Рішення № 12089164, 01.11.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.10                                                                                 Справа № 11/230

За позовом Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, м. Стаханов Луганської області

до Комунального підприємства “Луганська обласна паливно-енергетична компанія”, м. Луганськ

про стягнення 9451 грн. 45 коп.

суддя Москаленко М.О.

в присутності представників сторін:

від позивача - Чекаловська Ю.В., дов. № 936 від 26.02.10.,

Богаєвська Н.Т., дов. № 3650 від 06.09.10.;

від відповідача - Тимофєєв К.А., в.о. ген. директора, посв. № 311 від 26.04.10.;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди № 72 від 02.01.2008 в сумі 7941 грн. 57 коп., пені у розмірі 2836 грн. 58 коп., штрафу в сумі 600 грн. 00 коп., а також заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 203 грн. 32 коп. та пені в сумі 84 грн. 40 коп.

Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.10.2010 оголошено перерву до 01.11.2010 до 11 год. 50 хв.

Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача.

Позовні вимоги позивачем неодноразово уточнювалися.

В процесі судового розгляду справи позивачем надано письмову заяву № 4731 від 22.10.2010 про уточнення позовних вимог (том справи 1, а.с. 117 –120), відповідно до якої до стягнення з відповідача позивачем заявлена орендна плата в сумі 5170 грн. 84 коп., пеня у розмірі 2301 грн. 50 коп., штраф у розмірі 2700 грн. 00 коп. та заборгованість по несплаті земельного податку в сумі 245 грн. 02 коп.

Доказів сплати державного мита за кінцевими позовними вимогами позивач під час судового розгляду справи не надав.

Письмовим відзивом № 96 від 20.09.2010 на позовну заяву (том справи 1, а.с. 65) відповідач визнав позовні вимоги у частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 4777 грн. 07 коп. Проти решти позовних вимог відповідач заперечив з викладених у відзиві підстав.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач виклав клопотання про розстрочення виплати боргу на 6 місяців.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.

02.01.2008 між сторонами у даній справі укладений договір оренди № 72 (далі за текстом - договір), відповідно до умов пунктів 1.1 та 1.2 якого позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв у користування за плату на певний строк вбудоване приміщення у нежитловій будівлі, розташований за адресою: м. Стаханов Луганської області, вул. Кірова, 31, площею 72,5 кв. м, яке є комунальною власністю територіальної громади м. Стаханова, знаходиться на балансі позивача.

Нерухоме майно, що є предметом договору, передане відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі (том справи 1, а.с. 17).

Відповідно до умов пунктів 3.1 - 3.5 договору за перший місяць оренди орендна плата становить 453 грн. 87 коп.; орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до протоколу розбіжностей від 02.01.2008 до договору (том справи 1, а.с. 18) за пропозицією відповідача пункт 3.5 договору викладено у такій редакції: «Орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним».

Умовами пункту 3.6 договору його сторони встановили відповідальність за порушення строків сплати орендної плати у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи дату оплати.

31.03.2009 майно, що є предметом договору, повернуте відповідачем позивачеві за відповідним актом приймання-передачі (том справи 1, а.с. 70), договір припинений.

У період дії договору орендна плата відповідачем сплачувалася не у повному обсязі, розмір заборгованості склав 4870 грн. 79 коп. (за період з січня 2008 року по березень 2009 року нараховано орендну плату у розмірі 9744 грн. 80 коп. відповідно до наявних у матеріалах справи рахунків за договором (том справи 1, а.с. 123 –151, том справи 2, а.с. 1- 6), фактично сплачено відповідачем відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень 4874 грн. 01 коп. (том справи 1, а.с.101 –111).

До стягнення з відповідача позивачем заявлено заборгованість з орендної плати у розмірі 5170 грн. 84 коп., до якої включено також заборгованість за виставленим відповідачеві рахунком № 4 від 15.01.2010 на суму 544 грн. 76 коп. (том справи 1, а.с. 125) за грудень 2007 року. Вказаний рахунок включений позивачем до суми позову необґрунтовано, оскільки підставою позову є укладений сторонами у справі договір від 02.01.2008, а рахунок № 4 від 15.01.2008 виставлений позивачем за попередній договором оренди, який припинив свою дію з моменту укладення договору від 02.01.2008.

Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем до стягнення з відповідача заявлено земельний податок у розмірі 245 грн. 02 коп., штраф відповідно до умов пункту 7.2 договору за період з липня 2008 року по березень 2009 року у загальному розмірі 2700 грн. 00 коп., пеню за період з 16.10.2008 по 25.10.2008 року (за 243 дні) у розмірі 2301 грн. 09 коп., що позивач обґрунтував наданим суду розрахунком (том справи 1, а.с. 118 –119).

Відповідачем у справі надано контррозрахунок сум пені та штрафу, а також суми основного боргу за позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві майна, що є предметом договору.

Під час судового розгляду справи також знайшов своє підтвердження факт невиконання відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором оренди, наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 у загальному розмірі 4870 грн. 79 коп. Розмір заборгованості підтверджений наданими учасниками судового процесу рахунками на сплату орендної плати та платіжними дорученнями, що свідчать про часткову сплату відповідачем орендної плати за період дії договору, та дорівнює різниці між нарахованою саме за договором від 02.01.2008 та фактично сплаченою за вказаним договором орендною платою.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 4870 грн. 79 коп. є обґрунтованою та судом задовольняється.

У задоволенні позовних вимог про стягнення решти заборгованості з орендної плати слід відмовити за необґрунтованістю.

Є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з земельного податку у розмірі 245 грн. 02 коп.

У відповідності зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми пені нарахування здійснювалися за період з 16.10.2008 по 25.10.2010.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, нарахування пені позивачем повинно було здійснюватися окремо за кожний місяць, за який нараховувалася орендна плата, оскільки строк виконання зобов’язання за кожний окремий місяць (конкретна календарна дата) є різним; період нарахування пені обмежений законом і становить шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Такими чином, нарахування позивачем пені за період з 16.10.2008 по 25.10.2010 суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У наданому суду розрахунку (том справи 1, а.с. 118 –119) позивачем визначений початок періоду нарахування пені –16.10.2008, проте не зазначено, за які саме місяці оренди утворилася заборгованість, на яку нараховується пеня. Як зазначив позивач у своєму розрахунку, станом на дату початку нарахування пені заборгованість відповідача становила 5415 грн. 86 коп. Вказані відомості спростовуються матеріалами справи та її фактичними обставинами, у тому числі й наданим суду позивачем розрахунком суми заборгованості (том справи 1, а.с. 98), відповідно до якого станом на 01.10.2008 заборгованість з орендної плати становила 2784 грн. 72 коп., враховуючи й заявлену до стягнення заборгованість за попередній договором за грудень 2007 року. З наданого позивачем розрахунку суми пені також неможливо встановити, чи враховувалися позивачем при обчисленні суми пені здійснені відповідачем часткові оплати заборгованості з орендної плати За які саме щомісячні періоди оренди позивачем визначена вказана сума заборгованості –з розрахунку суми пені встановити неможливо. Разом з цим у суду відсутнє право самостійного визначення періодів, на які позивач міг би нараховувати пеню починаючи з 16.10.2008, оскільки у даному випадку суд не наділений правом виходу за межі позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про неможливість встановлення періодів нарахування пені виходячи з наданого позивачем розрахунку суми пені та, відповідно, про неможливість здійснення судом самостійного розрахунку пені.

Ухвалами господарського суду Луганської області від 07.09.2010, 20.09.2010, 14.10.2010 у даній справі позивач був зобов’язаний надати суду документально та нормативно обґрунтований розрахунок суми позову, зокрема, обґрунтований розрахунок суми пені окремо за кожний місяць заборгованості із зазначенням періодів (конкретних календарних дат) її нарахування, врахувати також приписи ст. 232 Господарського кодексу України. Вказані вимоги позивачем під час судового розгляду справи виконані не були.

За таких обставин вимога позивача про стягнення 2301 грн. 50 коп. пені підлягає залишенню без розгляду на підставі приписів п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати у цій частині покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Є частково обґрунтованою позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу за порушення строків сплати орендної плати, нарахованого позивачем на підставі умов пункту 7.2 договору.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми штрафу, період нарахування штрафу позивачем визначений з липня 2008 року по березень 2009 року.

Як встановлено умовами пункту 7.2 договору, за невиконання обов’язків за договором або порушення суттєвих умов договору оренди орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 300 грн. 00 коп.

Виходячи зі змісту пункту 7.2 договору, штраф підлягає стягненню у фіксованій сумі – 300 грн. 00 коп., за сам факт порушення відповідачем зобов’язання за договором. Неодноразове нарахування штрафу у сумі 300 грн. 00 коп. за кожний місяць прострочення сплати орендної плати умовами договору не передбачене.

За таких обставин обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. є вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 300 грн. 00 коп.

В решті вимог про стягнення штрафу слід відмовити за необгрунтованістю.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В процесі судового розгляду справи позовні вимоги позивачем були збільшені, проте державне мито, що підлягало доплаті за збільшеними позовними вимогами, у розмірі 2 грн. 17 коп. сплачене не було.

За таких обставин недоплачене позивачем державне мито у розмірі 2 грн. 17 коп. підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 5 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з комунального підприємства «Луганська обласна паливно-енергетична компанія», м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1б, кімн. 410, код 30091715, на користь управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, Луганська область, м. Стаханов, вул. Достоєвського, буд. 16, код 03196788, заборгованість з орендної плати у розмірі 4870 грн. 79 коп., заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 245 грн. 02 коп., штраф у розмірі 300 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 54 грн. 16 коп., 122 грн. 69 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

3. У частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 2301 грн. 50 коп. позов залишити без розгляду.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, Луганська область, м. Стаханов, вул. Достоєвського, буд. 16, код 03196788, у доход Державного бюджету України на п/р 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, отримувач –УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 2 грн. 17 коп., видати наказ.

          В судовому засіданні 01.11.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення повного рішення – 08.11.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко