Ухвала суду № 120891686, 08.08.2024, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

У Х В А Л А

Справа № 285/6941/23

провадження № 2-п/0285/10/24

08 серпня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………...……................Літвин О. О.,

секретаря………………….……...................Клечковської М. М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду

заяву представника відповідача ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення по цивільній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

до ОСОБА_2

про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 06.06.2024, ухваленим у справі за вищезазначеним позовом (далі по тексту Рішення), позовні вимоги позивача були задоволені повністю та стягнуто із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту Товариство) заборгованість за кредитним договором №1088-0406 від 19.09.2022 в розмірі 109230 грн і 2147,20 грн судових витрат.

Представник відповідача 18.07.2024 звернувся до суду із заявою про перегляд Рішення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не могла самостійно подати відзив з поважної причини, оскільки самостійно виховує дитину та у зв`язку з періодичними тривогами, а її представник через велику віддаленість від суду та завантаженість іншими судовими справами і наявністю ризиків для власного життя через введення воєнного стану також був позбавлений можливості прибути на судове засідання і подати відзив.

В заперечення заявлених позовних вимог представник відповідачки зазначає на несправедливість умов укладеного між сторонами договору в частині нарахування процентів.

Сторони та їх представники про дату слухання справи повідомлені належним чином, підстав для відкладення розгляду справи немає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Заочний розглядсправи єпроцесуальною санкцією,цивільно-процесуальноювідповідальністю відповідачаяк самостійнимвидом юридичноївідповідальності,який нете щоне з`явивсядо суду(цейого право),а неповідомив судпро причинисвоєї неявки,маючи такуможливість,а потімвимагає (самеза це,за своюповедінку)скасувати заочнерішення суду.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів цивільної справи №285/6941/23 встановлено, що 09.11.2023 Товариство звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості, який Рішенням був задоволений повністю.

Представник відповідачки, якого вона уповноважила на представництво своїх інтересів нотаріально посвідченою довіреністю від 08.02.2024, в судові засідання, призначені на 14.02.2024 (а.с.66,78) та 06.06.2024 (а.с.93) не прибув. Натомість ним напередодні розгляду справи 04.06.2024 було подано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.83), яке судом цього ж дня було задоволено (а.с.91).

06.06.2024 представник відповідачки ОСОБА_1 на відеозв`язок не вийшов та повторно надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.99), мотивуючи його погіршенням стану свого здоров`я, при цьому не долучив жодних доказів поважності своєї неявки, зокрема хвороби.

З моменту вступу представника ОСОБА_1 у справу, з лютого 2024 року, до моменту винесення судового рішення, 06.06.2024, тобто чотири місяці, правом на подання до суду будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви або відзиву, ні відповідачка,ні їїпредставник не скористалися. Клопотань, які б свідчили про їх зацікавленість у розгляді справи, матеріали не містили.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Небажання відповідачки та її представника надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Зазначені ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення обставини не можуть вважатися поважними причинами неявки в судове засідання, оскільки це зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони.

Ні ОСОБА_2 , ні її представником не було надано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, їх посилання на несправедливість умов договору, є необгрунтованими, оскільки суд оцінив докази всебічно, повно, об`єктивно відповідно до тих, які були наявні у справі на момент винесення заочного рішення.

Скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними. Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що термін «строк на оскарження рішення» виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків у цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Резюмуючи викладене, суд приходить висновку про відмову в задоволенні заяви представника відповідачки про скасування заочного рішення.

Керуючись статтями 284-288 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1

про перегляд заочного рішення від 06.06.2024 по справі №285/6941/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Роз`яснити відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуюча суддя О. О. Літвин