24.12.1993р., в частині приватизації гуртожитку суперечить ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію державного майна” та ст. 5 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств”.

Дані висновки також підтверджуються постановою Вищого господарського суду України по справі № 15/529-40/85 від 28.10.2009р.

Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу Української РСР, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Статтею 76 цього Кодексу передбачено, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, органи прокуратури про порушення законності укладення договору купівлі-продажу державного майна дізналися при розгляді звернення до органів прокуратури мешканців гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1.

На підтвердження цього прокурором надано лист Генеральної прокуратури України № 05/2/1-р від 24.07.2009р., адресований прокуратурі Хмельницької області, для проведення ретельної перевірки звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, звернення мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, лист прокуратури Хмельницької області № 05-1297-09 від 11.01.2010р., адресований мешканцям гуртожитку по АДРЕСА_1.

За таких обставин, прокуратурою не пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, а тому й підстави для поновлення строку позовної давності відсутні.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача 1 з приводу того, що справа з аналогічним предметом позову вже була предметом розгляду господарських судів, які одностайно сказали про відсутність підстав для визнання договору недійсним та законність приватизації гуртожитку, оскільки Вищим господарським судом України у постанові від 28.10.2009р. у справі № 15/529-40/85 зазначено, що є всі підстави для визнання спірного договору недійсним у звязку з тим, що даний договір суперечить ч. 2 ст. 3 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” та ст. 5 Закону України „Про приватизацію державного майна”. Також суд не погоджується з позицією відповідача 1 щодо неправомірного подання першим заступником прокурора Хмельницької області позову в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради та Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, оскільки згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. З приводу доводів відповідача 1 щодо відсутності, станом на час укладення Договору, нормативних актів, які б забороняли приватизацію гуртожитків, суд вважає за необхідне зазначити, що станом на час укладення спірного Договору діяли положення Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” та Закону України „Про приватизацію державного майна”, які забороняли приватизацію обєктів житлового фонду.

З огляду на викладене, не підлягає задоволенню клопотання відповідача 1 від 10.02.2010 року про залишення позову без розгляду.

За таких обставин, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов першого заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави, в особі Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”, м. Київ, до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. №43-Б в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1 задовольнити.

Визнати недійсним укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області і організацією орендарів орендного виробничо-торгівельного підприємства „Хлібокомбінат”, правонаступником якого є ТОВ „Стіомі-Холдінг”, договір купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993р. № 43-Б, в частині продажу гуртожитку, який розташований по АДРЕСА_1.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”, (вул. Щорса, 29, м. Київ, код 32827668) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м.Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стіомі-Холдінг”, (вул. Щорса, 29, м. Київ, код 32827668) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (р/р 31211264700002, МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225) 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, код 02898152) в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства (на рахунок 31112095700002 ВДК у м.Хмельницькому, код 23565225, УДК у Хмельницькій області) державне мито в розмірі 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області, (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, код 02898152)в доход Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22050003 (р/р 31211264700002, МФО 815013, код ЄДРПОУ 23565225) 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя