Ухвала суду № 120896177, 08.08.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 серпня 2024 р.№ 400/7446/24

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЕРНО-СТОК», вул. Марка Кропивницького, 114/1, м.Миколаїв, 54009, доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, провизнання протиправними та скасування рішень; зобов`язання зареєструвати податкові накладні,

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЕРНО-СТОК» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про:

визнання протиправним та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.12.2021 № 3459739/41807321, від 06.12.2021 № 3474549/41807321;

зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні від 26.03.2021 № 32 і від 27.03.2021 № 36.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з абзацом третім пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 56.23 статті 26 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.

Таким чином, якщо платник податків скористався правом на адміністративне оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, який обчислюється з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.

Отже, строки звернення до адміністративного суду сплинули:

06.06.2022 щодо оскарження рішення контролюючого органу від 06.12.2021 № 3474549/41807321;

24.03.2022 щодо оскарження рішення контролюючого органу від 02.12.2021 № 3459739/41807321, оскільки 24.12.2021 контролюючим органом було прийнято рішення за результатами розгляду скарги на відповідне рішення.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправними і скасування вищезазначених рішень 06.08.2024, тобто більш чим через два роки після спливу строків для їх оскарження.

Поряд з цим, до позовної заяви позивач додав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, поважність пропуску строку звернення до суду в якій умотивував тим, що після початку 24.02.2022 широкомасштабного вторгнення російський військ на територію України м. Миколаїв, де знаходиться позивач, було прифронтовим і перебувало під постійними артилерійськими обстрілами, у місті були наявні проблеми з електроживленням, наявністю інтернет-зв`язку тощо. Тому документація позивача з господарської діяльності була евакуйована у більш безпечне місце. Лише після стабілізації ситуації в місті, 08.04.2024 директор позивача видав наказ про повернення до офісу документації підприємства. Крім цього, у позивача у період з 2022 по 2024 рік працював один директор, бухгалтер був відсутній. Тому він не мав можливості розблокувати податкові накладні.

Розглянувши заяву позивача про визнання пропуску процесуального строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024 і від 23.07.2024 № 469/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб, з 14.05.2024 строком на 90 діб та з 12.08.2024 строком на 90 діб.

Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 09.11.2024.

У пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Верховний Суд сформував правову позицію, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.

Відповідно не можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до суду більш чим на один календарний рік такі обставини як повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші обставини, що обумовлені введенням на території України воєнних дій.

Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада, на території якої знаходиться позивач, відповідач і Миколаївський окружний адміністративний суд, з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилась до територій активних бойових дій, а з 11.11.2022 до територій можливих бойових дій (підпункт 1.5 пункту 1 розділу І вищезазначеного Переліку).

Відтак у населеному пункті, де розміщується позивач бойові дії були відсутні з 11.11.2022. Тому твердження позивача про те, що ситуація стабілізувалась у місті Миколаєві лише в 2024 році не відповідає дійсності.

Як наслідок, введення в Україні воєнного стану та розташування позивача у Миколаївській області не можуть бути самостійною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Також суд звертає увагу, що позивач є юридичною особою, а отже він не був позбавлений жодної можливості прийняти на роботу відповідну кількість працівників, уповноважити в порядку встановленому законодавством іншу особу поряд з директором на звернення до судів та / або укладення договору про надання правової допомоги з адвокатами.

Відтак суд вважає, що відсутність бухгалтера та інших працівників не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Крім цього, суд врахував, що позивач 14.06.2024 вже звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, який містив такі ж позовні вимоги, що і в цій справі, та подавав подібне клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 400/5677/24 було відмовлено, 12.07.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу у справі № 400/5677/24 про повернення позовної заяви позивачу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Водночас протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивач повинен подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.

Оскільки позовна заява та додані до неї документи подані до суду в електронній формі через електронний кабінет, і всі інші учасники справи зареєстровали (зобов`язані зареєструвати) свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд проводитиме розгляд матеріалів справи в електронній формі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Проводити розгляд матеріалів справи в електронній формі.

3. Відмовити у задоволенні заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЕРНО-СТОК» про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду.

4. Надати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗЕРНО-СТОК» десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання до Миколаївського окружного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі № 400/7446/24.

5. Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

7. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.Г.Ярощук