Рішення № 12089233, 26.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.10                                                                                           Справа№ 31/142-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:Державного підприємства завод „Електроважмаш”, м. Харків

до відповідача:Товариство з обмеженою відповідальністю „МАРК Логістик”, м. Львів

про:стягнення 58688,00 грн.

Суддя: Артимович В.М.

При секретарі:Митник М.Б.

Представники сторін:

від позивача:Шумейко О.О. –представник;

від відповідача:не з’явився. Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства завод „Електроважмаш”, м. Харків, надалі –позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРК Логістик”, м. Львів, надалі –відповідач, про стягнення 58688,00 грн.

Ухвалою суду від 17.09.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.10.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 26.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 01.11.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем укладено Договір без № від 13.04.2009 р. про надання транспортних послуг по перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні (надалі Договір), згідно якого відповідач зобов’язувався здійснювати транспортні послуги з перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні за маршрутом м. Сурахаммар (Швеція) –м.Бяла Подляска (Польща) –м.Харків (Україна), а позивач в свою чергу зобов’язався оплачувати отримані послуги у визначені договором терміни.

Відповідно до п.4.2.1 Договору відповідач зобов’язаний здійснювати транспортні перевезення згідно заявок позивача суворо дотримуючись умов отриманого транспортного замовлення.

У п. 5.5 Договору зазначено, що термін оплати послуг складає 45 календарних днів з моменту отримання позивачем оригіналу рахунку-фактури відповідача в одному екземплярі, оригіналу СМR- накладної з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу в двох екземплярах, оригіналу акту виконаних робіт в двох екземплярах і оригіналів інших додаткових документів, вказаних в транспортному замовленні.

Як зазначається у позовній заяві 19.10.2009 р. позивач згідно Рахунку-фактури № СФ-0000167 від 07.10.2010р. для оплати послуг здійснив платіж в розмірі 88032,00 грн. (платіжне доручення № 4942 від 19.10.2009 р. –в матеріалах справи), з яких 29344,00 грн. були перераховані за оплату наданих послуг, а 58688,00 грн. були передплатою за наступне транспортне замовлення.

Згідно із п. 9.1. Договору термін його дії встановлено до 31.12.2009р.

04.06.2010р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 248-238 із проханням протягом 7 днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок Державного підприємства завод „Електроважмаш” безпідставно набуті кошти в сумі 58688,00 грн., оскільки термін дії Договору закінчився і після здійснення передоплати 19.10.2009р. заявки на перевезення позивач відповідачу на надавав.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши представника позивача в судовому засіданні суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що позивачем на користь відповідача було перераховано грошову суму в розмірі 88032,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 4942 від 19.10.2009 р. Як призначення платежу у платіжному дорученні вказано передоплата за транспортно-експедиторські послуги за рахунком-фактурою № СФ-0000167 від 07.10.2009р. Як стверджує позивач у позовній заяві 29344,00 грн. із вищевказаної суми були перераховані за оплату наданих послуг, а 58688,00 грн. були передплатою за наступне транспортне замовлення.

Проте, як встановлено судом в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт надання відповідачем послуг на суму 58688,00 грн. по Рахунку-фактурі № СФ-0000167 від 07.10.2009р.

У ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, позивачем направлялась на адресу відповідача Претензія № 248-238 з вимогою протягом 7 днів з моменту отримання претензії перерахувати на рахунок Державного підприємства завод „Електроважмаш” безпідставно набуті кошти в сумі 58688,00 грн. Однак, викладеної у претензії вимоги відповідач не задоволив.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 177, 530, 627, 628, 629, 631, 909, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства завод „Електроважмаш”, м. Харків, задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „МАРК Логістик” (79068, м. Львів, вул. Мазепи 9-А/13; код ЄДРПОУ 35774807) на користь Державного підприємства завод „Електроважмаш” (61089, м. Харків, просп. Московський, 299; код ЄДРПОУ 00213121) суму в розмірі 58688,00 грн. заборгованості, 586,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя