Рішення № 120895428, 08.08.2024, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2024 р. справа № 300/4877/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

суддя Остап?юк С.В.,

за участю секретаря Дяків Х.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Сметанікова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» про визнання протиправною та скасування постанови від 07.06.2024 ВП № 70233138 та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач, орган державної виконавчої служби) про визнання протиправною та скасування постанови від 07.06.2024 ВП № 70233138 та зобов`язання зняти арешт із коштів божника.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, які позивач усунула у строк, встановлений судом.

11.07.2024 суд відкрив провадження за вказаним позовом, а справу призначив до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін та з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, встановлених статтями 268, 269, 270, 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, суд залучив до даної справи Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору обґрунтовує тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», оскаржуваною постановою наклав арешт на кошти божника на картковий рахунок, на який зараховуються кошти з виплати пенсії. Вважає постанову про арешт кошів боржника від 07.06.2024 ВП № 70233138 протиправною, у зв`язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, однак направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши докази, суд встановив наступне.

07.06.2024 постановою головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 70233138 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», у межах суми звернення стягнення в розмірі 13 405, 62 гривень.

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України Про виконавче провадження за №1404-VІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців встановлює стаття 18 Закону України Про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 18 даного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з статтею 68 даного Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів (частина 1).

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати (частина 2).

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3).

Згідно з статтею 69 Закону №1404-VІІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» за № 2129-ІХ від 15.03.2022 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» із змінами, внесеними згідно із Законами № 2455-IX від 27.07.2022, № 2456-IX від 27.07.2022, № 2468-IX від 28.07.2022; в редакції Закону № 3048-IX від 11.04.2023, доповнено пунктом 10-2.

Відповідно до підпункту 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024 та триває на момент розгляду даної адміністративної справи.

Як встановив суд, що не заперечується відповідачем, постановою головного державного виконавця ВП № 70233138 від 07.06.2024 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» на який зараховуються кошти з виплати пенсії.

Таким чином, відповідач, в порушення підпункту 3 пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» під час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, оскаржуваною постановою протиправно звернув стягнення на пенсію позивача.

Враховуючи ту обставину, що на момент винесення оскаржуваної постанови діяв воєнний стан в Україні, а з прийняттям Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» за № 2129-ІХ від 15.03.2022 припинено звернення стягнення на пенсію, то у відповідача не було підстав для накладення арешту на грошові кошти з виплати позивачу пенсії.

Як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню постанова про арешт кошів боржника від 07.06.2024 ВП № 70233138.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначає зняття арешту з майна, відповідно до частини 5 якої, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому позов підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Судових витрат, які підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справі не має.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (індекс 76018, вулиця Галицька, будинок 45, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 35021710) від 07.06.2024 ВП № 70233138 про арешт коштів божника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Зняти арешт з коштів ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Суддя Остап`юк С.В.