Рішення № 12089177, 04.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.10 Справа № 15/1

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Евросеть ДС”, м. Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Луганськ

про стягнення 34 765 грн. 03 коп.

та за зустрічною позовною заявою

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Евросеть ДС”, м. Донецьк

про зобовязання виконати певні дії

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - Лубинець А.В., представник за довіреністю № б/н від 06.07.2010;

від відповідача - ОСОБА_4, представник за довіреністю № 8584 від 26.09.2010.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем у справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача:

-суми основного боргу з орендної плати 8000 грн. 00 коп.;

-пені у розмірі 848 грн. 21 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобовязань;

-суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 640 грн. 00 коп.;

-суми 3 % річних у розмірі 276 грн. 82 коп.;

-неустойки у розмірі 25000 грн. 00 коп.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до початку розгляду справи до канцелярії суду подано зустрічний позов по справі № 15/1 з вимогою про:

- зобовязати ТОВ “Евросеть ДС” підписати акт прийому-передачі приміщення від 30.06.2009.

Зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Заявою від 07.10.2010 відповідач у справі відмовився від поданого ним зустрічного позову у даній справі.

Відмова від зустрічного позову приймається судом, оскільки такі дії заявника не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

За наведених обставин провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд розяснює, що відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Позивач у справі підтримав позовні вимоги за первісним позовом.

Відповідач у справі проти позову заперечив та, зокрема, заявив про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та неустойки.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, виходячи з наступних підстав.

Між позивачем, як орендарем, та відповідачем, як суборендарем, укладено договір суборенди від 30.04.2009 (далі - договір).

Право передачі майна в суборенду закріплено в п. 5.3 договору оренди нежитлового приміщення від 09.06.2008 №18/08.

Обєкт оренди за договором від 09.06.2008 №18/08 - нежитлове приміщення площею 29,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 2ж, передано орендодавцем орендарю 01.07.2008, що підтверджується актом прийманняпередачі.

За договором суборенди обєктом є нежитлове приміщення площею 20 кв.м., розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 2ж. Це приміщення було передане позивачем відповідачу за актом приймання-передачі від 01.05.2009.

Відповідно до п. 8.1 договору суборенди його укладено строком дії до 30.06.2009.

Представники обох сторін підтвердили факт припинення дії договору 30.06.2009 за закінченням строку, на який його було укладено.

Розділом 4 договору визначено розмір орендної плати, яка підлягає сплаті, та строк її внесення.

Так, відповідно до п. 4.1. договору розмір орендної плати визначено сторонами у сумі 12500 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Проте, грошове зобовязання не виконувалося відповідачем належним чином.

Станом на день подачі позову до суду та прийняття даного рішення розмір боргу з плати за суборенду приміщення становить 8000 грн. 00 коп., який утворився за червень 2009 року.

У звязку з наявністю боргу та не звільненням приміщення після припинення дії договору позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів перерахування орендної плати за червень 2009 року у повному обсязі не надав.

Позовні вимоги про стягнення боргу з орендної плати за червень 2009 року у сумі 8000 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 640 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 276 грн. 82 коп. є обґрунтованими і також підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За загальним правилом складення акту приймання-передачі покладається на сторону, що передає майно. Так, при укладенні договору оренди складення акту покладається на орендодавця, а при припиненні дії договору на орендаря.

Сторонами не надано суду акту щодо повернення обєкту суборенди, що був би складений негайно при припиненні договору та підписаний сторонами обопільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Тому, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення неустойки, нарахованої за липень 2009 року в сумі 25 000 грн.

Також, позивачем на підставі п. 4.3 договору нарахована пеня у розмірі 848 грн. 21 коп. за період з 06.06.2009 по 06.12.2009 на суму боргу червня 2008 року у сумі 8000 грн. 00 коп. Відповідач заявив про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки та пені.

Так, згідно ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно частини 5 даної статті за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяці та число останнього року строку.

Позовна заява подана до суду 07.09.2010 згідно штемпеля підприємства поштового звязку на конверті, в якому надійшли до суду позовні матеріали.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За положеннями ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4 зазначеної статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, з урахуванням наведеного:

- неустойка за липень 2009 року не підлягає стягненню з відповідача, оскільки період за який заявлена неустойка знаходиться за межами строку позовної давності;

- пеня підлягає стягненню частково за період в межах строку позовної давності (з 07.09.2009 по 06.12.2009 включно) в сумі 408 грн. 88 коп.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг з плати за суборенду в сумі 8000 грн. 00 коп., пеня в сумі 408 грн. 88 коп., інфляційні нарахування в сумі 640 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 276 грн. 82 коп. (Всього 9325 грн. 70 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 93 грн. 24 коп. державного мита, а також 63 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, сплачені при подачі зустрічного позову до суду у складі 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на заявника зустрічного позову. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Евросеть ДС», м. Донецьк, бул. Шкільний, б. 4, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34384157, борг з орендної плати в сумі 8 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 408 грн. 88 коп., інфляційні нарахування в сумі 640 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 276 грн. 82 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 93 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 63 грн. 30 коп. Видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. Прийняти відмову від зустрічного позову.

5. Провадження у справі за зустрічним позовом припинити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом у складі 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на заявника зустрічного позову відповідача у справі.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 08.11.2010.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко